2. Аналіз зовнішнього середовища тов «Іллічівський зерновий термінал»

На міжнародній арені Україна вважається країною з величезним аграрним потенціалом , у розпорядженні якої якісні землі , близькість водних ресурсів і працьовите населення. Для успішного розвитку українського сільськогосподарського сектора і розкриття його потенціалу існують всі необхідні складові, однак вагомим стримуючим фактором переходу українського аграрного сектора на новий рівень розвитку виступає нестача фінансування, яка обумовлена ​​нестабільною, часом суперечливої ​​політичною діяльністю держави. Потенційні інвестори, зокрема європейські, побоюються вкладати фінанси в країну з підвищеним ризиком для своїх капіталовкладень, вважаючи Україну високо корумпованою країною з непрозорою системою і хиткою економікою .

По оцінкам FАО (Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй), сьогодні близько 900 млн. населення світу недоїдає. До 2050 року чисельність світового населення досягне відмітки 9,1 млрд., або збільшиться приблизно на 2,3 млрд. При цьому зростання станеться переважно в країнах, що розвиваються, з прискореною урбанізацією, що приведе до зростання долі міського населення з теперішніх 50 % до 70 % в 2050 році. Також очікується зростання доходів населення, а це означає, що більше грошей витрачатиметься на харчування. Таким чином, попит на продовольчі товари збільшуватиметься.

У зв'язку з цим, за оцінками FАО, щоб задовольнити попит на продукти харчування з боку все зростаючого, більше урбанізованого і багатішого населення планети, упродовж наступних 40 років світове виробництво продуктів харчування повинне збільшитися на 60 %. Очікується, що 90 % зростання виробництва буде досягнуте за рахунок поліпшення продуктивності виробництва і тільки 10 % - від збільшення площі сівби.

У зв'язку із зростаючим попитом на продукцію харчової промисловості на Україну покладаються особливі очікування і відповідальність за збільшення виробництва. На міжнародній арені Україна вважається країною з величезним аграрним потенціалом, у розпорядженні якої: якісні землі, близькість водних ресурсів і працелюбне населення. Для успішного розвитку українського сільськогосподарського сектора і розкриття його потенціалу існують усі необхідні складові, проте вагомим стримуючим чинником переходу українського аграрного сектора на новий рівень розвитку виступає нестача фінансування, яка обумовлена нестабільною ситуацією в країні. Потенційні інвестори, зокрема європейські, побоюються вкладати фінанси в країну з підвищеним ризиком для своїх капіталовкладень, вважаючи Україну високо корумпованою країною з непрозорою системою і хиткою економікою.[50]

В той же час, Україна є одним з провідних постачальників агропродукції у світі. З 60 млн. га земель країни, 42 млн. га оптимальні для сільськогосподарських угідь. Обсяги валового виробництва зерна в Україні за період з 1965 року по 2012 рік в залежності, головним чином, від впливу природно-кліматичних умов, коливалися від 20 млн. т (2003 р.) до 56,7 млн. т (2011 р.) (рис. 2.1 та 2.2).

Рис. 2.1 - Динаміка валових зборів зерна в Україні з 1965 по 2009 рік.

Рис. 2.2 - Динаміка валових зборів зерна в Україні за останні три роки, тис. т (складено за даними [52]).

З розглянутих 46 років:

• на протязі п’ятнадцяти обсяг валового виробництва зерна перевищував 40 млн. т;

• упродовж чотирнадцяти років він коливався від 35 до 40 млн. т;

• від 30 до 35 млн. т в Україні збирали зерна упродовж дев’яти років;

• нижче за відмітку 30 млн. т виробництво зерна опускалося у 1968 р. (27,2 млн. т), 1996 р. й 1999 р. (по 24,6 млн. т),1998 р. (26,5 млн. т), 2000 р. (24,5 млн. т), 2007 р. (29,3 млн. т) і 2010 р. (20,2 млн. т). Тобто на протязі семи років, з яких шість приходяться на період після 1991 року.

В 2007/2008 та 2009/2010 рр. маркетингові роки були досить невдалими для експортерів зерна, які працюють на ринку України, оскільки були неврожайними. Це викликало введення обмеження експорту з боку держави, що позитивно вплинуло в 2008 році на обсяги виробництва борошна, однак в 2010 році цей успіх не повторився, оскільки ринок був перенасичений.

Врожай зернових в 2011/2012 році склав максимальний за всю історію незалежності України показник в 56,7 млн. тонн зерна. При такому високому врожаї, експорт зернових в 2011/2012 рр. маркетинговому році склав близько 22,5 млн. тонн, перевищуючи показник попереднього періоду на 87,5 %, коли експорт склав лише 12,0 млн. тонн. Важливо відмітити, що цей показник не порівнянний з об'ємами експорту за останні декілька років, які коливалися в межах 20-25 млн. тонн при рівні виробництва 40-50 млн. тонн зерна. Потреба в зернових для внутрішньої продовольчої безпеки операторами ринку оцінюється у рамках 27-28 млн. тонн. Різницю в обсягах виробництва і експорту зерна в 2011/2012 маркетинговому сезоні, яка привела до утворення рекордних залишків в 12 млн. тонн зерна (за нормами ця величина не повинна перевищувати 20 % величини річних потреб держави в зерні), можна пояснити впливом таких чинників, як введення експортного мита на три ключові культури (кукурудзу, ячмінь, пшеницю), призупинення відшкодування ПДВ, проблеми з транспортуванням зерна (нестача вагонів, блокування роботи портів обумовленого низькими температурами). Зміни в Податковому кодексі України привели до зниження ціни попиту закупівлі на експорт, що на тлі зростаючих світових цін на зернові зводило торгівлю зерном для вітчизняних сільгоспвиробників до мінімальної рентабельності. Аграрії стали стримувати пропозиції зернових, очікуючи позитивних змін ситуації в їх сторону. Пізніше всі обмеження урядом були переглянуті, мито скасоване, а відшкодування ПДВ для експортерів повернене, проте вийти на прогнозний Мінагропромом рівень експорту в 26-27 млн. тонн зернових так і не вдалося.

Трьома культурами, які дають основний обсяг валового збору зернових в Україні, є пшениця, ячмінь і кукурудза, очевидно, що ці ж зернові представляють кістяк усього зерна, що експортується. Основними експортерами українського зерна є як вітчизняні, так і транснаціональні компанії, серед яких «НИБУЛОН», «Хліб Інвестбуд» (Державна продовольчо-зернова корпорація України), «Кернел», «Луї Дрейфус Україна Лтд», «Альфред С.Топфер Интернешенал», «Каргілл», «Серна», «Бунге Україна» та інші. За підсумками 2011/2012 рр. маркетингового року, трійку лідерів в структурі експорту зерна складають українські компанії «Хліб Інвестбуд» (13,7 %), «Нібулон» (10 %) і «Кернел» (9 %). У рейтингу експортерів 2012/2013 МР відбулися деякі зміни: перше місце поділили «Нібулон» та «Кернел» (по 10 % в загальному обсязі експорту), а замикає трійку лідерів «Луи Дрейфус Україна» (8,6 %). Основна зміна в порівнянні з минулим сезоном - зникнення з переліку найбільших експортерів зернових «Хліб Інвестбуд» (ХІБ). Компанія позбавилася підтримки держави після зміни закону про держзакупівлі, коли Аграрний фонд отримав можливість купувати зерно безпосередньо, без посередництва ХІБ. Щорічно Україна експортує близько 45-50 % урожаю зернових, а тому, світовий ринок зернових грає ключову роль у напрямі розвитку тієї або іншої культури в країні.

На міжнародній арені ринок зерна контролює близько дев'яти основних експортерів. Це в першу чергу США, на долю якого припадає біля третини усього світового експорту, далі слідують Австралія, Канада, країни ЄС, Росія, Індія, Аргентина, Казахстан і Україна. Варто відмітити, що, незважаючи на скорочення в деяких ведучих країнах-експортерах посівних площ і масових ерозій ґрунтів багатьох країн третього світу, врожайність зернових зростає. Головною причиною цього є розробка і активне впровадження розвиненими країнами останніх науково-технічних досягнень в області рослинництва, які на даний момент продовжують інтегруватися в агропромислові комплекси різних країн, що розвиваються. Як результат, загальні обсяги виробництва і споживання зернових збільшуватимуться.

На розвиток світового ринку зерна роблять вплив різні чинники, це, в першу чергу зростання населення Землі, зміна структури споживання продуктів харчування, як наслідок, спостерігається тенденція до збільшення споживання зерна, росте роль пшениці як продовольчої культури в третіх країнах світу, збільшується її споживання в країнах, які традиційно вирощували мал. Зростанню імпорту зерна сприяють країни, що також розвиваються, які, не маючи достатніх засобів і можливостей для вирощування власних зернових культур, випробовують їх гострий нестача, і, відповідно вимушений закуповує зерно у світовий експортер.

Територія України вигідно розташована в шести кліматичних зонах, що сприяє вирощуванню усіх видів зернових і збору урожаю, достатнього для забезпечення, як внутрішніх потреб, так і формування експортного потенціалу зернових культур. За рахунок тенденції, що утворилася останнім часом, до укрупнення сільських господарств і зростання потужних агропромислових комплексів, в аграрному секторі відбуваються такі позитивні зміни, як: зростання рівня використання сучасної агротехніки, використання інноваційних засобів захисту рослин, стратегічний підхід до формування структури і методики вирощування зернових. Усі ці заходи зрештою призводять до зниження впливу погодних умов на об'єми і якість урожаю зернових, а, отже, до нарощування виробництва і поступового розкриття аграрного потенціалу країни.

Порівняння показників виробництва і експорту основних зернових культур України та їх рівень врожайності в динаміці показано на рис. 2.3 та 2.4.

Рис.2.3 - Порівняння показників виробництва і експорту основних зернових культур України в динаміці, млн. тонн [51].

Попри те, що врожай 2012 року склав близько 47 млн. тонн, що на 17% менше попереднього року, врожай 2012/2013 МР показав позитивну тенденцію і склав 58 млн. тонн. На зовнішній ринок з цього числа пішло 23,5 млн. тонн.

Аналіз світових цін на три основні зернові культури демонструє деяку волатильність цін. Причому в другій половині маркетингового року ціни на ф'ючерсних контрактах на пшеницю показували спад.

Рис. 2.4 - Динаміка рівня врожайності ключових зернових культур України, ц/га [51].

Ціни УСІ на фуражний ячмінь показали поступову динаміку зростання з початку сезону і зниження в другій половині 2012/2013 сезону. Ціна ф'ючерсу по кукурудзі виросла з початку сезону і поступово скоротилася в другій половині фінансового року.

Динаміка світових цін на основні зернові зображена на рис. 2.5

Рис. 2.5. - Динаміка світових цін на основні зернові [51].

Аналіз стратегічної зони господарювання «Перевантаження зерна»

В Україні пшениця є найбільш стратегічним ринком серед усіх зернових. Враховуючи цей факт, а також широке застосування зернової в харчовій промисловості, пшениця знаходиться на особливому контролі держави, де за останні шість років тричі вводилося квотування експорту зерновою. У 2011/2012 маркетинговому році врожайність пшениці була на рівні 33,1 ц/га ярової і 33,9 ц/га озимою, усього було зібрано 22,3 млн. тонн пшениці, експорт склав 8,1 млн. тонн. Несприятлива погода негативно позначилася на врожайності і урожаї пшениці в 2012 році. В 2012/2013 маркетинговому році врожайність пшениці склала близько 32,15 ц/га, що майже співпадаю с врожайністю попереднього сезону. В цілому урожай зернових оцінюється в 60,2 млн. тонн (що на 5 % менше попереднього періоду), близько 6 млн. тонн пшениці доводиться на перехідні залишки з минулого сільськогосподарського року. Експорт української пшениці в 2012/2013 маркетинговому році склав близько 8,1 млн. тонн. Трохи меншим він прогнозується в 2013/2014 році – 7,9 млн. тонн (за даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі).

Через скорочення рентабельності виробництва пшениці в 2012 році, інтерес аграріїв, особливо великих змістився у бік вирощування вигідніших для бізнесу культур, зокрема кукурудзи і соняшнику. Для зростання популярності пшениці серед аграріїв оптимальним з точки зору мінімізації собівартості є показник врожайності зерновий в 50-55 ц/га, що фактично на 35 % вище за найбільш високий показник за всю історію незалежності країни і практично в три рази вище за показник попереднього сезону. Рентабельність вирощування пшениці в 2012 році скоротилася на 6,5 %, з 23,0 % в 2011 році до 21,6 % в 2012 році. За оцінкою операторів ринку, в 2013 році рентабельність вирощування склала 20-25 %, що все одно нижче показника вирощування кукурудзи і соняшнику.

В переважаючій більшості пшениця використовується як продовольча основа для отримання борошна, рідше є складовою комбікормів для тваринницького сектора, а також використовується в технічних цілях (для отримання спирту). Проте останнім часом спостерігається тенденція скорочення частки пшениці в кормах для тварин на користь кукурудзи і соєвих продуктів (макухи, шроту). У зв'язку з цим в 2013/14 маркетинговому сезоні можна чекати скорочення об'ємів пшениці, яка буде використана в виробництві кормів.

Основними світовими експортерами пшениці вважаються США, країни ЄС, Канада, Росія, Австралія, Аргентина, Казахстан і Україна, яка після введення квот на вивезення зерна втратила свої позиції на світовій арені експорту пшениці. Ключовими імпортерами української пшениці в 2011/2012 маркетинговому році були Єгипет(22 %), Іспанія(21 %), Ізраїль(14 %) і інші країни. Згідно з прогнозом USDA світове споживання пшениці в 2013/2014 значних змін не зазнає [51].

Аналіз стратегічної зони господарювання «Перевантаження кукурудзи»

Врожай кукурудзи в 2011/2012 сільськогосподарському сезоні склав 22,8 млн. тонн, при рекордній врожайності 64,4 ц/га, експорт склав 13,5 млн. тонн. За рахунок високої врожайності і стійкості зернової до погодних умов, а також високого попиту на кукурудзу на міжнародній арені, намітилася тенденція перерозподілу структури виробництва зернових культур на користь кукурудзи. Варто відмітити, що кукурудза є високотехнологічною культурою, вимогливою до дотримання технологій і внесення добрив, що відбивається на високій собівартості її вирощування, але у той же час кукурудза є однією з найбільш рентабельних культур на даний момент. У 2011 році рентабельність її вирощування склала близько 75,0 %, в 2012 році цей показник скоротився на 29 % до 53,0 %. За прогнозами операторів ринку в 2013 році можна буде розраховувати на рентабельність виробництва кукурудзи в межах 45-50 %. Під посіви кукурудзи в 2013 році по країні в цілому були збільшені площі на 4 % до 4,9 млн. га.

Несприятливі погодні умови не дозволили кукурудзі повторити рекорд попереднього сезону по врожайності, яка в 2012/2013 році оцінюється на рівні 49 ц/га, проте за рахунок збільшених площ посіву, врожай кукурудзи 25,1 млн. тонн, перевищуючи на 3 % показник попереднього сезону. Експорт кукурудзи в 2012/2013 маркетинговому році склав 13,7 млн. тонн. Міністерство аграрної політики й продовольства прогнозує врожай кукурудзи у 2013/2014 маркетинговому році в обсязі 26 млн. т та 16,5 млн. т експорту.

Головними світовими конкурентами по експорту української кукурудзи є США, Аргентина і Бразилія. Конкуренція серед країн з кожним роком посилюється. Так, в 2012/2013 маркетинговому році багато ключових країн - імпортерів змінили постачальників з українських і американських на бразильських і аргентинських. Бразильське Державне агентство по постачанню (Conab) констатувало в 2012/2013 маркетинговому році рекордний врожай кукурудзи в 81,3 млн. тонн. Згідно даних USDA в цьому ж періоді Бразилія зайняла лідируюче місце у світовому експорті кукурудзи, змістивши США. У сезоні 2013/2014 світове виробництво прогнозується на рівні 948,4 млн. тонн, що помітно перевершує результат 2012/2013 МР в 862,7 млн. тонн.

Основними покупцями української кукурудзи в 2012/2013 маркетинговому році стали країни ЄС. При цьому в попередньому сезоні її основними покупцями були такі країни, як Єгипет, Іспанія, Іран, Португалія, Японія, Корея. У 2013/2014 році планується експорт 16,5 млн. тонн у країни ЄС, Азії і Африки. Значна частка української кукурудзи піде в Китай, який раніше увесь необхідний обсяг покривав за рахунок зерна із США, проте високі ціни останньою змусили Китай переглянути імпортерів.

На даний момент в структурі використання кукурудзи провідна роль відводиться птахівницькій галузі, яка останнім часом активно розвивається. Не так давно кукурудза придбала новий напрям використання - технічний, де кукурудза служить основною складовою при виробництві технічного етанолу, базою для біопалива.