41. Планування обсягів механізованих робіт та її послідовність.

Планування механізованих робіт є головним напрямком у збільшенні виробництва продукції сільського господарства і подальшої інтенсифікації на базі механізації сільськогосподарський процесів. У процесі переходу сільського господарства до планування виробничих процесів і визначення складу машинно-тракторного парку, відбувається не тільки кількісне, але і якісне зміна в організаційній структурі виробництва для підрядної бригади. p align="justify"> Особливо потрібна нормативно - технологічна документація, що регламентує обробіток сільськогосподарських культур за індивідуальною технологією, для фахівців середньої ланки. Впровадження правил у колгоспах і радгоспів дозволить поліпшити якісний рівень організації і технології виробництва робіт на обробітку і збиранні сільськогосподарських культур, домагатися стійкої запланованої їх врожайності, а також загальну культуру землеробства. p align="justify"> Вибір і обгрунтування складу, типу сільськогосподарської техніки проводять, враховуючи природні умови зони, напрямок господарської діяльності та особливості вирощуваних культур, а також структуру посівних площ, розміри ділянок та вимоги щодо забезпечення індустріальних технологій виробництва продуктів сільського господарства.

Вихідні дані для визначення річного плану механізованих робіт, складу машинно-тракторного парку та його завантаження:

структура земельних угідь та посівних площ за три останні роки;

технологічні карти по вирощуванню та прибирання планованих сільськогосподарських культур, а також перелік робіт поза полів сівозміни (на луках, пасовищах, в садах та ін);

відомості про зональної системі машин для комплексної механізації сільськогосподарського виробництва, про машинно-тракторному парку господарства або підрозділу; врожайність основних і побічних культур, відстань і обсяги перевезень вантажів, комплекс заходів щодо підвищення родючості грунту із зазначенням термінів і обсягів внесення добрив; нормативи з планування та організації виробництва сільськогосподарської продукції, технологія механізованих польових робіт, діючі в господарстві норми виробітку і витрати палива;

передовий досвід технології та організації виробництва сільськогосподарської продукції з урахуванням рекомендацій науково-дослідних установ.

42. Планування витрат на використання техніки.

Етап планування спрямований на реалізацію перспективних напрямів діяльності підприємства в галузі витрат та полягає в розробці планів на строк менше 1 року. Планування дозволяє визначити рівень витрат підприємства, їх структуру, джерела фінансування, рівень прибутку підприємства. В плануванні часто використовується нормування з метою підвищення ефективності використання усіх видів ресурсів.

Всі ці етапи торкаються розробки основних напрямків діяльності суб'єкта господарювання в галузі витрат.

рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, які розроблені у відповідності до сучасного українського законодавства та П(С)БУ та теж виділяють калькулювання лише виробничої собівартості продукції, але більш деталізовано. Таким чином, повна собівартість продукції (робіт, послуг) не регламентується жодним нормативно-правовим актом.

Результативність управління витратами та забезпечення ефективності такого управління передбачає реалізацію таких взаємопов'язаних фінансово-управлінських ітерацій [159, с. 154]:

- групування витрат підприємства за групами відповідно до визначеної сукупності критеріїв;

- контроль за формуванням витрат та оптимізацію їх абсолютної величини;

- виявлення відхилень від планових показників та ідентифікація причин таких відхилень, їх нейтралізація або врахування (шляхом коригування планових показників);

фікація причин таких відхилень, їх нейтралізація або врахування (шляхом коригування планових показників);

- виявлення та оцінювання резервів зменшення витрат суб'єкта господарювання, визначення та обґрунтування механізмів їх мобілізації.

Прийняття раціональних фінансових рішень у рамках управління витратами підприємства ґрунтується на чіткому розумінні умов формування витрат та визначенні впливу витрат на фінансовий стан самого підприємства. Кваліфіковане управління витратами підприємства передбачає наявність ефективної системи управління останніми.

Під системою управління витратами розуміється комплекс дій з досягнення цілей оптимізації витрат. Оптимізація витрат означає максимальне зменшення витрат до рівня, коли їх буде достатньо для того, щоб це не впливало на якість товарів (робіт, послуг) (рис. 4.6) [60, с. 46 - 47].

Управління витратами починається з формування цілей. Основною ціллю є підвищення рентабельності підприємства шляхом оптимізації його витрат, що може бути досягнуто підвищенням ефективності використання матеріальних, нематеріальних, трудових та фінансових ресурсів підприємства. Відповідно до поставлених цілей проводиться прогнозування, розробляються довгострокові господарські заходи.

На етапі організації управління витратами ведеться узгодження діяльності всіх структурних підрозділів як по горизонталі, так і по вертикалі, визначаються центри відповідальності для подальшого контролю ефективності їх діяльності. При цьому, налагоджується оптимальний взаємозв'язок між доходами і витратами та діями конкретних осіб, які відповідають за окремі ділянки виробничого процесу. Це веде до підвищення точності й ступеня деталізації облікових даних при калькулюванні собівартості продукції.