- •34. Баланс трудових ресурсів
- •35. Планування потреби в персоналі підприємства
- •36. Планування продуктивності праці
- •37. Планування фонду оплати праці персоналу
- •38. Сутність інфраструктури та її види
- •39. Планування техніко-технологічного розвитку підприємства.
- •40. Організаційні форми використання техніки.
- •41. Планування обсягів механізованих робіт та її послідовність.
- •42. Планування витрат на використання техніки.
- •43. Планування амортизаційних відрахувань та віднесення їх на об’єкти калькуляції
- •44. Загальна характеристика та основні показники плану собівартості продукції
- •45. Методика калькулювання собівартості продукції
- •46. Планування зведеного кошторису витрат на виробництво
- •47. Зміст і завдання фінансового плану.
- •48. Загальна характеристика системи бюджетів підприємства
- •49. Планування потреби у фінансових ресурсах
- •50. Планування прибутковості підприємства
- •51. Склад та структура плану оновлення продукції
- •52. Нормативна база планування, підготовки та освоєння нової продукції
- •53. Методика розробки плану підготовки та освоєння нової продукції
- •54. Організація виконання планів
- •55. Предмет та методи контролю
- •56. Склад та структура плану організаційного-технічного розвитку підприємства
- •57. Методика розрахунку показників технічного та організаційного розвитку
- •58. Методика оцінки рівня розвитку та використання техніки
- •59. Методика оцінки рівня технології виробництва
- •4. Рівень організації праці та виробництва
- •60. Методика оцінки рівня використання матеріальних ресурсів
- •61. Методика оцінки рівня якості продукції та робіт
- •62. Методика оцінки рівня організації виробництва, праці та управління
- •63. Сутність та функції бізнес-план
- •64. Методологія та стадії розробки бізнес-плану
- •65. Структура та логіка розробки бізнес-плану
- •66. Технологія розробки бізнес-плану
62. Методика оцінки рівня організації виробництва, праці та управління
На підприємствах, в яких основна частка інновацій припадає на продуктові інновації, особливу увагу у ході визначення рівня сприйнятливості нововведень приділяється оцінці техніко-організаційного рівня підготовки і розвитку виробництва.
Техніко-організаційний рівень розглядається як комплекс факторів, що становлять основні напрями підвищення ефективності підготовки і виробництва продукції, упорядкований набір ознак і показників, які відображають всі елементи, які вивчаються, для того чи іншого різновиду робіт на стадіях підготовки, виробництва й експлуатації виробів.
Метою визначення техніко-організаційного рівня виробництва є, по-перше, вибір найбільш практично корисних методів, механізмів, форм, засобів і способів досягнення оптимальних кількісних та якісних технічних й організаційних параметрів підготовки та виробництва виробів і, по-друге, підвищення основних показників ефективності діяльності підприємств і організацій.
Метод кількісної оцінки загального науково-технічного та організаційного рівня підготовки і розвитку виробництва виробів передбачає встановлення системи показників виходячи з обсягу і змісту робіт на кожній стадії оновлення продукції, а також їх числових значень, що слугують вихідною базою для раціонального управління процесом підготовки, освоєння і поточного виробництва виробів.
Підхід до оцінки техніко-організаційного рівня виробництва повинен мати системний характер. Це дозволяє, перш за все, поставити і вирішити проблему, пов'язану з виділенням організаційного прогресу, поставив його в один ряд з науково-технологічним розвитком.
Кількісна оцінка техніко-організаційного рівня передбачає:
o встановлення фактичного і запланованого рівня підготовки та виробництва виробів;
o визначення вузьких місць і резервів підвищення продуктивності праці за рахунок удосконалення відповідних показників;
o розробку і впровадження в певній послідовності комплексу заходів, які дозволяють підвищити ефективність виробництва, скоротити витрати ресурсів, строки створення, освоєння і впровадження продукції, підвищити якість її виготовлення і експлуатації;
o визначення взаємовпливу показників рівня на техніко-економічні результати діяльності підприємства;
o проведення системного порівняльного економічного аналізу ефективності наявного техніко-організаційного рівня виробництва.
Виходячи з основних теоретичних, методологічних і практичних положень оцінки техніко-організаційного рівня підготовки і виробництва, система основних показників, які характеризують цей рівень на підприємствах, виражається через систему коефіцієнтів, які можна розділити на такі групи:
1. Технічний рівень і якість виробів: збірність (блочність) виробу, використання матеріалу, електроенергії, застосовність за складовими, за типорозмірами, працездатність виробу, трудомісткість експлуатації.
2. Технічний рівень технологічного обладнання: кількість і питома вага прогресивного обладнання; кількість і питома вага обладнання зі строком служби: до 5 років, від 5 до 10 років, від 10 до 20, понад 20 років.
3. Технічна озброєність виробництва і праці: фондоозброєність праці, озброєність праці активною частиною фондів; озброєність праці прогресивною технікою (автоматизованим обладнанням), оснащеність праці; наявність комплексно-механізованих (автоматизованих) цехів, дільниць та їх питома вага в загальній кількості цехів і дільниць; охоплення робітників тяжкою фізичною працею; зайнятість робітників на шкідливих та особливо шкідливих роботах.
4. Рівень техніки вимірювань, контролю та випробувань: оснащеність технологічних операцій засобами вимірювань, контролю та випробувань; питома вага спеціальних автоматизованих засобів у загальному арсеналі вимірювань, контролю та випробувань.
5. Рівень організації виробництва: безперервність обробки, спеціалізація виробництва (питома вага основної, профільної продукції в загальному обсязі виробництва), цільове використання засобів праці, кооперація виробництва.
6. Рівень організації праці: розподіл праці, організація робочих місць, умови праці, раціональні методи праці, нормування праці і використання спеціальної кваліфікації робітників.
7. Рівень організації управління виробництвом: якість виконання управлінських функцій: оперативність роботи апарату управління, якість виконання управлінських функцій, економічність апарату управління підприємством, стабільність кадрів, озброєність праці засобами оргтехніки та ЕОМ, використання цих засобів.