«Технологія виготовлення української народної ляльки-оберега»
Варіативний модуль до навчальної програми «Технології». 10-11 класи
Творчий проект: «Лялька мотанка -народна іграшка».
Ніколи не пізно відчути
Музику серця в душі, Ніколи не пізно згадати Те, що забули усі…
Надія Пришляк.
Автор і керівник проекту: Шушкевич Алла Федорівна.
Виконавці проекту: учениці 10 класу.
Актуальність теми: Обрана тема цікава тому, що лялька – це одна з найдавніших народних іграшок, яка, сьогодні стає дедалі популярнішим сувеніром і видом рукоділля. Здавна у кожній родині вона виконувала роль оберега. Вважали, що лялька є посередником між тими, хто живе зараз, та минулими і прийдешніми поколіннями. За відсутності в давнину технологій збереження великих обсягів інформації безцінним джерелом знань про культуру народу є фольклор. Лялька-мотанка є одним з найцікавіших фольклорних напрямів і найдоступніший дітям твір мистецтва. Ляльки-мотанки дають змогу не загубити прадавню лялькову культуру нашої землі та залишити її для майбутніх поколінь. У наш час на прилавках магазинів можна побачити багато гарних іграшок. Але вони зроблені на фабриці і не несуть тепла душі їхніх творців. Тому ми вважаємо, що в 21 столітті діти знову повинні бачити не тільки іграшки виготовлені машинами, але і своїми руками..
Мета проекту: Навчитися виготовляти народну ляльку, відкрити можливість використання таких виробів для ігор і подарунків, розвивати інтерес до теми проекту серед ровесників
Завдання проекту:
1. Ознайомитися з історією виникнення народної ляльки.
2. Вивчити та застосувати на практиці технології виготовлення різних видів ляльок. 3. Виготовити сувенірну ляльку мотанку в національному строї.
4.Організувати і провести заходи, спрямовані на популяризацію ляльки-мотанки : провести майстер класи, виставки виготовлених ляльок, розмістити презентації на сайтах в інтернеті.
Етапи роботи: I етап - підготовчий: визначення напрямків роботи, вивчення і оцінка різних видів джерел інформації для проекту; II етап - дослідницький: пошук накопичення і систематизація інформації про українську ляльку-мотанку, усвідомлення її місця в культурі нашого народу ; III етап - творчий: вивчення і виготовлення різних видів ляльок, створення інформаційного стенду і підготовка виставки і презентації проекту; IV етап – виставка ляльок і захист проекту; V етап - визначення шляхів подальшого розвитку проекту. Прогнозовані результати.
Освоєння технології виготовлення українських народних ляльок різних видів .
Створення методичних матеріалів по технології виготовлення ляльок (ескізів, інструкційних карт, відеоуроків).
Виготовлення ляльки-мотанки в українському строї «Сувенір до ЄВРО-2012».
Проведення презентації ляльок.
Публікації вчительки.
1. Шушкевич А. Ф. Використання інформаційних технологій для створення презентації виробів та оцінки проектної діяльності.[Текст]/ А. Ф. Шушкевич //( Трудове навчання в школі: науково-методичний журнал. -2011.-N 2– С.6-10.
2. Шушкевич А. Ф.Лялька-мотанка – українська народна лялька. Урок з презентацією. [Текст]/ А. Ф. Шушкевич //( Трудове навчання в школі: науково-методичний журнал. -2011.-N 5– С.39-42.
3. Презентація до уроку: « Лялька-мотанка. Технологія виготовлення» trudove.org.ua/.../prezentats-ya-lyalka-motanka-tekhnolog-ya-vigotovlennya.
4. Презентація до уроку. «Лялька-мотанка-українська народна іграшка.» trudove.org.ua/post/prezentats-ya-lyalka-motanka.
Хід проектування.
1. Організаційно-підготовчий етап.
1.1 План виконання проекту
Обґрунтування проблеми, формулювання теми проекту.
Визначення обсягу знань і вмінь, необхідних для виконання задуманого виробу.
Узгодження з батьками передбачуваних витрат на виготовлення виробу.
Пошук, обробка й аналіз потрібної інформації.
Оформлення відповідних документів (ескіз, опис, креслення).
Добір інструментів і матеріалів.
Виготовлення задуманого виробу.
Оформлення пояснювальної записки.
Захист проекту.
1.2 Обґрунтування вибору теми проекту.
Вивчення теми дозволить з'ясувати, коли з'явилися традиційні народні ляльки, які ляльки були в нашого народу, яке призначення мала кожна лялька.
Основне завдання: вивчити технологію виготовлення традиційної української ляльки-мотанки
1.3. Історична довідка. Народна лялька відома з незапам’ятних часів і своїми витоками сягає доби Трипільської цивілізації.. Такі ляльки можна знайти в будь-якій країні. Це була не просто іграшка. Вважалося, що вона захищала людину від неприємностей і бід. Ляльку часто використовували у ритуалах. При виготовленні ритуальної ляльки в неї вплітали все те, від чого людина хотіла позбутися (біди, хвороби), і спалювали на вогнищі, або топили у воді. До кінця 19 в. витоки обряду остаточно втратилися і забулися, а ляльки залишилися.
У всіх слов'янських народів, було велике різноманіття саморобних ляльок. Традиції виготовлення ляльок на території, де проживали слов'янські народи існували аж до середини 20 століття. За призначенням слов’янські ляльки діляться на обрядові, оберегові, ігрові, авторські художні ляльки та сувенірні промислові ляльки.
Обрядові :Масляна, Купавка, Коляда, Покосниця, Нерозлучники, Зольна, Куватка, Пеленашка, Весільна, Круп’яничка, Вербниця, Пасхальна голубка., Веснянки
Оберегові: Куватка, Лихоманки, Травниця, Безсонниця, Берегиня, Вузлова , Десятиручка
Ігрові:Зайчик на пальчик, Вузлова, Куватка, Пеленашка.
Авторські художні ляльки відображають особливості індивідуального відношення автора до навколишнього світу стан його душі- це коли лялька стає предметом мистецтва.
Сувенірні промислові ляльки, пов'язані з соціальними стандартами і попитом на ринку.
Українська лялька-мотанка відрізняється від інших слов'янських ляльок тим, що у неї на обличчі намотаний хрест- знак сонця, лялька з таким обличчям несе в собі сонячну світлу енергетику.
В Україні народну ляльку робили з доступного дешевого матеріалу: соломи, трави, тканини, шматочків старого одягу, ниток,гілок дерев, глини, дерева, очерету тощо, і без будь-яких інструментів. Спосіб простий – змотування, перекручування й перев'язування тканини. Відповідно ляльки бувають вузлові та мотані. Вузлові ляльки виготовляють шляхом намотування та прив'язування тканини без застосування голки. Голка з ниткою в окремих випадках застосовується при пошитті головного убору та оздобленні вбрання ляльки. Лялька-мотанка робиться без вузлів, хоча принципової різниці між цими способами немає. Інший різновид ляльок: лялька-мотанка одягнена в спеціально пошите і оздоблене вбрання.
В Україні вирізнялися три основні типи ляльок-мотанок: немовля, баба-берегиня, дівчина-наречена. При народженні дитини виготовляли ляльку-немовля в пелюшках. Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони її сну і здоров'я. Баба-берегиня допомагала оберігати достаток сім'ї. Всередину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла, отримання хорошої вовни овець та грошового достатку.
Лялька-наречена захищала дівчат від пристріту і підтримувала їх. Цю ляльку багато одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого.
Люди завжди вірили в те, що речі, виготовлені власними руками, можуть уберегти від багатьох неприємностей. Вважається, що найсильніший оберіг - це річ, яку зробили для вас кровні родичі. Раніше кожна дівчинка повинна була вміти робити ляльку-оберіг, і до цього ставилися так само відповідально, як і до вишивання шлюбного рушника. Збереглися відомості про те, що у 19-му столітті дівчаток з трирічного віку долучали до цього мистецтва, вони майстрували ляльок нібито для своїх майбутніх дітей. А перед заміжжям дочки мати власноруч виготовляла і дарувала нареченій ляльку-мотанку, як символ жіночої мудрості.
За традицією, лялька-мотанка повинна бути одягнена у світлу вишиту сорочечку, під’юпник і запаску (фартушок). Усі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи – минулий, теперішній і майбутній, – намисто уособлює достаток. Також повинен бути головний убір – очіпок, стрічка чи хустка, що символізує зв'язок з небом.
Зроблена з любов’ю, лялька розвиває кмітливість, фантазію, духовний світ дитини, дає перші професійні навички, пробуджує відчуття рідного коріння.