6. Загальні правила цитування літературних джерел

При написанні випускної роботи магістрант зобов’язаний давати посилання на джерела, матеріали, окремі результати яких наводяться у випускній роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються нові задачі й питання. Посилання на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеними двома квадратними дужками.

Такі посилання дають змогу відшукати вказані документи і перевірити при необхідності достовірність інформації, поданої при цитуванні, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту й інші дані. Посилатися слід на останні видання публікацій.

Якщо використовують відомості з монографій, оглядових статей та інших джерел, з великою кількістю сторінок, то в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць та формул джерела, на яке зроблено посилання у випускній роботі.

Якщо у випускній роботі необхідно зробити посилання на окрему її складову частину або на конкретні сторінки відповідних джерел, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Відповідне подання виноски має вигляд :

[7] 2) розділ 3. Ділове спілкування, стор. 29. Це означає, що в другій виносці даної сторінки випускної роботи було зроблено посилання на третій розділ сьомого літературного джерела на цитату, розташовану на сторінці 29.

Науковий етикет вимагає точного відтворення цитованого тексту тому, що найменше скорочення цитати може спотворити її авторський зміст. Загальні вимоги до цитування такі :

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться у тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі із збереженням особливостей авторського написання;

б) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

6. Оформлення списку використаних літературних джерел.

При написанні випускної роботи магістрант зобов’язаний посилатись на авторів і літературні джерела, в яких запозичив окремі матеріали.

Список використаних джерел містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів бібліографічних покажчиків повністю без пропусків і будь-яких елементів та скорочення назв. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

6. Оформлення додатків.

Додатки оформлюють як продовження випускної роботи на наступних її сторінках. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований у верхній частині сторінки над текстом додатку. Назва додатку друкується малими літерами і першої великої літери симетрично, відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком додатку друкують малими літерами з першої великої слово «Додаток…» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати великими літерами українського алфавіту, за виключенням літер Г,Є,І,Ї,Й,О,Ч,Ь.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку, наприклад : рис.Д.1.2., що означає : другий рисунок першого розділу додатку Д.