Зміст інформаційно-аналітичної роботи в банку
ОБ’ЄКТИ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ДІЯЛЬНОСТІ СИЛ КОМЕРЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ БАНКУ
Джерела інформації для діяльності комерційної розвідки банку
7.2. Функції економіста-аналітика в банках.
Банки, проводячи інформаційно-аналітичну роботу, виробили відповідну структуру її органів. В узагальненому вигляді така структура передбачає інформаційно-аналітичний підрозділ сил безпеки банку та посади економістів-аналітиків у підрозділах його установ. Основними завданнями інформаційно-аналітичного підрозділу є:
участь у формуванні інформаційних ресурсів банку;
створення інтегрованих інформаційних баз даних;
інформаційно-аналітичне дослідження об’єктів сфери інформаційної уваги банків;
організація та проведення інформаційного аудиту й інформаційного моніторингу;
розроблення інформаційних документів для забезпечення управлінських рішень керівництва банку;
інформаційно-аналітичне дослідження клієнтів, партнерів, конкурентів та інформаційно-аналітичне забезпечення операцій і угод банку.
У свою чергу, завдання економістів-аналітиків підрозділів установ банку такі:
- аналіз ефективності технологій банківських операцій і послуг;
- акумуляція інформації, яка є в підрозділі, проведення інформаційного аудиту;
- участь в інформаційно-аналітичних дослідженнях клієнтів, партнерів та конкурентів, інших суб’єктів ринку банківських послуг;
- розроблення пропозицій щодо оптимізації та удосконалення форм і методів діяльності підрозділів, перспектив їх розвитку.
СТРУКТУРА ОРГАНІВ АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ БАНКУ
7.3. Сутність інформаційного аудиту та моніторингу в банках.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ АУДИТ ТА ІНФОРМАЦІЙНИЙ МОНІТОРИНГ У БАНКУ
Форми надання інформації керівництву банку
Як правило, банки забезпечують роботу своїх сил безпеки у всіх сферах інформаційної уваги і використовують інфор- мацію: сфери інтересів — як стратегічну для прийняття рішень щодо довгострокових угод, договорів, планування перспек- тив розвитку банку; сфери впливу — як тактичну для прийняття рішень щодо співробітництва з партнерами, інвестування (вкладання) коштів у нові проекти, протидії недобросовісній конкуренції, визначення поведінки на ринку в той чи інший проміжок часу; сфери безпосередньої інформаційної діяль- ності — як оперативну для прийняття рішень щодо безпо- середнього здійснення конкретної операції, укладання конк- ретної угоди.
Інформаційно-аналітична робота щодо дослідження конкретного об’єкта включає три повністю самостійні аспекти, в кожному з яких необхідно розглянути наявні факти.
Перший аспект — вивчення існуючого стану об’єкта. Для розгляду питань у цьому аспекті необхідно мати факти, які вказують на відповідні закономірності та тенденції існування (діяльності) об’єкта, який досліджується.
Другий аспект — вивчення можливостей об’єкта, тобто його потенціалу, причому як можливостей загальних — без протидії розвитку об’єкта, так і можливостей за умов активної протидії його розвитку. Тут звертається увага на те, як ефективно можуть бути реалізовані можливості об’єкта за конкретних умов, природно чи штучно створених.
Третій аспект — вивчення (визначення) намірів об’єкта, його можливих дій за тих чи інших умов. Тут насамперед аналізуються сприятливі та несприятливі фактори для дій об’єкта, порівнюються становище об’єктів та їх поведінка стосовно інших об’єктів, визначаються верхні та нижні межі розвитку (дій) об’єкта, його уразливі місця. На основі цього складається прогноз поведінки об’єкта за умов проведення відповідних дій з боку банку (конкретної банківської операції).
Під час інформаційного моніторингу проводиться контроль отримання підрозділами й установами банку інформації, появи нової інформації в інформаційному середовищі банку, визначається її цінність і важливість для формування інформаційних ресурсів та забезпечення його безпеки. У ході моніторингу здійснюються: оцінка інформації та її розподіл за інформаційними базами даних, виявлення неправдивої або шкідливої інформації та визначення джерел надходження такої інформації, формування інформаційних потоків залежно від завдань, які вирішує банк. У процесі інформаційного моніторингу забезпечується своєчасна реакція на зміни в інформаційних каналах та пошук додаткових джерел інформації.