
- •1.1.2. Діагностика конкурентного середовища
- •1.2.1. Поняття діагностики конкурентного середовища
- •1.2.2. Визначення меж конкуренції
- •Виявлення взаємозамінних товарів
- •1.2.3. Визначення обсягу ринку
- •Приклад дослідження ринків
- •2.3. Діагностика зовнішніх сил, які впливають на конкуренцію
- •Примірний перелік чинників зовнішнього середовища для проведення pest-аналізу
- •1.2.4 Рушійні сили конкуренції за м. Портером та їх діагностика
- •1.2.5. Діагностика сили підприємства в конкурентному середовищі
- •1.2.4. Діагностика сили конкуренції
- •Гранічні рівні концентрації товарного ринку
Міжнародна
Компанія GfK
Ukraine
з 2004 року займається моніторингом
ринків аудіо-, відео-, фото-, комп’ютерної,
телекомунікаційної, великої та малої
побутової техніки. Моніторинг проводиться
на постійній основі у роздрібних
торгових точках. Географічно дослідження
охоплює всі міста України з населенням
більше 20 тисяч мешканців. Моніторинг
роздрібної торгівлі дозволяє не тільки
відповісти на широке коло питань щодо
загального розвитку того чи іншого
ринку про:
загальні
обсяги продажів у фізичному та грошовому
вимірах;
тенденції
розвитку щодо технічних характеристик
товару;
структуру
ринку щодо каналів збуту
географічну
структуру ринку;
цінову
структуру ринку. …
а також надати
гравцям ринку інформацію щодо власної
позиції та позиції конкурентів: частки
виробників як на ринку в цілому, так і
в розрізі технічних сегментів, цінових
класів, каналів збуту та регіонів
України;
показники
дистрибуції торгових марок/моделей на
ринку в цілому та в розрізі сегментів,
каналів, регіонів; цінове
позиціонування торгових марок/моделей
на ринку в цілому та в розрізі сегментів,
каналів, регіонів;
показники
попиту на торгові марки/моделі на ринку
в цілому та в розрізі сегментів, каналів,
регіонів тощо.
http://www.gfk.usa/ectors_and_markets/retailПриклад дослідження ринків
2.3. Діагностика зовнішніх сил, які впливають на конкуренцію
До основних зовнішніх чинників, які можуть стати силою, що впливає на стан конкуренції відносяться: 1) зовнішні сили, які впливають на певний товарний ринок; 2) зовнішні сили, які впливають безпосередньо на конкуренцію на товарному ринку.
Зовнішніми силами, які впливають на товарний ринок, є діяльність органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування через прийняття нормативних і розпорядчих документів, які впливають на розподіл сил в конкуренції на певному товарному ринку. Серед них політичні події, що відбуваються внаслідок реалізації зовнішньо-політичного курсу Уряду; вплив на економічну ситуацію, що формується під впливом державної економічної політики, інвестиційного клімату, діяльності пожаткових органів; соціокультурних чинників, як: освіченість населення, менталитет, національні традиції, а також технологічний розвиток, рівень якого залежить від політичних, економічних, соціальних чинників і відображається на швидкості та ефективності інноваційності економіки.
Для того, щоб виміряти вплив на ринки правових, економічних, соціальних, технологічних чинників пропонується застосовувати PEST-аналіз. Це один із різновидів ситуаційного аналізу, абревіатура, якого складається із заголовних літер наступних позначень: «Р» – політико-правове середовище, «Е» – економічне середовище, «S» – соціальне середовище, «Т» – технологічне середовище.
Проведення PEST-аналізу допомагає передбачувати зміни в зовнішньому відносно окремого ринку та ринкового середовища в цілому, визначати способи діяльност. При проведенні PEST-аналізу виникає потреба розмірковувати над тим, якою може бути в майбутньому динаміка тих чи інших чинників, як вони можуть вплинути на задіяні підприємством товарні ринки, найближчих конкурентів, покупців, постачальників, в який спосіб можна нейтралізувати їх негативний вплив та посилити позитивний. Завдяки PEST-аналізу бачення окремих елементів зовнішнього відносно ринку оточення поєднується в цілісну картину. Необхідні дані отримуються від експертів, якими є топ-менеджери, спеціалісти, консультанти, представники сторонніх організацій, із публікацій в засобах масової інформації, ринкових оглядів. Таблиця 1.2.1