Ґрунтовий покрив україни
На території України виділяють 1217 різновидностей ґрунтів, об’єднаних в два десятки основних типів. Їх поширення зумовлене впливом всього комплексу фізико-географічних чинників. Ґрунтоутворення – один із основних інтегральних ландшафтоутворюючих процесів. Воно є результатом взаємодії всіх природних компонентів в межах тонкого приповерхневого шару літосфери. Не даремно засновник наукового ґрунтознавства В.В. Докучаєв називав ґрунт „дзеркалом ландшафту”. Складовими частинами ґрунту є гірські породи, повітря, вода, жива і відмерла біомаса, а також специфічний органо-мінеральний комплекс – гумус. Ґрунтоутворення – безперервний і тривалий (сотні і тисячі років) процес. Конкретними формами ґрунтоутворюючих процесів на території України є: торфонакопичення, опідзолювання, оглинення, вилуговування, оглеєння, засолення та інші. Ці процеси зумовлюють розшарування ґрунтового профілю на горизонти – діагностичні ознаки класифікації ґрунтів. Деякі географи не виділяють ґрунт, як окремий природний компонент, а розглядають його, як утворення, перехідне від абіотичних компонентів.
Сучасні ґрунти території України сформувались в голоцені (після останньої льодовикової епохи). Як встановлено, навіть за осанні 5 тис. років межі поширення основних типів ґрунтів коливались в інтервалі до 100 кілометрів. Подібні до сучасних формувались ґрунти і в інші міжльодовикові епохи другої половини плейстоцену. В плейстоценових відкладах М.Ф. Веклич нараховує сім горизонтів викопних ґрунтів (від аркто-тундрових до сухих субтропіків – червоно-бурих).
Основні сучасні типи ґрунтів України: дерново-підзолисті; болотно-підзолисті (дерново-глеєві); дернові борові; болотні; буроземи; сірі лісові; черноземи; каштанові; лучні; коричневі. Серед орних земель понад 2/3 становлять різні види чорноземів; 1/6 – опідзолені ґрунти; 1/14 – дерново-підзолисті; 1/25 – каштанові ґрунти.
Аналіз чинників ґрунтоутворення
В ґрунтоутворенні всі природні чинники приймають участь в комплексі. Але для наочності проаналізуємо залежність поширення основних типів ґрунтів від кожного чинника окремо (зональних і азональних):
а) зональність ґрунтів зумовлена зміною теплозабезпеченності та співвідношення тепла і вологи. Характерна для рівнин, де один тип ґрунтів з півночі на південь переходить в інший (дерново-підзолисті → сірі лісові → чорноземи опідзолені → чорноземи типові → чорноземи звичайні → чорноземи південні → темно-каштанові → каштанові ґрунти);
б) провінційність зумовлена зміною континентальності клімату (з північного заходу на південний схід). Тому межі основних типів ґрунтів відхиляються з південного заходу на північний схід. В зоні лісостепу, наприклад, на заході переважають сірі лісові ґрунти, а на сході – чорноземи типові; механічний склад ґрунтів стає більш важким, а кількість гумусу зростає.
в) висотна поясність характерна для гірських країн та височин. Так, на північно-східному схилі Карпат від передгір’я до вершин ґрунтовий покрив змінюється так: бурувато-підзолисті ґрунти → дерново-буроземні → буроземи кислі → дерново-буроземні → гірсько-лучні опідзолені. В гірському Криму на північному макросхилі: чорноземи передгірні міцелярно-карбонатні → сірі гірсько-лісостепові → буроземи слабо ненасичені. На яйлах сформувались лучно-гірські чорноземоподібні ґрунти; на Південному березі Криму (ПБК) – коричневі і червоно-коричневі.
г) вплив азональних чинників (рельєфу, складу гірських порід, глибини залягання ґрунтових вод) найбільш виражений в межах річкових долин. Так, наприклад, на правих крутих берегах річок Полтавщини під дібровами поширені опідзолені ґрунти (від вододілів до бровки схилу: чорноземи опідзолені → темно-сірі лісові → сірі лісові → ясно-сірі лісові). На заплавах, в залежності від глибини залягання ґрунтових вод, поширені ґрунти: лучні, лучно-болотні, болотні, торфово-болотні, низинні торфовища. На піщаних перших надзаплавних терасах – дернові і дерново-борові ґрунти; на лесових надзаплавних терасах – лучно-чорноземні ґрунти, чорноземи солонцюваті.
В залежності від складу гірських порід поширені: на пісках – дернові ґрунти; на супісках – дерново-підзолисті ґрунти; на лесових породах – чорноземи, сірі лісові, каштанові ґрунти; на вапняках Полісся – дерново-карбонатні ґрунти; на щільних породах – щебнисті ґрунти;
д) ґрунтовий покрив залежить також від рослинності. Так, під деревною рослинністю протікає процес опідзолення , а під трав’янистою – гумусонакопичення; під болотною – торфонакопичення тощо.
Характеристика основних типів ґрунтів.
Умови формування і поширення основних типів ґрунтів України можуть бути оформлені у вигляді таблиці (див. для прикладу таб. 1.). Колонка „Приуроченість і умови ґрунтоутворення” заповнюється за планом: а) материнська порода і рельєф; б) зволоження, рівень ґрунтових вод; в) ґрунтоутворюючі процеси; г) рослинність.
Характеристика профілю основних типів ґрунтів подається нижче.