8332 Кл. «Текстіма».

Лекція. Швейні машини з відхиляючими голками

1. Призначення машин з відхиляючими голками.

2. Технічна характеристика машин з відхиляючими

голками 31 та 131 кл. АО “Орша”.

1. При пошитті виробів з деяких матеріалів на машинах з переміщенням матеріалів однією нижньою рейкою виникає значна посадка одного шару матеріалу. Оскільки матеріали переміщуються під час виходу голки з них, причиною посадки є відносний зсув шарів. Для зменшення або усунення посадки використовують спосіб, при якому голка, проколовши матеріали до їх переміщення, не виходить з них, не даючи шарам зміщуватися один щодо одного. Такий спосіб вимагає відхилення голки уздовж напряму переміщення матеріалів і синхронізації цього відхилення з рухом нижньої рейки.

2. Машини з відхиляючими голками 31 та 131 кл. Ао “Орша”.

У машинах КУР 31-31, 31-32 і 31-33 кл. голка не тільки здійснює зворотно-поступальні рухи по вертикалі, але і відхиляється уздовж лінії строчки одночасно з рухом рейки, для чого передбачений спеціальний механізм.

Голководій із закріпленою на ньому голкою за допомогою шатуна та кривошипа отримує обертово-поступальний рух від головного вала машини. Голководій рухається в направляючих рамки, яка встановлена на осі обертання.

Рис. 63. Механізм відхилення голки 31, 131 кл. “Орша”

У машинах даних модифікацій рамка виконує коливальні рухи щодо осі і отримує їх від вала переміщення рейки. Цим забезпечуєть-ся синхронність руху голки і рейки.

Конструктивна будова механізму показана на рис. 63. Фігурна рамка 2 має вісь обертання, яка розташована у втулці 5 і оберігається від осьового зсуву кільцем 6. Втулка 5 фіксується в рукаві машини стопорним гвинтом 1. Рамка 2 у верхній частині за допомогою з’єднувальної ланки 3 шарнірно зв'язана з коромислом 4 клемою, закріпленою на валу 7. Цей вал розташований в двох втулках рукава машини. На його задній частині за допомогою клеми встановлено коромисло 8, шатуном 9 з’єднане коромислом 10 на валу 12 переміщення матеріалу, розташованому під платформою машини. Вал 12 за допомогою механізму важеля 11 отримує коливальні рухи від розподільного вала і передає їх з одного боку рейці 14, з іншого — через вказані вище ланки рамці 2, в направляючих якої розташований голководій 13 з голкою. Цим забезпечуються синхронне переміщення рейки і відхилення голки уздовж строчки.

У механізмі передбачено декілька регулювань. Положення голки щодо рейки може бути змінене поворотом коромисла 4 або 8 щодо вала 7 або коромисла 10 щодо вала 12. Рамка 2 при установці голки щодо отвору в голковій пластині може бути зміщена разом з втулкою 5 при ослабленому стопорному гвинті 1.

Машини однониткового ланцюгового переплетення

Лекція. Характеристика машини 2222 кл. ОЗЛМ.

Процес утворення однониткового ланцюгового стібка

1. Призначення та технічна характеристика машини 2222 кл. ОЗЛМ.

2. Процес утворення однониткового ланцюгового стібка. Властивості строчки однониткового ланцюгового переплетення.

3. Конструктивна схема машини 2222 кл. ОЗЛМ.

1. Машина випускається АО «Орша» (Оршанський ордена Трудового Червоного Прапора завод «Легмаш» ОЗЛМ) і призначена для виметування бортів, лацканів і комірів верхнього одягу однолінійною строчкою однониткового ланцюгового переплетення (тип 101). Частота обертання головного валу до 3000 хвˉ^¹, довжина стібка регулюється від 2 до 12 мм, найбільша товщина матеріалів в стисненому стані під лапкою 6 мм. Голки 0634 № 130, 150 (ГОСТ 22249—82 Е).

2. Процес утворення однониткового ланцюгового стібка. У швейній промисловості найбільшого поширення набули машини з обертовим петельником. В процесі утворення строчки беруть участь голка 1 (рис. 64, а), ниткоподавач, яким є голководій або деталь, закріплена на ньому, петельник 2, рейка 3 і лапка 4.

Голка 1, проколовши матеріал і піднявшись з крайнього нижнього положення на 2—2,5 мм, утворює з нитки петлю, яку захоплює носик петельника 2.

Голка 1 (див. рис. 64, б), піднімаючись вгору, виходить з матеріалу, петельник 2 розширює петлю голки, рейка 3 піднімається і переміщує матеріал на довжину стібка.

Рис. 64. Процес утворення однониткового ланцюгового стібка

Похила площина 4 (рис. 64, в) петельника виводить ліву гілку петлі вперед, щоб вона не змогла намотатися на стрижень петельника 2. Рейка 3 (рис. 64, г) опускається, і переміщення матеріалу припиняється. Голка 1 знову проколює матеріал, опускається в крайнє нижнє положення і, при підйомі на 2—2,5 мм утворює другу петлю, яку захоплює носик петельника 2. Голка 1 піднімається вгору (рис. 64, д), петельник 2 розширює другу петлю і вводить її всередину першої. Рейка 3 (рис. 64, е) піднімається і переміщує матеріал на довжину стібка, перша петля зісковзує з п'ятки петельника 2. Петля затягується голкою, петельником 2 шляхом розширення другої петлі і рейкою 3. Відбувається повторення процесу.

Властивості строчки однониткового ланцюгового переплетення. Строчка однониткового ланцюгового переплетення є легко розпускальною: при витягуванні з останньої петлі кінця нитки строчка розпускається. При виготовленні швейних виробів строчка однониткового ланцюгового переплетення найчастіше застосовується для тимчасового з'єднання деталей і лише в головних уборах — для постійного, так як у даному випадку всі шви закриті підкладкою і розпускання строчки практично неможливе.

Строчка однониткового ланцюгового переплетення використовується для виконання нафастригувальних і вифастригувальних операцій, для пришивання гудзиків і обвивання їх стійок, пришивання талонів до деталей крою, для оздоблювальних робіт і т.п., а також, при виготовленні головних уборів. Строчка однониткового ланцюгового переплетення в два рази еластичніше човникової і відповідно міцніше при розтягуванні її уздовж шва. Витрата нитки для строчки ланцюгового переплетення більша ніж для човникової приблизно на 60%.

Рис. 65. Конструктивна схема машини 2222 кл. ОЗЛМ

Машина 2222 кл. ОЗЛМ (Рис. 65) відрізняється від машини 1022-М кл. тим, що замість човника використовується петельник, змінені передатне відношення від головного вала до вала петельника (і=1:1), на голководії закріплений ниткоподавач; для виконання вифастригувальних робіт на деталях, що складаються із з декількох шарів матеріалу, застосовується крупнозубчаста рейка. Для зручності виконання вифастригувальних операцій в машині використовується лапка, у якої кожен ріжок підпружинений. Машина не має пристрою для закріплення строчки. Регулювання сили тиску лапки на тканину виконують гвинтом 2. При установці лапки необхідно прослідкувати за тим, щоб голка не торкалась лапки. Підйом лапки виконують вручну з допомогою важеля 20 або колінопіднімачем.

При заправці заправляннитку з бобіни або котушки проводять зверху вниз через отвір нитконаправлюючих кутників 6 (рис. 66) і 7, через нитконаправляч 4, обводять між шайбами 3 регулятора натягу, справа наліво вводять у вушко 5 ниткоподавача, зверху вниз за­водять за дротяний нитконаправляч 2 голководія і зліва направо вводять у вушко голки 1. Кінець нитки довжиною 70—80 мм проводять над матеріалом під лапку.

Рис. 66. Зовнішній вигляд машини 2222 кл. ОЗЛМ

Прийоми роботи на машині. Регулювання натягу нитки, тиску лапки на матеріали, висота підйому рейки і т. д. виконуються так само, як в машині 1022-М кл. Відмінність полягає в регулюванні довжини стібка. Для виконання цього регулювання слід вимкнути машину і натиснути на кнопку 8, потім правою рукою уручну повертати махове колесо до тих пір, поки лезо кнопки 8 в середині рукава не ввійде в паз регульованого ексцентрика. Потім повертають махове колесо в необхідному напрямку і, орієнтуючись на нерухому мітку 10 платформи машини, встановлюють задану довжину стібка, яка на ободі диска 9 відмічена цифрами.

У залежності від виду та характеристик зшивних тканин рейка встановлюється по висоті так, щоб при верхньому положенні зубці її піднімались над голковою пластиною від 0,8 до 1,2 мм.

Машини двониткового ланцюгового переплетення

Лекція. Характеристика машини 237 кл.

Процес утворення двониткового ланцюгового стібка.

1. Технічна характеристика машини 237 кл.

2. Процес утворення двониткового ланцюгового стібка.

3. Конструктивна схема машини 237 кл.

1. Двоголкова швейна машина 237 кл. ЗАО «Завод «Промшвеймаш» АО «Зінгер» призначена для зшивання деталей, що мають циліндричну форму, виробівіз білизняних тканин, двома паралельними строчками двониткового ланцюгового стібка (тип 2х401). Частота обертання головного вала до 4000 хвˉ^¹, довжина стібка регулюється від 1,7 до 3,2 мм, відстань між паралельними строчками 3,6 та 5 мм. Голки 0484 № 90, 110 (ГОСТ 22249—82 Е).

2. Процес утворення двониткового ланцюгового стібка.

Двониткова ланцюгова строчка згори має вигляд штрихової лінії, а знизу — ланцюжка. Строчка знизу виходить опуклою, через що створюється деяке потовщення шва. Щоб уникнути цього, нижня нитка повинна бути тоншою, ніж верхня. Строчка двониткового ланцюгового стібка легко розпускається.

Щоб розпустити дану строчку, необхідно з останньої петлі витягнути нитку петельника і потягнути її, за цим розпустити верхню нитку. При обриві верхньої нитки в середині строчки розпускання від місця обриву утруднюється. Витрата ниток на ланцюгову строчку в два – три рази більша, ніж на човникову. Двониткова ланцюгова строчка в два рази еластичніша човникової – строчка може розтягуватись на 30..35 %.

Основними робочими органами машини, за допомогою яких відбувається процес утворення двониткового ланцюгового стібка, є голка, що здійснює зворотно-поступальні рухи по вертикалі, і петельник, який переміщується вздовж і поперек лінії строчки.

На рис. 1 предсталений процес утворення двониткового ланцюгового стібка.

Рис. 67. Процес утворення двониткового ланцюгового стібка

У положенні I петельник 2 захоплює петлю верхньої (голкової) нитки а₁ і продовжує переміщення.

У положенні ІІ рейка переміщає матеріал на довжину стібка і тим самим орієнтує розташування верхньої а₁ та нижньої б₁ ниток. Петельник переміщується вздовж строчки в зворотному напрямку.

У положенні III голка при повторному проколі матеріалу попадає в проміжок а₁ та б₁, і, опускаючись, при зворотному русі петельника затягує петлю а₁. Це відбувається в положенні ІV. У положенні V петельник, просуваючись уздовж лінії строчки, повертається в початкове положення.

У положенні VI в утворену петлю а₂ біля вушка голки входить петельник тата протягує нитку б₂. У наступних положеннях петельник продовжує рух поперек лінії строчки (положення VІІ), а за цим вздовж лінії строчки (положення VІІІ). Одночасно відбувається переміщення матеріалу. Далі процес повторюється.

Характерним етапом в утворенні двониткового ланцюгового стібка є його затягування. При поганому або слабкому затягуванні двониткове ланцюгове переплетення ниток легко розпускається.

Основне затягування, або скорочення довжини попередньої петлі, відбувається при витягуванні петельником наступної нитки. Однак при переміщенні голки вверх (положення VII) остаточно затягується перший стібок. В цей час нитководійний важіль натягує нитку б₂ і забирає її надлишок. Якість затягування стібка залежить також від ходу голки, який змінюється при зміні довжини стібка.

Рис. 68. Конструктивна схема машини 237 кл.

Процес петлеутворення здійснюється двома голками із заправленими в них нитками таа двома петельниками з нитками, при цьому| кожна голка взаємодіє зі своїм петельником.

Головка машини праворукавна складається зіз рукава та платформи. Платформа машини U-подібна, рукавного типу. Подача матеріалу здійснюється зубчатою рейкою в напрямку від оператора (з платформи).

Швейна машина 237 кл.. має оригінальне компонування основ-них механізмів (рис. 68).

Головний вал 14 отримує обертання від електродвигуна і з допомогою кривошипа 13 та шатуна 11 перетворює його в зворотно-поступальний рух голководія 10 з голками. Обертання на розподіль-ний вал 16 передається зубчастим пасом 15. Розподільний вал 16 паралельний головному валу 14, але розташовується ближче до оператора, в той час як робоча зона з петельником 7, зубчастою рейкою 8 та лапкою 9 знаходиться під головним валом. Петельники, закріплені разом з державкою 6 на валу 4 клемовим з’єднанням з гвинтом 5, отримують коливальні рухи поперек строчки від коліна вала 16 через важіль 18, який коливається навколо вісі кронштейна 24, та передає рух через кульовий шатун 25 та поводок 3 вала 4. Зворотно-поступальні рухи петельники отримують від коліна вала 16 через шатун 20 та державку 2, яка ковзає по направляючій 1. Зубчаста рейка 8 закріплена на важелі 26, який отримує складні рухи від ексцентриків вала 16 через сухарі 19 та 21 та вилки 22 та 23. Подача ниток здійснюється ниткоподавачами 27 та 17. Тиск лапки на матеріал регулюється гвинтом 12.

Машина встановлюється на гумовій прокладці на кришці спеціального столу таким чином, що рукавна частина U-подібної платформи виявляється консольною і спрямованою від оператора. Шків машини обертається за годинниковою стрілкою (якщо дивитися з правого боку). Ліва частина столу закінчується підлокітником, який служить для зручності роботи на машині. Пуск і зупинка машини, а також регулювання швидкості прокладання строчки здійснюється ножною педаллю, підйом і опускання притискної лапки – від колінного важеля. Ввімкненнямикання електродвигуна здійснюється вимикачем, закріпленим знизу з правого боку на проміжній кришці столу.

Бобіни з нитками встановлюють на бобінотримачі, розташова-ному за машиною на верхній кришці.

Машина з’єднує деталі запошивним швом (швом взамок|), для чого на рукавній частині|частці| платформи перед лапкою встановлений спеціальний рубильник. Крім того, можливе використання машини на інших операціях (наприклад, для виконання настрочних і підшивних швів).

У машині регулюються натяг ниток голок і петельників, тиск лапки на матеріал, довжина стібка і висота столу.

Рис. 68. Механізм голок машини 237 кл.

Механізм голок машини кривошипно-повзунний з шатуном, оберненим вниз (рис. 68). Зворотно-поступальні рухи голководію 4 передаються від головного вала 20, встановленого в двох кулькових підшипниках 19 і 22, який отримує обертання від електродвигуна через шків 21.

Кривошип 13 закріплений гвинтом 25 на лівому кінці головного вала 20 і утримує палець 26, що проходить через отвір верхньої голівки шатуна 9, що кріпиться в отворі кривошипа 13 двома гвинтами 23. Нижняголовка голівка шатуна 9 шарнірно надіта на циліндричну частину повідка 8, закріпленого на голководії 4 клемовим з’єднанням, що стягується гвинтом 7.

Голководій 4 здійснює зворотно-поступальні рухи в двох направляючих втулках 5 і 15, закріплених у фронтальній частині рукава машини гвинтами 6 і 16. На нижньому кінці голководія 4 стопорним гвинтом 30 кріпиться голкотримач 3, два отвори А якого являються нитконаправляючими| для ниток голок. Голки 1 вставляють в поздовжні пази голководія 3 до упору та закріплюються гвинтами 2. Довгі жолобки голок повинні бути обернені проти напрямку подачі матеріалу (до оператора). Гвинти 2 здійснюють додаткове кріплення голкотримача на голководії.

Над повідком 8 на голководії 4 закріплені кронштейн 12 з клемовим з’єднанням, що стягуються гвинтом 11, який несе ниткоподавач 10, вставлений одним кінцем в паз кронштейна 12. На другому кінці ниткоподавача 10 є два отвори В для ниток голок.

Масельничка 17 з повстяною подушкою 18 і гнітом 14, а також отвір Е служать для змащування механізму голки.

Положення голок відносно петельників регулюється вертикальним переміщенням або поворотом навколо осі голководія 4 відносно повідка 8 після ослаблення гвинта 7.

Відстань між голками при необхідності можна змінювати з 5 на 3,6 мм установкою змінних деталей (голкотримача, лапки, голкової пластини і рейки).

Положення ниткоподавача 10 регулюється його переміщенням по вертикалі разом з кронштейном 12 відносно голководія 4 після послаблення гвинта 11.

Дві голки розташовуються на одній висоті в крайньому нижньому положенні, мають бути встановлені так, щоб осі їх отворів були спрямовані уздовж лінії строчки і знаходилися по вертикалі від верхньої площини голкової пластини вниз на 11 мм.

|Механізм петельників надає їм складні просторові рухи, які складаються з коливальних рухів поперек лінії строчки і зворотно-поступальних переміщень вздовж лінії строчки. Ці рухи утворюють еліпсоподібну траекторію, передаються від нижнього (розподільного) вала, змонтованого в трьох опорах: в двох кулькових підшипниках і втулці. Розподільний вал отримує обертання від головного вала машини через зубчатий пас і барабан.

Положення петельників відносно голок вздовж і поперек строчки регулюється переміщенням і поворотом державки з петельниками відносно вала (після ослаблення гвинта). Час підходу петельників до голок поперек лінії строчки регулюється поворотом вала петельників відносно коромисла (після ослаблення гвинта). Час підходу петельників до голок вздовж лінії строчки регулюється поворотом эксцентрика на валу (після ослаблення гвинта).

Петельники повинні бути встановлені таким чином, щоб при крайньому нижньому положенні голок носики петельників, які знаходяться в крайньому правому положенні (якщо дивитись зі сторони оператора), були розташовані на відстані 5 мм від своїх голок.

Рис. 70. Механізм переміщення матеріалу та вузол притискної лапки машини 237 кл.

Механізм переміщення матеріалу рейкового типу відрізняєть-ся від попередньо описаних механізмів тим, що зубчаста рейка 3 (Рис. 70, а) отримує складні рухи у вертикальній площині по еліпсоподібній траекторії від розподільного валу через один привідний важіль 7, який закінчується двома вилками (горизонталь-ною і вертикальною). Рух по горизонталі рейка 3 отримує від регульованого ексцентрика 16, корпус якого 14 жорстко кріпиться на розподільному валу 9 двома гвинтами 13.

На деякій відстані від рейки важіль 7 має видовжений паз, в якому монтується на ексцентричній вісі 6 сухарь 2. Вісь 6 закріплюється в отворі рукавної частини платформи стопорним гвинтом 5, а кінець важеля 7 монтується в пазу платформи машини, что попереджує повороти рейки 3 в горизонтальній площині та забезпечує її переміщення по траекторії, розташованій строго у вертикальній площині в пазах голкової пластини 15. Рух по вертикалі рейка 3 отримує від ексцентрика 10, який являє собою коліно розподільного вала 9, на який одягається сухарь 11, що охоплюється горизонтальною вилкою 8, жорстко прикріпленою двома гвинта­ми 1 до важеля 7. Таким чином, важіль 7 з рейкою 3 отримує зворотно-поступальні рухи по горизонталі від ексцент­рика 16 через сухарь 12 і по вертикалі – від ексцентрика 10 через сухарь 11. При цьому важіль переміщується відносно сухаря 2 і повертається разом з ним відносно ексцентрикової вісі 6.

У механізмі переміщення матеріалу передбачені наступні| регулювання:

• ходу рейки (довжини стібка) – зміною ексцентриситету ексцентрика після послаблення гвинта 13 з допомогою регулюваль-ного гвинта 17;

• часу переміщення рейки поворотом корпусу 14 разом з ексцентриком 16 відносно вала 9 після послаблення гвинтів 13;

• висоти підйому рейки над голковою пластиною – поворотом ексцентрикової осі 6 після послаблення гвинта 5.

Притискна лапка машини (рис. 70, б) шарнірного типу забезпечує високоякісне пошиття виробів з матеріалів як з постійною, так і зі змінною товщиною пакета (при переходах через шви). Для цього підошва лапки виконана з носової 18 та п’яточної 1 частин, з’єднаних відповідно двома шарнірними гвинтами 17 і шпилькою 20 з пластинкою 16, яка в свою чергу шарнірно з’днана шпилькою 19 з державкою лапки 15.

Тиск лапки на матеріал створюється пружиною стискування 12, змонтованою між верхнім торцем поводка 14 і шайбою 11, притиснутою до нижнього торця регулювального гвинта 9. Для стабілізації положення пружини 12 всередину її вставлений стержень 13. Положення регулювального гвинта 9 фіксується контргайкою 10. При загвинчуванні гвинта тиск лапки на матеріал збільшується, а при вигвинчуванні – зменшується. При цьому потрібно заздалегідь послабити гайку 10.

Положення лапки по висоті і по відношенню до розташування голок отворів регулюється вертикальним переміщенням і поворотом стержня 6 разом з лапкою відносно поводка 14 після послаблення гвинта 7.

Система ниткоподавання машини забезпечує підведення двох ниток до голок і двох ниток до петельників. Ниткоподавач голкових ниток закріплений на голководії (див. опис механізму голок), а ниткоподавач петельника кулачкового типу — на розподільному (нижньому) валу. Заправка ниток голок і петельників показана на рис. 71 , а, б.

а б

Рис. 71. Схема заправки|заправляння| ниток петельників машини 237 кл|.

Верхні нитки подаються до голок з бобін або котушок, надітих на стержні котушкової стійки, яку встановлено на кришці столу.

Нитка лівої голки проводиться через машину в такій послідовності (див. рис. 71, а): через отвори 11 і 10 нитконаправлюва-ча; між шайбами натягу 9 регулятора на рукаві; через отвір 8; у отвір 7 нитконаправлювача; у отвір 6 ниткоподавача; у отвір нитконаправ-лювача 5; між шайбами натягу 4; у отвір 3 нитконаправлювача; вниз в отвір 2 голкотримача; у вушко 1 лівої голки в напрямі від працюючого.

Нитка правої голки заправляється так само.

Нижні нитки підводяться до петельників в такій послідовності (Рис. 71, б): через трубки 9 з задньої сторони рукава; між направляючими пластинами 8; під гачки нитконаправлювачів 7; між пластинами регулятора натягу 6; в нитконаправлюючий гачок 10; під петлю нитконаправлювача 11; над нитковідтягувачем 12; в нитконаправлю-вальний гачок 13; в трубку 5; в отвір ножа 4; в торцевий отвір петельників 3; в отвір петельників 2; справа наліво в отвір петельників 1.

Для знімання готового виробу після пошиття необхідно повернути головний вал за махове колесо так, щоб нитковідтягувач 12 розташувався під панеллю і не затримував руху нижніх ниток.

Прийоми роботи на машині. Довжину стібка регулюють за рахунок зміни ексцентриситета ексцентрика з допомогою ексцентрикової муфти, конструктивно виконаної за типом регулятора стібка машини 97 кл. Для попередження самовільної зміни ексцентриситета ексцентрика, на виточці муфти встановлена спіральна пружина, яка піджимається установочним кільцем, яке закріплене на головному валу гвинтами.

Для регулювання висоти підйому рейки над голковою пластиною відкривають верхню кришку робочої частини платформи машини, послаблюють гвинт та повертають ексцентрикову вісь, в результаті чого важіль механізму переміщення матеріалів піднімається або опускається разом рейкою (в залежності від виду та властивостей зшивних тканин).

Регулювання сили тиску лапки на тканину виконують гвинтом 9 (Рис. 70, б) попередньо послабивши гайку 10. При закручуванні гвинта тиск лапки на матеріал збільшується, а при відкручуванні – зменшується. При установці лапки необхідно прослідкувати за тим, щоб голка не торкалась лапки. Підйом лапки виконують вручну за допомогою важеля або колінопіднімача.

Лекція. Краєобметувальні машини. Машина 51, 51-А кл. ПМЗ

1. Призначення та технічна характеристика машини 51, 51-А кл. ПМЗ.

2. Конструктивна будова машини 51, 51-А кл. ПМЗ.

3. Процес утворення двониткового ланцюгового обметувального стібка.

4. Процес утворення триниткового ланцюгового обметувального стібка.

5. Заправлення ниток в машину 51 кл. ПМЗ.

1. Машина 51 кл. ПМЗ випускається Подільським механічним заводом і призначена для обметування зрізів деталей з бавовняних, шовкових, вовняних та трикотажних тканин двонитковим або тринитковим ланцюговим обметувальним переплетенням (тип стібка 503 або 504).

Частота обертання головного вала машини — до 3500 обертів за хвилину, довжина стібка регулюється від 1,5 до 4 мм, а ширина обметування — від 3 до 6 мм.

На машині можна зшивати тканину завтовшки (у стиснутому стані під лапкою) до 2,5 мм. Застосовуються голки 0029 160-75 (ГОСТ 22249-Е). Машина застосовується для виконання технологічних операцій при виготовленні швейних виробів за індивідуальними замовленнями. Машина базова.

2. Машина має:

1. механізм голки — кривошипно-коромисловий;

2. механізм коливальних петельників;

3. диференційований механізм переміщення матеріалів рейкового типу, який має дві рейки (передню і задню), горизонтальні переміщення передньої рейки більші, чим задньої, завдяки чому усувається припосаджування і розтягування еластичного полотна у процесі його обметування;

4. механізм ножів працює за принципом ножиць;

4. в машині застосовується централізоване гнітове змащування деталей механізмів, які розташовані під платформою машини (знизу під головним валом у корпусі машини відлитий картер 1 (рис. 72), в який періодично заливається мастило).

Рис.72. Машина 51 кл. ПМЗ

На базі машини 51 кл. ПМЗ на Подільському механічному заводі створена машина 51—А кл. ПМЗ. Машина призначена для обметування зрізів деталей виробів з костюмних та пальтових тканин. Ця машина є модифікацією машини 51 кл. ПМЗ. Від вказаної машини відрізняється тим, що в ній застосовує­ться тільки одна основна рейка.

Строчка двониткового обметувального ланцюгового стібка (клас строчки 500, тип стібка — 503) застосовується для обметування деталей виробу з платтяних, костюмних та пальтових тканин. При утворенні строчки нитка голки є з'єднуючою (зшивною), а нитка лівого петельника — огинає зріз деталі є обметувальною та запобігає обсипальності зрізу обметуваної деталі. Обметувальну строчку даного стібка застосовують при обробці зрізів тканин, що мають незначну обсипальність.

Строчка триниткового обметувального ланцюгового стібка (клас строчки 500, тип стібка — 504) утворюється з трьох ниток. Нитка голки є з'єднуючою (зшивною) ниткою. Нитка лівого петельника огинає зрізи з боку нижньої деталі та є обметувальною. Нитка правого петельника огинає зрізи з боку верхньої деталі й теж є обметувальною. Таким чином, переплетення петель нитки лівого та нитки правого петельників відбувається уздовж зрізів деталей, що зберігає зрізи від обсипання.

Підібравши різні за кольором нитки, змінивши величину натягу нитки голки та ниток петельників можна отримати зміщене переплетення ниток в строчці та гарну оздоблювальну «бісерну строчку».

Дво- та триниткові обметувальні строчки ланцюгового переплетення еластичні, важко розпускаються, міцні, добре витримують фізичні навантаження при експлуатації виробу. Застосування зшивно-обметувальних строчок підвищує якість виробів.

Двониткову обметувальну строчку ланцюгового переплетення можна розпустити, витягнувши нижню нитку з останньої петлі та потягнувши її в зворотному напрямку до початку шва.

На рис. 73 (1—4) зображено процес утворення двониткового ланцюгового обметувального стібка. У процесі утворення стібка беруть участь голка 1, в яку заправляється верхня нитка, лівий петельник 2, в який заправляється нижня нитка, розширювач 3, нитка голки 5, нитка лівого петельника 6.