1. Конституційно-правова відповідальність.

Конституційно-правова відповідальність — це особливий вид юридичної відповідальності, зміст і особливості якої зумовлені першочерговою роллю конституційного права в системі національного права України.

Конституційно-правова відповідальність є передбачений нормами конституційного права специфічний обов’язок суб’єктів конституційного права зазнати несприятливих наслідків особистого, майнового чи громадського характеру за скоєне правопорушення, який виступає як засіб забезпечення норм конституційного права, часто має чітко виражений політичний характер, реалізує інтереси особливого кола суб’єктів через спеціальний механізм реалізації, містить цілу низку юридичних санкцій.

Тож особливістю конституційної відповідальності є те, що вона включає в себе два аспекти, а відтак, може бути:

а) позитивною, що передбачає відповідальну поведінку, під звітність, юридичну компетентність, усвідомлення свого обов’язку, його сумлінне і неухильне виконання, тобто відповідальність як обов’язок здійснити дії, встановлені у законі. підставою активної (позитивної) відповідальності є покладення на суб’єкта конституційно-правових відносин і невиконання або неналежне виконання цим суб’єктом певних своїх функцій (бездіяльність посадової особи, недосягнення поставлених цілей і завдань, неефективна робота певних органів тощо);

б) ретроспективною, що передбачає відповідальність за вчинення конституційного правопорушення і являє собою специфічні правовідносини між суб’єктами конституційного права з приводу скоєного конституційного делікту, що характеризуються осудом протиправного діяння і суб’єкта право порушення та покладенням на останнього обов’язку зазнати негативних наслідків особистого, майнового чи громадського характеру за скоєне правопорушення.

Конституційній відповідальності властива якість, яка надає їй специфічних рис. такою якістю є політичний характер конституційної відповідальності, і це цілком закономірно, оскільки конституційні відносини пов’язані з такими соціальними явищами, як влада, держава, політика, суспільство. дуже виразно це спостерігається на рівні конституційного регулювання. тут — особлива вага (ціна) відповідальності, оскільки в ній реалізуються інтереси суб’єктів конституційних відносин. Конституційний статус цих суб’єктів реалізується в нормах Конституції і окремих законів, що визначають їх функції і повноваження.

Отже, головна специфіка конституційно-правової відповідальності полягає в конституційному статусі суб’єктів правовідносин, пов’язаних з її настанням. суб’єкт конституційно-правової відповідальності повинен мати певну деліктоздатність, а тісний взаємозв’язок з політичною відповідальністю пояснюється тим, що обидва ці види відповідальності переслідують спільну мету — забезпечити належне здійснення публічної влади.

Дуже важливою особливістю конституційно-правової відповідальності є перенесення “центру тяжіння” з ретроспективного аспекту на позитивний. ретроспективна відповідальність настає лише в тому випадку, коли “не спрацював” механізм активної відповідальності. У сфері конституційних відносин домінує саме позитивна відповідальність, а ретроспективна відіграє роль допоміжної, хоча аж ніяк не другорядної відповідальності.

Отже, співвідношення ретроспективного і позитивного аспектів полягає в тому, що домінуюча позитивна відповідальність не може існувати без ретроспективної, яка настає лише тоді, коли для цього є нормативна основа, тобто пряма вказівка в законі.

Суб'єктом правопорушення, який має нести юридичну відповідальність, може бути де-ліктоздатна фізична особа чи організація, посадові особи, державні та суспільні інституції.

У юридичній літературі висловлена думка, що коло суб'єктів конституційно-правової відповідальності є порівняно обмеженим. Зазначається, що до нього слід відносити лише найвищі, регіональні й місцеві органи влади, депутатів, найвищих посадових осіб, тобто, саме ті структури та осіб, які беруть участь у прийнятті найважливіших державних рішень.

Аналіз положень Конституції України свідчить, що коло суб'єктів конституційно-правової відповідальності значно ширше.

Із згаданих вище положень, що встановлюють обов'язок держави, органів влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також обов'язок кожного члена суспільства додержуватися Конституції та законів, випливає висновок про наявність відповідної конституційно-правової відповідальності зазначених суб'єктів.

До них входять також об'єднання громадян — політичні партії, громадські організації, несприятливі наслідки для яких у разі порушення ними Конституції і законів передбачені ст. 37 Конституції.

Сукупність суб'єктів конституційно-правової відповідальності можна об'єднати у такі групи:

- держава в цілому; глава держави -- Президент України; найвищі посадові особи держави; кожен з органів державної влади, що представляють її окремі гілки, їхні посадові особи; депутати; органи місцевого самоврядування. Це органи і особи, уповноважені на здійснення публічної влади, на прийняття рішень, що стосуються і торкаються інтересів всього суспільства, держави в цілому або її окремого регіону;

- фізичні особи;

- політичні партії, рухи, інші об'єднання громадян політичного характеру; громадські організації.

Серед заходів конституційно-правової відповідальності у ретроспективному аспекті, тобто серед її санкцій, виділяють такі:

1) скасування або призупинення дії актів державних органів та органів місцевого самоврядування або їх окремих положень. Різновидом цієї санкції є визнання неконституційними актів, визначених Конституцією України державних органів або їх окремих положень, що здійснюється Конституційним Судом України;

2) припинення діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;

3) анулювання юридичних результатів тих або інших конституційно-правових дій;

4) обмеження або призупинення деяких основних прав громадян;

5) скасування рішення про прийняття до громадянства України.