Аналіз проблем

	Основна проблема, низькі результати	Причини виникнення та існування	Реально можливі способи подолання
	1.	1.1. 1.2. 1.n	1.1.1, 1.1.2... 1.2.1, 1.2.2... 1.2.n
	2.	2.1. 2.2. 2.n	2.1.1, 2.1.2... 2.2.1, 2.2.2... 2.n
	N	N	N

Стратегічні проблеми — це засадничі пишнім або серйозні труднощі, які впливають на повноваження й обов’язки організації, її місію та цінності, продуктивність діяльності, рівень, послуг, клієнтів, користувачів, платників, витрат, фінансування, організаційну структуру та менеджмент.

Стратегічні проблеми завжди передбачають повний конфлікт: цілей, засобів, місцезнаходження, часу, осіб тощо.

Види стратегічних проблем:

1. Постійно існуючі, які необхідно тримати під контролем упродовж всього періоду реалізації стратегічної організації.

2. Проблеми, які тільки-но виникли і вимагають невідкладного впливу з метою їх вирішення або нейтралізації у межах звичайного управ­лінського циклу.

3. Проблеми рутинні, які виникають постійно, супроводжують увесь процес стратегічного розвитку організації і потребують постійного корекційно-регулюючого впливу керівництва, щоб не перерости у більш складні.

Підходи до вирішення стратегічної проблеми:

1. Обговорення необхідно починати із з'ясування загроз проблеми організації. Робота може відбуватись за такою процедурою:

Запропонувати членам робочої групи:

• сформулювати стратегічну проблему;

• визначити сутність проблеми;

• довести, що ця проблема є стратегічною через зв'язок із такими чинниками, як місія, цілі, результати діяльності організації;

• вказати наслідки неспроможності розв'язати проблему,

2. Обговорення необхідно починати із аналізу місії та цілей, які будуть не досягнуті через проблеми.

Запропонувати членам робочої груші:

• сформулювати,місію та основні цілі організації;

• яка проблема постійно супроводжує їхні досягнення;

• розкрити сутність проблеми;

• визначити умови та можливості їх усунення.

2. Обговорення альтернативних варіантів вирішення.

Запропонувати членам робочої групи:

• обговорити сутність та сформулювати стратегічну проблему;

• визначитись із засобами її розв'язання;

• визначитись із діями, що ведуть до ліквідації умов для подаль­шого існування проблеми;

• визначитись із діями, що ведуть до реалізації місії та цілей ор­ганізації.

4. Обговорення успіхів, позитиву, які будуть мати місце, якщо проблему врегулювати.

Запропонувати членам робочої групи:

• перенестися на п'ять років у майбутнє (Ви репортер. Опишіть успіхи вашої організації.);

• визначити основні стратегічні показники успішності організа­ції;

• назвіть, що постійно заважає успішності організації;

• сформулювати основну проблему, пов'язану із гальмуванням позитивного розвитку організації;

• вказати шляхи та засоби нейтралізації проблеми.

5. Обговорення умов, що склалися внаслідок проблеми, та як за цих умов краще діяти.

Запропонувати членам робочої групи:

• обговорити ситуацію, що склалася внаслідок проблеми;

• визначити загрозу місії та цілям організації;

• вказати можливості ліквідації «вузьких» місць; в назвати фактори, що призвели до проблеми;

• визначити превентивні заходи виникнення подібних проблем.

Ефективність процесу вирішення проблеми

Щоб процес вирішення проблеми був ефективним, необхідно:

1. Чітко сформулювати проблему. Бажано укласти це у форму запи­тання. Пошук та наявність конструктивної відповіді може підка­зати, чи може організація цю проблему вирішити взагалі, навести на оптимальні шляхи розв'язання, викрити резерви ресурсного забезпечення тощо.

2. Довести, що саме дана проблема має стратегічне значення для ор­ганізації. Перевіряти це необхідно у відповідності із цінностями, місією, цілями, прогнозованими результатами організації. Якщо вирішення проблеми сприятиме їх реалізації, то проблема дійсно є стратегічною.

3. Передбачити (спрогнозувати) наслідки для організації від не вирішення проблеми. Якщо не вирішення проблеми є загрозливим для стратегії організації, то вона дійсно є стратегічною.

Аналіз проблем зумовлює пошук адекватних засобів їх вирішення (таблиця 36).

Таблиця 36