«Небесний тихохід»

Версія вчителя: «Живе в хмарах, постійно відволі­кається. Усе потрібно повторювати по кілька разів!» Учителеві не подобається, що батьки ретельно роблять із дитиною уроки й не дають їй самостійно вчитися. Як наслідок - за домашнє завдання в неї тверде «12», а самостійну роботу в класі ледве можна оцінити на «З».

Версія дитини: «Учитель занадто швидко все роз­повідає».

Шляхи розв'язання. Навчіть дитину вчитися само­стійно. Батьки! Давайте своїй дитині завдання та за­ймайтеся своїми справами, а потім перевіряйте тільки кінцевий результат.

Діагноз. Це наслідки посилених занять удома. Ди­тині потрібно, щоб учитель контролював кожний її крок і обов'язково хвалив, хвалив, хвалив... Адже саме так поводилися батьки, коли вчили її вдома читати або писати. А якщо вчитель на секунду переводить увагу на решту дітей, то ця дитина припиняє думати - і по­чинає мріяти.

Ігрові методи вирішення педагогічних конфліктів.

Потрапивши в конфліктну ситуацію, вчитель може спрямувати свою активність на те, щоб краще зрозуміти свого співрозмовника, або ж на регуляцію власного психічного стану з метою профілактики конфлікту. В першому випадку вирішення конфліктної ситуації досягається шляхом налагодження взаєморозуміння між людьми, усунення непорозумінь, недомовок, неузгодженості. Проблема розуміння іншої людини (учня, колеги по роботі) досить складна, тому ми зупинимось на ній детальніше. Людина існує в двох вимірах: в своєму внутрішньому «Я» і у взаємостосунках з іншими. Ці сфери з психологічного боку принципово різні. Все, що відбувається в сфері «Я», є безпосередня, близька та очевидна реальність для людини: вона відчуває, думає, переживає, бажає, прагне і тому под. «Я» іншої людини певною мірою закрите і виступає деякою «загадкою», яку треба відгадати. Почуття, думки, переживання, бажання і прагнення іншого не представлені в якихось видимих «формах», про них можна лише здогадуватися за поведінкою, словесних та символічних засобах вираження. Вийти за межі власного «Я» і наблизитися до внутрішнього «Я» іншої людини не так просто. Існують різні способи, що допомагають зрозуміти іншу людину.

Метод інтроспекції полягає в тому, що людина ставить себе на місце іншого, а потім в своїй уяві відтворює думки та почуття, які, на її думку, цей інший переживає в даній ситуації. Після того, як така психологічна імітація внутрішнього світу іншого проведена, робиться висновок про мотиви та зовнішні фактори, що зумовили таку його поведінку, його цілі, прагнення. На основі результатів аналізу будується взаємодія з людиною. (Самоукіна Н.В., вправа №35 «Тиск», №36 «Постав себе на місце іншого» с.44). Дієвість цього методу досить висока, однак не безмежна. Виникає небезпека прийняття власних думок та почуттів за думки та почуття іншого. Необхідно залишити можливість відмови від цієї схеми, в іншому випадку можна побудувати неправильний образ людини і цим самим ще більше ускладнити стосунки. Рекомендація: коли Ви ставите себе на місце іншого, перевіряйте свої схеми, співставляйте дії і поведінку людини з вашими уявленнями про неї. Змінюйте ваші уявлення у випадку невідповідності.

Метод емпатії – заснований на техніці вчування у внутрішні переживання іншої людини. Якщо Ви людина емоційна, схильна до інтуїтивного мислення, то даний метод буде дуже корисним (Вправи № 13 «Ритм», с.20, 14 «Резервуар» с. 20, 38 «Монолог з двійником», с.45). Важливо пам’ятати, що метод дає можливість досягнути високих результатів, якщо Ви вмієте довіряти своєму інтуїтивному відчуттю і здатні вчасно зупинити виникнення інтелектуальних інтерпретацій. Дійсно, часто людина відчуває одне, але не вірить своєму відчуттю, починає роздумувати, щось додумувати і приймає рішення, базуючись на мислительних схемах. А практика потім показує, що перше відчуття «від серця» було правильним і точним, а логіка «від голови» - помилкова.

Метод логічного аналізу підходить тим, в кого переважає елемент раціоналізації психічного життя, хто опирається на своє мислення. Щоб зрозуміти партнера по взаємодії, така людина вибудовує систему інтелектуальних уявлень про ситуацію, в якій знаходиться його співрозмовник. Так, наприклад, шкільні вчителі математики часто відносяться до типу «мислитель» (вправи № 40 «Рівність», № 41 «Взаємодія», № 61 «Переключись на співрозмовника»). В такому випадку вчитель старається зберігати внутрішній спокій та стабільність. Прагне не потрапляти в атмосферу напруженості, яку несе з собою конфлікт. Досвід показує, що якщо одна людина зберігає стриманість. То друга втрачає можливість розпочати конфлікт і діяти в «конфліктному режимі». В результаті назріваючий конфлікт затухає, а потенційно конфліктні стосунки нормалізуються. Цей метод нейтралізації відомий з давніх давлень. Так в російській народній казці «Чарівна водиця» сварки між чоловіком та жінкою припинилися, як тільки дружина перестала відповідати на роздратовані репліки чоловіка, кожен раз, набираючи в рот «чарівної води».