
- •Розділ 1. Теоретичні аспекти обліку основних засобів та методів нарахування амортизації
- •Розділ 2. Бухгалтерський облік зносу основних засобів та обгрунтування його застосування на тов «селищанське»
- •2.1 Первинний облік зносу основних засобів
- •Частки учасників у статутному капіталі
- •2.2 Аналітичний та синтетичний облік зносу основних засобів
- •Дебет 93 “Витрати на збут”
- •2.3 Інвентаризація основних засобів
- •Етапи інвентаризації основних засобів:
- •2.4 Відображення у фінансовій звітності зносу основних засобів
- •2.5 Автоматизація облікового процесу
- •Розділ 3. Шляхи вдосконалення обліку зносу основних засобів
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Розділ 3. Шляхи вдосконалення обліку зносу основних засобів
В дослідженні узагальнено накопичений досвід з питань розробки проблем амортизації та зносу і на цій підставі внесено власні пропозиції та розроблено ефективні рекомендації щодо удосконалення порядку нарахування та обліку амортизації на ТОВ «Селищанське». Загальні висновки, одержані в результаті дослідження, наступні.
1. Серед найважливіших та найбільш актуальних проблем структурної перебудови економіки України, а також одним із нерозроблених питань є механізм амортизації та його місце серед інших фінансових джерел відтворення. Теоретичні основи амортизації як категорії обліку грунтуються на трьох фазах: зносі, амортизації та відшкодуванні. В роботі чітко визначена відмінність між поняттями "знос" та "амортизація". Зроблено висновок, що обидва поняття є нерозривними, як дві сторони одного й того ж процесу: амортизаційні відрахування, відбиваючи величину перенесеної вартості, одночасно показують і ступінь зносу.
2. Під державною амортизаційною політикою слід розуміти процес розробки норм і правил нарахування амортизації, встановлення порядку використання амортизаційного фонду.
Недоліками амортизаційної політики України в умовах переходу до ринкових відносин є:
а) ігнорування базових економічних понять (первісна вартість, залишкова вартість, строк служби активів);
б) її фіскальний характер, орієнтований на максимізацію державних доходів;
в) недотримання вимог обліку щодо узгодження даних синтетичного та аналітичного обліку;
г) необгрунтованість застосування методу спадного залишку.
3. На основі порівняльного аналізу зарубіжних та вітчизняних методів нарахування амортизації визначено їх переваги та недоліки і обгрунтовано можливість застосування в Україні.
Основними факторами вибору методу амортизації слід вважати:
а) необхідність приведення у відповідність доходів та витрат для цілей складання звітності;
б) величину витрат на ведення бухгалтерського обліку;
в) обмеження, що застосовуються до величини амортизаційних відрахувань законодавством.
4. Для оптимізації кількості норм амортизації пропонується здійснити наступні заходи: розробити інтервальну систему для норм амортизації активів з відхиленнями в верхній та нижній межах, більш широко використовувати агреговані норми, відмовитись від централізованих норм, і надати підприємствам самостійності у їх встановленні, передбачити коригуючі коефіцієнти до норм амортизації, що враховують ступінь завантаження об'єкта основних засобів, змінність тощо.
5. Враховуючи принципи оцінки основних засобів та нематеріальних активів для цілей нарахування амортизації, її слід нараховувати з відновлювальної вартості.
6. З метою удосконалення обліку амортизації основних засобів і нематеріальних активів пропонується здійснення наступних заходів:
1) замість обмежень нарахування амортизації сумою 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановити величину цих обмежень у відсотках від первісної (або відновлювальної) вартості;
2) всі витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів (поточний і капітальний ремонт, реконструкція і модернізація, технічне переоснащення), включати до валових витрат і собівартості продукції. Ці витрати необхідно обліковувати за місцями виникнення (цехами, підрозділами і за об'єктами);
3) надати підприємствам право самостійного вибору періоду відшкодування первісної вартості при застосуванні прискореної амортизації;
4) ввести активно-пасивний рахунок "Реалізація майна" для підприємств всіх форм власності замість обліку операцій з реалізації активів на рахунках 46 і 85;
5) по об'єктах, облік яких ведуть на субрахунках 01-2 і 01-4, визначати індивідуальну суму зносу, відмовившись від сукупної величини;
6) удосконалити систему застосування знижувальних коефіцієнтів, що коригують встановлені норми амортизації;
7) при встановленні норм амортизації додатково встановлювати коефіцієнти, що враховують умови експлуатації об'єкту та змінність роботи.
7. Для удосконалення обліку амортизації нематеріальних активів доцільно здійснити наступні нововведення:
1) нематеріальні активи, що мають визначений строк служби, списувати шляхом нарахування зносу протягом строку їх фактичної служби аналогічно основним засобам;
2) крім лінійного методу, надати можливість підприємствам нараховувати амортизацію будь-яким іншим науково обгрунтованим методом;
3) ввести до Плану рахунків бухгалтерського обліку рахунок "Амортизація нематеріальних активів" аналогічно рахунку 13 "Знос малоцінних і швидкозношуваних предметів".
8. Доцільним вважається прийняття Закону "Про амортизацію", який представляв би собою законодавчо затверджений порядок амортизації, вільний від недоліків діючої методології.