2. Визначення об’єкта дослідження.

Об’єктом дослідження являються учні випускних класів загальноосвітніх шкіл і профтехучилищ, а також вчителі шкіл і викладачі ПТУ, яких розглядають як основне джерело інформації про роль бізнесу в ринковій економіці і т.д.

3. Визначення предмета дослідження.

Предметом дослідження є відношення населення до бізнесу і бізнесменів, а також основні характеристики соціально-економічного підприємця в суспільстві.

4. Визначення цілей дослідження.

Ціллю даного дослідження є прагнення на основі соціологічних даних виявити особливості уявлень респондентів про підприємництво і підприємців з урахуванням характерних особливостей груп, що опитуються.

5. Визначення завдань дослідження.

Виходячи з цілі дослідження пропонується вирішити ряд наступних завдань:

• визначити ступінь зрілості ринкових відносин в період трансформаційних перетворень ринкової економіки;

• виявити зміни по відношенню до динамічної, підприємницької діяльності в умовах державної форми власності;

• визначити відношення до бізнесу в суспільстві соціальних інститутів;

• виявити особисте відношення людей до дій держави щодо фіскальної політики і того іміджу заняття бізнесом, який створюється в засобах масової інформації;

• виявити ступінь бажання найбільш повно проявити особисті якості в сфері бізнесу, заробити багато грошей.

6. Визначення та інтерпретація основних категорій та понять.

У відповідності з ціллю дослідження, що носить розвідувальний характер, поясненню і інтерпретації підлягають поняття «відношення населення до бізнесу» і «відношення до особистих якостей підприємця».

7. Висунення гіпотез.

Основна гіпотеза дослідження така: попередній аналіз матеріалів про відношення широких прошарків населення до бізнесу і приватних підприємців дозволяє зробити припущення про упереджений характер особистої думки про явища соціально-економічної дійсності.

У відповідності до основної гіпотези спеціальні блоки питань повинні бути націлені на вияснення наступного:

1) у населення сформувалось відношення до бізнесу як самостійної і стабільної сфери діяльності, що має на меті досягнення позитивного кінцевого результату суспільного значення;

2) позитивне відношення до бізнесу як різновиду суспільної діяльності залежить також від характеру його взаємовідносин з суспільними інститутами, які встановилися – владними структурами і підприємствами державного сектору;

3) позитивність відношення до бізнесу, скоріш за все, повинна відобразитися в прагненні безпосередньо брати участь в підприємницькій діяльності чи опосередковано – в засудженні несприятливої ситуації, що склалася в законодавчій сфері регулювання занять бізнесом.

Зі всім вищенаведеним пов’язана додаткова гіпотеза, що підлягає перевірці: вважається, що відмічені вище явища сприяють формуванню особливого типу бізнесмена зі специфічними якостями, які накладаються на менталітет постсоціалістичної спільноти людей, оцінку якої повинні дати респонденти.