
- •Лабораторний практикум
- •Вступ…………………………………………………………………………..4
- •Лабораторна робота №12 вивчення будови та методики роботи з електронними рулетками
- •12.2 Будова і конструктивні особливості лазерних віддалемірів Leica disto classic5a/Leica Disto Plus
- •Лабораторна робота № 13 дослідження лазерного віддалеміра Leica disto classic5a
- •13.2 Загальні відомості та порядок виконання роботи
- •13.2.1 Визначення постійних при трьох положеннях на трьох базах і оцінка точності
- •13.2.2 Оцінка точності
- •13.4 Контрольні запитання для самопідготовки та захисту роботи
- •Лабораторна робота № 14 дослідження можливостей дистанційної передачі інформації при вимірах «Disto» (Leica Disto Plus)
- •14.2 Загальні відомості та порядок виконання роботи
- •1 Встановлення пз Bluetooth для Windows
- •2 Використання майстра налагодження Bluetooth
- •14.3 Завдання для виконання
- •14.4 Контрольні запитання для самопідготовки та захисту роботи
- •Лабораторна робота № 15 метод електронного мiкронiвелювання
- •15.3 Порядок виконання роботи
- •15.4 Контрольні запитання для самопідготовки та захисту роботи
- •Лабораторна робота № 16 використання датчика вертикалі дв-2 для автоматизації спостережень за кренами споруд. Вивчення будови і конструктивних особливостей датчика.
- •16.1 Загальні положення
- •16.4 Контрольні запитання для самопідготовки та захисту роботи
- •Лабораторна робота № 17 використання датчика вертикалі дв-2 для автоматизації спостережень за кренами споруд. Вивчення основ роботи з датчиком вертикалі.
- •17.1 Основні положення.
- •17.4 Контрольні запитання для самопідготовки та захисту роботи
- •Лабораторна робота № 18 використання датчика вертикалі дв-2 для автоматизації спостережень за кренами споруд. Виконання спостережень з автоматичним записом результатів
- •18.2 Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання для самопідготовки та захисту роботи
- •Лабораторна робота № 19 використання датчика вертикалі дв-2 для автоматизації спостережень за кренами споруд. Інсталяція програмного забезпечення з опрацювання результатів та робота з ним
- •19.1 Загальні відомості
- •Лабораторна робота №20 робота з електронним нівеліром sprinter 150m. Будова та основні технічні характеристики
- •20.2 Теоретичні відомості
- •20.4 Підготовка до вимірювання
- •20.5 Вимірювання, які можна виконувати електронним нівеліром
- •Вимірювання відліку по рейці та відстані до неї (рис. 20.4)
- •Прокладання нівелірного ходу, виконуючи вимірювання по одній стороні рейки
- •Прокладання нівелірного ходу, використовуючи вимірювання по двох сторонах рейки
- •4 Передача даних з електронного нівеліра на комп’ютер
- •20.6 Порядок виконання роботи
- •1 Взяття відліків електронним нівеліром по штрих кодовій та шашковій сторонах рейки
- •20.2 Прокладання замкнутого нівелірного ходу.
- •20.6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №21 повірки і дослідження електронного нівеліра Sprinter
- •21.1 Теоретичні відомості
- •21.2 Порядок виконання роботи
- •1 Перевірка горизонтальності візирного променя зорової труби електронного нівеліра Sprinter. (Визначення кута і)
- •21.2 Повірка круглого рівня
- •21.3 Повірка правильності роботи компенсатора
- •21.4 Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
20.5 Вимірювання, які можна виконувати електронним нівеліром
Вимірювання електронним нівеліром SPRINTER 150M можна проводити за такими методиками:
Рисунок 20. 4 – Вікно вимірювання відліку по рейці та відстані
Вимірювання відліку по рейці та відстані до неї (рис. 20.4)
Це найпростіший спосіб вимірювання, який використовується для вимірювання відстані до рейки, контролю рівності плечей при вимірюваннях. Щоб отримати результати вимірів потрібно включити прилад і натиснути кнопку «вимірювання» ( ).
Прокладання нівелірного ходу, виконуючи вимірювання по одній стороні рейки
передбачає наступні етапи роботи:
1 Включення та налаштування приладу з допомогою меню:
вибір в меню програми вимірювань режиму вимірювань по одній стороні рейки (Меню → Программа → нівелювання по одній стороні рейки). Даний режим нівелювання вмикається автоматично після ввімкнення приладу.
2 Наведення на задню рейку, ввід назви марки та взяття відліку (2 рази). На дисплеї з’являться дані, як на рис. 20.5.
3 Наведення на передню рейку, ввід назви марки та взяття відліку (2 рази).
4 Взяття відліків на проміжні пункти.
Рисунок 20.5 – Вікно вимірювання перевищення над вузловим пунктом мережі
Прокладання нівелірного ходу, використовуючи вимірювання по двох сторонах рейки
Виконується аналогічно до методики прокладання ходу по одній стороні рейки, тільки в пунктах 3 та 4 замість повторного взяття відліку по основній шкалі рейки виконують взяття відліку по допоміжній шкалі.
4 Передача даних з електронного нівеліра на комп’ютер
Для початку з інсталяційного диска, що входить в комплект нівеліра, потрібно встановити програмне забезпечення для роботи приладу. Для цього на комп’ютері потрібно запустити програму Sprinter_Dataloader .exe, яка розташована за замовчуванням в C: \ Program files \ Leica-Geosystems), або на фірмовому диску.
За допомогою мережевого кабелю приєднують нівелір до порту USB комп’ютера. До нівеліра кабель приєднують за допомогою телефонного порту, який розташований у відсіку для елементів живлення нівеліра.
Включають прилад і чекають подвійного звукового сигналу, після чого на дисплеї нівеліра з’являється значок USB.
Після цього вибирають на комп’ютері в програмі Sprinter_Dataloader пункт USB Connect. На екран повинна бути виведена вся інформація про прилад.
Натискають кнопку Update у вікні Sprinter_Dataloader, після чого всі дані з приладу будуть передані в Microsoft Excel.
20.6 Порядок виконання роботи
1 Взяття відліків електронним нівеліром по штрих кодовій та шашковій сторонах рейки
Роботу виконують бригадою, в яку входять два студенти.
Нівелір встановлюють посередині між башмаками 1 і 2, розташованими на відстані 40 метрів один від одного.
Один з членів бригади встановлює рейку на першому башмаку так, щоб штрих кодовою стороною вона була обернена до нівеліра.
Другий студент, привівши електронний нівелір в робоче положення (при цьому потрібно встановити точність заокруглення «Стандартне»), наводить зорову трубу приладу на рейку і бере відлік 1, заносячи його в пам’ять нівеліра.
Виконують аналогічне взяття відліку на рейку встановлену на башмак 2.
Не змінюючи горизонту приладу, спостерігач бере додатково для контролю відліки по шашковій стороні рейки на башмак 1 (відлік 3) та відлік 4 на башмак 2. Наведені вище дії складають першу серію вимірювань.
Після цього студент-рейочник та студент-спостерігач міняються місцями. Спостерігач змінює горизонт приладу і виконує другу серію спостережень за тією ж методикою, що й перша серія.
Таблиця 20.1 – Результати нівелювання на станції
|
Відлік по штрих кодовій стороні рейки |
Відлік по шашковій стороні рейки |
Перевищення, виміряне по штрихкодовій стороні рейки |
Перевищення, виміряне по шашковій стороні рейки |
Серія 1 |
||||
Башмак 1 |
1,432 |
1,433 |
0,063 |
0,064 |
Башмак2 |
1,369 |
1,369 |
||
Серія 2 |
||||
Башмак 1 |
1,321 |
1,320 |
0,064 |
0,063 |
Башмак2 |
1,257 |
1,257 |
Дані спостережень заносять до таблиці 20.2. При цьому повинні витримуватися такі допуски:
1 Відліки, взяті при сталому горизонті приладу на один і той же пункт по штрихкодовій та шашковій сторонах рейки, не повинні відрізнятися більше, ніж на 2 мм.
2 Перевищення в серії не повинні відрізнятися більше, ніж на 1 мм.
3 Максимальне розходження в перевищеннях між серіями може складати 2 мм.
Якщо якийсь із наведених вище допусків не виконується, то необхідно повторити відповідні вимірювання, звернувши особливу увагу на встановлення рейки в вертикальне положення.