4.2 Вибір типу снігоприбиральних машин і організація їхньої роботи

Вибір типу снігоприбиральних машин робиться за умови забезпечення прибирання й вивозу снігу з території станції протягом не більше трьох діб після початку хуртовини без збитків для поїздної й маневрової роботи станції. Тривалість очищення станції від снігу залежить від обсягу снігу, що підлягає прибиранню, продуктивності завантажувального пристрою і місткості снігоприбиральної машини, від розміщення місць вивантаження, дальності перевезення снігу і від інтенсивності руху поїздів та роботи станції.

Вибір типу снігоприбиральної машини роблять у такий спосіб:

– визначають колії, з яких сніг скидається вбік від колії снігоочисником, та колії, з яких сніг необхідно прибрати снігоприбиральною машиною;

– підраховують загальний обсяг снігу, який потрібно вивезти зі станції при заданій товщині снігу, що випав;

– вибирають одну зі снігоприбиральних машин і підраховують кількість рейсів машини, які необхідно буде здійснити, щоб вивезти весь сніг зі станції;

– знаючи продуктивність завантажувального пристрою і ємкість снігоприбиральної машини, визначають тривалість одного рейсу;

– знаючи тривалість одного рейсу й кількість рейсів, визначають час, який потрібно буде затратити, щоб вивезти весь сніг зі станції, і порівнюють його з нормативним (3 доби).

На підставі цього порівняння роблять висновок про те, чи задовольняє одна снігоприбиральна машина поставленим вимогам, чи для цього необхiдна ще одна снігоприбиральна машина такої ж, або іншої продуктивності. Може статися, що обрана машина може забезпечити прибирання не однієї, а декількох станцій, прибираючи на них сніг по черзі за графіком.

4.3 Визначення тривалості очищення станції від снігу

Спочатку визначається обсяг снігу, що підлягає прибиранню:

м³ , (4.1)

де – коефіцієнт, що враховує доступність території станції для роботи снігоприбиральних машин,   ;

– середня довжина станційних колій;

– відстань між осями колій;

– кількість колій у парку;

– товщина снігу вище головки рейки, м;

– висота рейки,м;

0,05 – товщина снігу, що залишається після очищення, м.

Машини, що оснащені тільки підрізним ножем, зрізають сніг на 5 см нижче головки рейки, а машини з щітковим живильником залишають 5 см снігу вище шпали.

Необхідна кількість рейсів снігоприбиральної машини для вивезення снігу дорівнює:

(4.2)

де – місткість снігоприбиральної машини, м³;

( – коефіцієнт зменшення (ущільнення) обсягу снігу при його навантаженні, прийнятий для машин з щітковим живильником 0,3…0,45;

– коефіцієнт заповнення снігоприбирального поїзда ).

рейсів

Загальний час очищення станції складе:

(4.3)

де – тривалість одного рейсу снігоприбиральної машини у хв.

Тривалість рейсу визначається як сумарний час виконання окремих операцій циклу роботи снігоприбиральної машини:

, (4.4)

де , , , – час приведення машини в робоче і транспортне положення для навантаження і вивантаження снігу. Сумарно його можна прийняти рівним 8...12 хв.(по 2...3 хвилини на ту чи іншу операцію). У даному курсовому проекті приймаємо + + + = 10 хв.

– час на приготування маршруту і оформлення дозволу на виїзд; час простою у зв’язку з очікуванням дозволу виїзду на перегін. Приймаємо =7 хв.

та – час руху снігоприбиральника до місця вивантаження і назад, приймаємо рівними один одному. Тоді:

(4.5)

де – транспортна швидкість руху снігоприбиральника, приймається 15...25 км/год. Реалізація швидкості залежить від ї відстані перевезення снігу до місця вивантаження,

– час на розгін і уповільнення снігоприбирального поїзда перед зупинкою і при рушаннi. Приймається хв .

– середня відстань перевезення, км.

– час вивантаження снігоприбирального поїзда. Зазвичай приймають цей час з розрахунку 6 хв на кожні 100 м³ місткості машини;

– час завантаження снігоприбирального поїзда. Цей час може бути визначеним виходячи з технічної продуктивності навантажуючого пристрою, тоді:

(4.6)

де – ширина захвату снігу крилами машини, м;

–швидкість завантаження снігоприбирального поїзда снігом, , км/год, приймається 0,5…2 км/год.

Якщо ж машина працює в темпі звільнення колії від вагонів на станції, то формула (4.6) буде мати інший вигляд:

(4.7)

де – темп (м/год.) звільнення колій на станції.

Він визначається залежністю:

(4.8)

де – корисна довжина всіх колій, які очищуються, м, ;

- коефіцієнт зайнятості станційних колій, що може змінюватися в межах від 0 до 1. Як правило, при відомій переробній потужності станції він визначається за розрахунком. У курсовому проекті можна приймати в межах 0,3...0,7. Величина має розмірність 1/год.

хв

З двох значень часу навантаження в розрахунок приймається більше значення. Приймаємо хв.

хв

хв

За загальним часом очищення станційних колій встановлюється потрібна кількість машино-змін для очищення станції:

, (4.9)

де – тривалість однієї машино-зміни. При 8-годинному робочому дні її тривалість хв.

– коефіцієнт використання машини, приймається 0,85;

– коефіцієнт використання часу (0,7...0,85).

Після цього обчислюється кількість снігоприбиральних машин і кількість робочих змін за добу, виходячи з необхідності повного очищення станції від снігу протягом нормативного строку, що дорівнює 3 доби.

За розрахунковими даними , які входять у формулу (4.4), будуємо графік одного циклу роботи снігоприбиральної машини . Графік приведений на рис. 4.1.

Вступ

Залізнична колія – це комплекс інженерних споруд для пропуску по ній поїздів з необхідною швидкістю. Вона являє собою основу залізниці. Від стану колії залежать непреривність і безпека руху поїздів, а також ефективне використання всіх технічних засобів залізниць.

Залізнична колія працює в складних умовах. Перебуваючи під дією динамічних навантажень, природних явищ (вітру, вологи, температури) і органічного світу, вона повинна служити в будь-яку пору року, вдень і вночі, забезпечуючи непреривність і безпеку руху поїздів із встановленими швидкостями. Для цього колія завжди повинна бути справною та охайною.

Для забезпечення нормальної роботи колії і її ремонту на залізничному транспорті існує комплекс господарських підприємств і виробничих формувань, оснащених машинами, механізмами, інструментами та пристроями. Цей комплекс і власне залізнична колія являють собою колійне господарство. Виходячи із умов роботи залізничної колії основою ведення колійного господарства є поточне утримання і виконання планових ремонтів колії.

У даному курсовому проекті ми ставимо перед собою такі завдання:

• вибрати конструкцію верхньої будови колії;

• запроектувати конструкції основних елементів звичайного стрілочного переводу, а саме розрахувати геометричні розміри стрілки в плані, визначити марку хрестовини та її геометричні розміри; розрахувати осьові розміри стрілочного переводу, накреслити епюру розкладання брусів у межах стрілочного переводу;

• ознайомитись із організацією робіт з капітального ремонту колії; розрахувати тривалість «вікна» для виконання основних робіт при модернізації чи капітальному ремонті колії, а також побудувати графік робіт у «вікно»;

• ознайомитись з організацією снігоборотьби на станції; визначити тип та кількість снігоприбиральних машин для прибирання та очищення снігу на всій території станції; визначити тривалість очищення станції від снігу.

Кожен із цих процесів відіграє дуже важливу роль в організації руху поїздів та функціонуванні кожного елемента залізниці.