3.2. Визначення необхідної тривалості «вікна»
Процес модернізації або капітального ремонту встановлює послідовність виконання окремих робіт за часом, темп цих операцій, набір колійних машин і механізмів, потрібну кількість монтерів колії та інші показники.
У даному курсовому проекті нам необхідно визначити необхідне «вікно» для капітального ремонту колії з очищенням щебеневого баласту із укладанням рейко-шпальної решітки, конструкцію якої ми обрали при виконанні першого розділу.
Для здійснення основних технологічних операцій використовуються важкі колійні машини.
На перегоні працює ланцюжок машин, що утворюють поточну лінію.
Машина ЩОМ-4 призначена для очищення щебеню на перегонах. Ця машина, пересуваючись по рейках, піднімає електромагнітами колійну решітку до 35…60 см та за допомогою підрізного ножа й рухомої сітчастої стрічки очищує баласт.
Укладальний кран УК-25/9, а на коліях із залізобетонними шпалами – кран УК-25/18 здійснює розбирання і укладання колії. Крім крану до складу колієрозбирального і колієукладального поїзда входять моторні платформи і несамохідні платформи, які обладнані роликами для пересування ланок.
За допомогою хопер-дозаторів типу ЦНИИ-ДВЗ виконується підвезення нового баласту до місця робіт, його вивантаження і дозування.
Суцільне виправлення колії за рівнем та у плані, ущільнення баласту і опорядження баластної призми здійснюють машинами ВПО-3000 та машинами типу ВПР.
Рихтувальна машина Р-2000 або машини ВПР-1200, ВПР-09, ЭЛБР і ВПОР з додатковими рихтувальними пристроями застосовується для усунення нерівностей рейкових ниток за напрямком в плані.
Для стабілізації колії застосовується динамічний стабілізатор колії DGS.
При здійсненні капітального ремонту колії із заміною баласту, наприклад, гравійного на щебеневий, застосовуються електробаластери (ЭЛБ-3). Основне призначення ЭЛБ-3 – дозування баласту й піднімання колійної решітки на новий баласт.
В сучасних умовах експлуатації на лініях з масовим перевезенням сипучих вантажів баласт засмічується, спресовується, що ускладнює підняття рейко-шпальної решітки, тому при очищенні дуже забрудненого баласту за допомогою машин типу ЩОМ спочатку рухається машина з електромагнітним підйомником (наприклад ЭЛБ-3 або ВПО-3000), яка вириває рейко-шпальну решітку з верхнього затверділого шару баласту.
Виправочно-підбивочно-рихтувальна машина циклічної дії ВПР-1200 або ВПР-09 використовується для остаточного опорядження колії.
Деякі операції виконуються вручну бригадами монтерів колії із використанням колійних інструментів і механізмів. До них відносяться:
– розбирання і збирання стикових скріплень (розболчування і зболчування, постановка стикових накладок) за допомогою електрогайкових ключів;
– грубе виправлення колії у профілі за допомогою електрошпалопідбійок і часткове рихтування колії з допомогою гідравлічних домкратів;
– підбиття шпал електрошпалопідбійками.
Послідовність розташування колійних машин і бригад монтерів колії при ремонті ланкової колії із застосуванням ЩОМ показана на рис 3.1.
Темп виконання окремих операцій, а отже й швидкість руху колійних машин у робочому положенні не завжди однаковий. Та робота, яка виконується найповільніше називається ведучою і по ній визначається темп всієї роботи в «вікно». Найчастіше ведучою машиною є колієукладач, тому що операція укладання колії є найповільнішою в усьому комплексі робіт.
Необхідний час «вікна» складається з трьох періодів:
(3.1)
Де
- час
розгортання робіт (час від початку вікна
до початку роботи ведучої машини, тобто
колієукладального крану);
– час
роботи ведучої машини. В технологічному
процесі це є час роботи колієукладача;
–
час
згортання робіт (це час, необхідний для
закінчення робіт після укладання всіх
ланок колійної решітки і приведення
колії на ділянці ремонту в стан, який
дозволяє рух поїздів).
Час розгортання робіт складається з відрізків часу, необхідних на: оформлення закриття перегону; пробіг колійних машин до місця роботи; зняття напруги з контактної мережі (на електрифікованих ділянках); зарядку щебенеочисної машини, та початок роботи цієї машини; часу роботи бригад монтерів колії по розболчуванню стиків для вступу в роботу колієрозбирального крану; часу розбирання колії та планування баластового шару. У даній курсовій роботі =62 хв. Час роботи колієукладача визначається за формулою:
(3.2)
де
–
довжина
фронту робіт у «вікно», м;
–
довжина
ланок колійної решітки, що укладають,
м. Як правило
м;
–
темп
укладання (час укладання однієї ланки),
=1,9
хв/ланку;
– коефіцієнт, що враховує перерви в роботі КМС, витрати часу на пропуск поїздів по сусідній колії. У даному курсовому проекті коефіцієнт приймаємо 1,25.
Довжина фронту робіт у «вікно» встановлюється по заданій річний програмі роботи КМС, довжині ділянки капітального ремонту (км) і кількості можливих днів роботи КМС у рік – .
Щоденна продуктивність KMC:
(3.3)
де
– резерв
часу на випадок ненадання «вікон» через
погодні умови або відсутність матеріалів
для ремонту,
ΔN
=(0,1...0,12)
N.
Щодня «вікна» надаватися не можуть, як за умовами руху поїздів, так і підготовки KMC до основних робіт. Як правило «вікна» надаються один раз у два-три дні. Тоді фронт робіт у «вікно»:
(3.4)
де – періодичність надання «вікон».приймається від 2...5днів. У даному курсовому проекті приймаємо =2 дні.
Відношення
округляється до довжини ланки в більшу
сторону кратну 25 м.
приймаємо 1225 м.
Період згортання містить у собі час на виконання робіт решти задіяних у комплексі машин які виконують роботу після укладання колієукладачем останньої ланки нової колійної решітки.
Час
на заготівлю і укладання рейкових рубок
на ділянці відводу складає
хв, а час на відкриття перегону –
хв.
Відвід – це ділянка колії, на якій виконують роботи, із стикуванням нової колійної решітки зі старою. Тоді час згортання робіт дорівнює:
(3.5.)
Час
на роботу машин по виправці колії в
період згортання робіт складає:
, (3.6)
Де
–
довжина ділянки виправки, м;
–
темп
виправки, приймають
хв/м;
– наведений
раніше коефіцієнт, що враховує
додаткові витрати часу.
Довжина знаходиться по сумі довжин укладального поїзда, хопер-дозаторних поїздів, виправочного і рихтувального поїздів і інтервалів між ними та між частинами колієукладального поїзда (150 м):
,
(3.7)
де
–
довжина інтервалів між поїздами.
Довжина
укладального поїзда
:
, (3.8)
де
–
довжина локомотива;
–
довжина
укладального крану УК-25/9 або УК-25/18;
–
довжина
платформи для ланок колійної решітки;
–
довжина
моторної платформи;
–
довжина
пасажирського (турного) вагона;
–
число
платформ для ланок нової решітки.
На
платформах ланки укладаються ярусами
в пакети. Кількість ланок в пакеті
встановлюються за умовами габариту і
вантажопідйомності платформ. Для
залізобетонних шпал і типу рейок Р65
Необхідна кількість платформ, завантажених пакетами нових ланок на довжині для їх вкладання, дорівнює:
. (3.9)
При
ланках довжиною 25 м
,
тому що 25-метрова ланка укладається на
дві платформи. Отриманий результат
округлюється до цілого парного числа
у більшу сторону, оскільки ланка довжиною
25 м укладається на дві платформи.
Приймаю
.
Приймаємо
=14,6 м
=14,6 м
Довжина хопер-дозаторного поїзда :
, (3.10)
де
–
обсяг вивантаження баласту на довжині
колії,
(де
- обсяг
баласту, що вивантажується з хопер-дозаторів
за нормою на довжині 1 км);
–
об’єм
баласту одного хопер-дозаторного вагона.
При навантаженні хопер-дозатора без
«шапки»
м3,
а з «шапкою» –
м3.
Відношення
являє
собою кількість хопер-дозаторів і
повинне бути округлене в більшу сторону
до цілого числа.
м3
Приймаємо
.
Довжина поїзда із машиною ВПО-3000:
.
(3.11)
Довжина рихтувального поїзда із застосуванням електробаластера ЭЛБ, обладнаного рихтувальним пристроєм
(3.12)
м
Застосовується також малий хопер-дозаторний поїзд. Цей хопер-дозаторний поїзд містить 3...4 хопер-дозаторних вагони для досипки щебеню на торці шпал
(3.13)
Крім
того вибірково підбиває та рихтує колію
самохідна машина ВПР-1200, яка має довжину
=26
м.
Знаходимо довжину ділянки виправки:
де 125 м – загальна довжина безпечних інтервалів між робочими поїздами;
tВ= 1153∙0,03∙1,25 = 43,23 хв.
=63,23
хв.
Знайдемо необхідну тривалість «вікна»
хв.,
тобто 4 години 1,6 хв.