85. Під інфраструктурою підприємства розуміють:

– сукупність підрозділів, які прямо не беруть участі у створенні основної продукції, але своєю діяльністю створюють необхідні умови для успішного функціонування основних виробничих цехів;

– сукупність певних підрозділів підприємства, які забезпечують соціальні потреби працівників;

– комплекс цехів, господарств і служб, які забезпечують нормальне функціонування основного виробництва й усіх інших сфер операційної діяльності підприємства;

– усі відповіді правильні.

86. Конкуренція – це:

– досягнення суб’єктом господарювання бажаних параметрів свого розвитку;

– об’єднання суб’єктів господарювання в цілісну систему навколо єдиної мети та завдань для зниження собівартості виробництва продукції;

– задоволення певної потреби споживачів за рахунок певних властивостей продукції;

– суперництво між суб’єктами господарської діяльності з приводу якнайкращої реалізації своїх економічних інтересів.

87. Конкурентоспроможність продукції за якістю – це:

– концентрований прояв першості над конкурентами за рахунок реалізації суттєвих чинників ресурсної орієнтації;

– сукупність економічних, технологічних і якісних параметрів продукції, які відповідають вимогам ринку;

– сукупність її властивостей, що забезпечують задоволення потреб споживачів на вищому або однаковому рівнях з аналогічною продукцією конкурентів за прийнятною для споживачів ціною;

– усі відповіді правильні.

88. Розрізняють такі показники якості:

– біологічні, економічні, естетичні;

– технологічності, транспортабельності, надійності;

– екологічності, безпеки й патентно-правові;

– усі відповіді правильні.

89. Діяльність, спрямована на знаходження оптимальних рішень у процесі впорядкування, узаконення і запровадження показників і норм якості продукції, технологічних процесів, операцій і заходів у відповідній сфері виробництва, називається:

– ліцензування;

– управлянням якістю;

– стандартизацією;

– правильна відповідь відсутня.

90. Шляхом підвищення рівня рентабельності є:

– зниження собівартості продукції;

– підвищення собівартості продукції;

– збільшення запасів;

– підвищення періоду обігу обігових коштів.

91. Шляхом збільшення прибутку підприємства є:

– прискорення швидкості обігу оборотних засобів;

– зростання собівартості продукції;

– зростання вартості основних засобів підприємства;

– збільшення періоду реалізації продукції.

92. Якщо фінансово-економічний стан підприємства є стійким, ринкові позиції стабільними, а перспективи реальними, то таке підприємство відповідає такому типу зв’язків:

– «низька результативність – висока прибутковість»;

– «висока результативність – низька прибутковість»;

– «низька результативність – низька прибутковість»;

– «висока результативність – висока прибутковість».

93. Розміщення як економічна категорія:

– характеризує кількісний бік суспільного поділу праці і вказує, які види продукції, в якому розмірі й на яких площах виробляються на тій чи іншій території;

– відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважним на певній території;

– характеризує кількісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважним на певній території;

– відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, які види продукції виробляються на тій чи іншій території.

94. Міжгосподарська кооперація – це:

– об’єднання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів підприємств для спільного виробництва продукції;

– об’єднання господарств у певну виробничу структуру під єдиним керівництвом одного із його засновників;

– укрупнення господарств і поглиблення їх спеціалізації;

– тимчасове об’єднання господарств з делегуванням певних функцій одному із членів об’єднання.

95. Залежно від якості змін розвиток підприємств поділяють на:

– циклічний та спіральний;

– соціальний та технологічний;

– прогресивний та регресивний;

– структурний та функціональний.

96. Шляхом підвищення фондовіддачі є:

– збільшення обсягу виробництва продукції;

– зменшення ціни продукції;

– зменшення валового прибутку підприємства;

– зменшення чистого прибутку підприємства.

97. Шляхом зменшення матеріалоємності продукції є:

– збільшення обсягів виробництва більше, ніж витрати матеріалів;

– зменшення фондовіддачі;

– підвищення собівартості продукції;

– використання прискореної амортизації.

98. Фінансові ресурси підприємства – це:

грошові кошти в касі підприємства та на рахунках у банку;

– сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні підприємства і є джерелом його виробничого та соціального розвитку;

– оборотні активи підприємства;

– частка грошових коштів, які мають цільове спрямування.

99. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, становить:

– суму ПДВ, отриману в ціні реалізованих товарів, послуг;

– суму податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за звітний період;

– різницю між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду, яке дорівнює сумі ПДВ, отриманого платником у складі ціни продукції (робіт, послуг), що була поставлена за оподатковуваними операціями, та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду;

– різницю між сумами ПДВ, отриманими від покупців за реалізовані товари і послуги, та сумами ПДВ, сплаченими постачальникам товарів та послуг, які не використовуються у господарській діяльності.

100. Ефект фінансового левериджу полягає у:

– зменшенні собівартості продукції підприємства;

– збільшенні рентабельності власного капіталу за рахунок використання позикових коштів;

– підвищенні фондовіддачі;

– збільшенні рентабельності використання оборотних фондів.

101. До найбільш ліквідних активів підприємства відносять:

– грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення;

– виробничі запаси та дебіторська заборгованість;

– основі засоби та незавершене будівництво;

– паливо та будівельні матеріали.

102. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) дорівнює співвідношенню:

– власного капіталу до суми пасивів;

– грошових коштів та поточних зобов’язань;

– поточних зобов’язань та сукупних зобов’язань;

– дебіторської та кредиторської заборгованості.

103. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) дорівнює співвідношенню:

– власного та залученого капіталу;

– грошових коштів та поточних зобов’язань;

– поточних зобов’язань та сукупних зобов’язань;

– оборотних та необоротних активів.

104. Інвестиційний проект ефективний, якщо:

– внутрішня норма рентабельності проекту більше ставки кредиту;

– індекс прибутковості проекту менше одиниці;

– чиста теперішня вартість проекту менше нуля;

– внутрішня норма рентабельності проекту менше ставки кредиту.

105. Модель Альтамана використовується для прогнозування:

– обсягів виробництва підприємства;

– прибутку підприємства;

– витрат на заробітну плату працівникам підприємства;

– банкрутства підприємства.

106. У разі банкрутства підприємства передусім відшкодовуються:

– вимоги щодо платежів до бюджету;

– вимоги кредиторів, забезпечені заставою;

– витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство в арбітражному суді;

– зобов’язання перед працівниками підприємства-банкрута.