30. До необоротних активів відносять ресурси у такій формі:

– матеріальна;

– нематеріальна;

– фінансова;

– усі відповіді правильні.

31. Нематеріальні активи – це:

– предмети праці, які не мають матеріальної форми і цілком споживаються у процесі виробництва;

– активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та використовуються підприємством більше одного року з метою отримання економічних вигод;

– активи підприємства, які призначені для споживання або реалізації впродовж фінансового року або операційного циклу;

– оборотні активи підприємства, які використовуються з метою отримання прибутку.

32. Основні засоби підприємства – це:

– засоби праці, виражені у вартісній формі, які використовуються у багатьох виробничих циклах, зберігають при цьому натуральну форму;

– активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та використовуються підприємством більше одного року;

– активи підприємства, які призначені для споживання або реалізації впродовж фінансового року або операційного циклу;

– фонди, що обслуговують процес виробництва (готова продукція, товари, грошові кошти та їх еквіваленти).

33. Фондоозброєність – це:

– вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн вартості основних фондів;

– відношення вартості основних фондів до вартості валової продукції;

– вартість основних фондів з розрахунку на одного середньорічного працівника;

– вартість основних фондів з розрахунку на одиницю земельної (виробничої) площі.

34. Фондомісткість – це:

– вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн вартості основних фондів;

– відношення вартості основних фондів до вартості валової продукції;

– вартість основних фондів з розрахунку на одного середньорічного працівника;

– усі відповіді правильні.

35. Фондовіддача – це:

– вартість основних фондів з розрахунку на одного середньорічного працівника;

– вартість валової продукції у розрахунку на 1 грн вартості основних фондів;

– відношення вартості основних фондів до вартості валової продукції;

– добуток вартості валової продукції на вартість основних фондів.

36. Види зносу основних засобів:

– фактичний та фізичний;

– фізичний та моральний;

– моральний та справедливий;

– натуральний та моральний.

37. Оберіть показники, які відносять до показників забезпеченості основними фондами:

– фондомісткість та фондовіддача;

– фондоозброєність та фондозабезпеченість;

– норма прибутку та фондовіддача;

– фондомісткість та матеріаломісткість.

38. Коефіцієнт зносу основних фондів розраховується, як:

– відношення первісної вартості основних фондів до залишкової;

– добуток норми амортизації на первісну вартість основних фондів;

– відношення величини зносу до первісної вартості основних засобів;

– різниця між первісною та ліквідаційною вартістю основних фондів.

39. Основними показниками оборотності оборотних активів є:

– рівень рентабельності та норма прибутку;

– отримано валової продукції та прибутку на одну гривню необоротних та оборотних активів;

– коефіцієнт оборотності оборотних активів та середня тривалість одного обороту;

– фондомісткість та річний економічний ефект.

40. Оборотні виробничі засоби – це:

– засоби праці, виражені у вартісній формі, які використовуються у багатьох виробничих циклах;

– фонди, що обслуговують процес виробництва;

– засоби праці, які призначені для споживання або реалізації впродовж фінансового року;

– предмети праці, які цілком споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють свою натуральну форму і цілком переносять свою вартість на продукт, що виробляється.

41. Оборотні активи – це:

– активи підприємства, строк корисної експлуатації яких перевищує 12 місяців;

– активи підприємства, які призначені для споживання або реалізації впродовж фінансового року або операційного циклу;

– засоби праці, виражені у вартісній формі, які зберігають свою натуральну – форму і поступово переносять свою вартість на готовий продукт;

– засоби праці, що обслуговують процес виробництва.

42. Тривалість одного обороту оборотних активів показує:

– проміжок часу від вкладання інвестицій до отримання доходів;

– проміжок часу необхідний для виробництва певного виду продукції;

– скільки днів становить період між поставками товарно-матеріальних цінностей;

– за скільки днів оборотні активи здійснюють один кругообіг.

43. Витрати підприємства – це:

– сукупні витрати живої та уречевленої праці на виробництво певного виду продукції;

– спожиті в процесі виробництва продукції (товарів, робіт, послуг) виробничі фонди підприємства;

– сукупність поточних витрат, виражених у грошовій формі, які показують, скільки коштуватиме конкретному підприємству виробництво і реалізація одиниці продукції;

– усі відповіді правильні.

44. До операційних (поточних) витрат підприємства відносять:

– спожиті в процесі виробництва продукції виробничі фонди підприємства;

– капіталовкладення підприємств, фірм, компаній;

– витрати операційної діяльності підприємства, пов’язаної з виробництвом та реалізацією продукції, яка забезпечує основну частку його доходу;

– витрати живої та уречевленої праці, які пов’язані з організацією виробництва та управлінням підприємством.

45. Повна собівартість одиниці продукції – це:

– витрати, пов’язані з виробництвом та реалізацією одиниці продукції;

– витрати, пов’язані з виробництвом одиниці продукції;

– відношення загальної суми витрат на реалізацію продукції до кількості реалізованої продукції;

– витрати, пов’язані з організацією та управлінням виробничим процесом.

46. До складу виробничої собівартості продукції не включають:

– витрати на оплату праці основних робітників;

– прямі матеріальні витрати;

– амортизацію виробничих основних засобів та нематеріальних активів;

– адміністративні витрати.

47. Середня ціна реалізації одиниці продукції визначається, як:

– відношення кількості реалізованої продукції до виторгу від реалізації цієї продукції, грн;

– відношення виторгу від реалізації продукції до кількості реалізованої продукції, грн;

– відношення виторгу від реалізації продукції до кількості виробленої продукції, грн;

– середньоарифметична величина поточних цін реалізації продукції.

48. Ціна, яку використовують під час переміщення товарів у межах підприємства:

– трансфертна;

– кошторисна;

– гуртова;

– контрактна.

49. Найбільш повне визначення ціноутворення – це:

– процес встановлення цін;

– процес управління ціною продукції з метою забезпечення збуту;

– складова комплексу маркетингу, яка охоплює встановлення цін на товари;

– процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня та структури.

50. Метод ціноутворення, який використовується на конкурентному ринку однорідних, стандартизованих товарів (наприклад, на ринку сільськогосподарської продукції):

– «витрати + прибуток»;

– отримання цільової норми прибутку;

– на основі цін ринку (конкурентів);

– на основі оцінок споживачів.

51. Функції, які виконує ціна:

– обліково-вимірювальну та розподільчу;

– стимулювальну, регулювальну, обліково-вимірювальну та розподільчу;

– соціальну та економічну;

– соціальну, регулювальну та стимулювальну.

52. Прибуток від реалізації продукції визначається:

– виторг від підприємницької діяльності скоригована на податок на додану вартість;

– дохід від операційної діяльності за мінусом адміністративних витрат;

– прибуток від фінансової, інвестиційної та іншої діяльності;

– чистий дохід (виторг) від реалізації продукції за мінусом повної собівартості виробництва та реалізації продукції.

53. Маржинальний прибуток дорівнює:

– обсягу виторгу від реалізації продукції за мінусом змінних витрат;

– сумі постійних витрат та прибутку;

– різниці між ціною реалізації продукції та змінними витратами на одиницю продукції;

– усі відповіді правильні.

54. Валовий прибуток – це:

– різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та виробничою собівартістю реалізованої продукції;

– прибуток, що надходить у розпорядження підприємства після сплати податку на прибуток;

– загальна сума доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства;

– чистий прибуток за мінусом суми податку на прибуток.

55. Чистий прибуток підприємства розподіляють на:

– стабілізаційний та резервний фонд;

– фонд нагромадження та фонд споживання;

– придбання цінних паперів інших підприємств та виплату премій працівникам підприємства;

– формування фонду соціальної допомоги та матеріального заохочення.

56. Операційний прибуток підприємства розраховується:

– балансовий прибуток, скоригований на різницю фінансових доходів і фінансових витрат;

– валовий прибуток, скоригований на різницю інших операційних доходів та операційних витрат;

– різниця між валовим прибутком та операційними витратами;

– різниця між операційним доходом та витратами на виробництво та реалізацію продукції.

57. Рівень рентабельності – це:

– відсоткове відношення прибутку до суми затрат, зв'язаних з виробництвом і реалізацією продукції;

– відношення виторгу від реалізації продукції до повної собівартості певної продукції;

– відсоткове відношення маси прибутку до середньорічної балансової вартості необоротних та оборотних активів підприємства;

– добуток прибутку та кількості реалізованої продукції.

58. Норма прибутку – це:

– відношення виторгу від реалізації продукції до середньорічної вартості необоротних та оборотних активів підприємства;

– відсоткове відношення маси прибутку до середньорічної балансової вартості необоротних та оборотних активів підприємства;

– відсоткове відношення прибутку до суми матеріально-грошових затрат, зв'язаних з виробництвом і реалізацією продукції;

– добуток прибутку на середньорічну чисельність працівників підприємства.