Висновки

1. Отримані в результаті дослідження показники за основними категоріями інтенцій є близькими для всіх політиків, що зумовлено специфікою відібраного матеріалу – виступи політиків на масових антивладних акціях протесту.

2. Також така близькість результатів може свідчити про зближення позицій та характеру дискурсів трьох лідерів опозиційних партій на час Майдану, про відкидання менш важливих розбіжностей заради досягнення загальних цілей.

3. Незважаючи на певну єдність дискурсів політиків все ж маємо змогу окреслити їх різні образи. А.Яценюк постає як найбільш досвідчений політик, досить амбітний лідер найбільшої опозиційної сили, чітко націлений на боротьбу з тодішним «режимом» і його конкретними представниками. В.Кличко – це новий сильний лідер, який здатен об’єднати країну, тому менше вдається до радикальних суджень та оцінок. А промови О.Тягнибока, хоча він і відкрився за цей час як більш поміркований політик та «командний» гравець, все ж залишались найбільш радикальними та емоційним у трійці.

4. Найбільш частим у мовленні трьох лідерів опозиції виявлено звертання до інтенцій категорії «вони», що є логічним в умовах відкритої конфронтації між владою та опозицією, яка до того ж, з плином часу, становилась все більш радикальною, а умовний супротивник, звертанню до якого і відповідає категорія «вони», набував характеристик майже абсолютного зла.

5. Другою за вживаністю інтенційною категорією є «третя сторона». Причина – у необхідності постійно комунікувати та керувати великою неоднорідною масою людей, якою є Майдан.

6. Інтенція «ми» широко представлена у мовленні Кличка та А.Яценюка, що пояснюється необхідністю презентувати себе з найкращого боку в оптиці боротьби за найвищі державні посади. Навпаки, О.Тягнибок, ідеологія партії якого добре відома аудиторії та який не є явним претендентом на ці крісла, звертається до інтенцій категорії «ми» значно рідше. Іншим мотивом звернення до цих категорій була необхідність продемонструвати єдність усіх майданівських сил.

7. Найрідше у промовах опозиційних лідерів бачимо звертання до інтенції «ситуація». Характер мітингів дає більший простір для емоційних заяв, а не поміркованої аналітики ситуації. Проте у своїх виступах всі опозиційні лідери інформували аудиторію про минулі події та подальші кроки.

8. Загалом переважання категорій «третя сторона» та «вони» може свідчити про намагання опозиційної трійці зробити більший акцент у цьому протесті на протистояння обурених мас суспільства та влади, де опозиція є лише однією зі складових, союзником цієї маси, а не як протистояння різних політичних сил за владу.

Додатки Додаток а Словник інтенцій

• Аналіз (-). Засноване на фактах розгляд, розбір теми, ситуації, що припускає вираз негативного ставлення до дійових осіб.

• Аналіз (+). Засноване на фактах розгляд, розбір теми, ситуації, що припускає вираз позитивного ставлення до дійових осіб.

• Аналіз. Розгляд, розбір теми, ситуації, що не припускає вираз ставлення до дійових осіб і самому мовцеві.

• Безособове викриття. Викриття, при якому його об'єкт не називається, тобто не вказується особа (особи), чиї зловживання, таємні задуми і т.п. стають предметом відкритого обговорення і засудження.

• Безособове звинувачення. Звинувачення , при якому винуватці засуджуваних дій чи вчинків не вказуються.

• Викриття. Виявлення чиїхось непорядних дій, намірів, негативних якостей.

• Відведення звинувачень. Заперечення приписуваною кому-небудь будь-якої провини.

• Відведення критики. Заперечення негативних суджень про людину (людях) та / або його (їх) діях і вчинках.

• Відмова у запиті. Заперечення можливості виконання прохання.

• Дискредитація. Приведення фактів і аргументів, які підривають довіру до когось чи чогось, применшують чийсь авторитет.

• Заспокоєння аудиторії. Приведення аргументів і / або фактів з метою заспокоїти аудиторію.

• Звинувачення. Приписування кому-небудь будь-якої провини, визнання винним у чому-небудь.

• Інформація. Приведення точних даних і фактів.

• Кооперація. Вираз відносини, спрямованого на залучення до участі у спільних діях чи поділ позицій.

• Критика. Негативне судження про людину (людях) і його (їх) діях і вчинках.

• Неявна самопрезентація. Самопрезентація, що виражається побічно, без прямої вказівки на об'єкт позитивного оцінювання.

• Оцінювання (+). Позитивне судження про людину (людях) і його (їх) діях і вчинках.

• Погрози. Залякування, обіцянка заподіяти кому-небудь неприємність, зло.

• Попередження. Застереження, сповіщення про можливі події, дії, ситуаціях і т.п.

• Презентація. Подання когось чи чогось в привабливому вигляді.

• Протистояння. Виявлення протилежної позиції, непримиренностей, незгоди.

• Розмежування. Виявлення відмінностей в позиціях і думках.

• Самовиправдання. Приведення аргументів і / або фактів з метою довести свою невинність.

• Самозбереження (обережність). Вираз невизначеного відношення до розглядуваної теми, ситуації та її дійовим особам.

• Самокритика. Критика, спрямована на самого мовця.

• Самопрезентація. Представлення себе мовцем у привабливому, вигідному світлі.

• Спонукання. Заклик до якого-небудь дії, прийняттю точки зору.