
- •14.4.1. Формування правового поля
- •14.4.2. Інститути громадянського суспільства
- •14.4.3. Громадські об'єднання та громадська залученість
- •74, Низвиток громадянського суспільства
- •15. Питання лептимності влади. Підтримка демократії в україні
- •15.4. Політична підтримка демократії в Україні
- •16. Економічна роль держави у підтримці демократії
- •16.1.1. Дискусії про економічну роль держави в країнах Заходу
- •16.1.2. Економічні свободи й державний контроль
- •1 6.2. Реформування державної власності й становлення ринкових відносин в Україні
- •16.2.1. Моделі ринкової економіки та переходу до неї
- •16.2.2. Ринкові реформи в Україні. Форми та методи приватизації
- •16.2.3. Проблеми і досягнення економічного реформування в Україні
- •16.3. Політика в галузі зайнятості та безробіття. Соціальне партнерство
- •16.3.1. Методологія аналізу зайнятості й безробіття
- •16.3.2. Демократизація сфери зайнятості і боротьба з безробіттям в Україні
- •16.3.3. Політика соціального партнерства
- •1 6.4. Тіньова економіка: постійна величина чи плата за демократію ?
- •16.4.1. Тіньова економіка як складова частина різних економічних систем
- •16.4.2. Тіньовий сектор в умовах демонтажу командної економіки та переходу до ринку
- •16.4.3. Тіньова економіка, організована злочинність і корупція
- •16.4.4. Перспективи трансформації тіньової економіки й подолання її негативних наслідків в Україні
- •17. Соціальні обов'язки держави у процесі демократизації
- •17.1. Демократія та соціальна політика
- •17.1.1. Суб'єкти та функції соціальної політики
- •17.2.1. Економічний, політичний і соціальний розвиток: сучасне розуміння взаємозалежності
- •17.2.2. Моделі соціальної політики в країнах Заходу
- •17.2.3. До формування нової моделі соціальної політики в Україні
- •17.3. Соціальна політика та соціальна структура (стратифікація) України
- •17.3.1. Поняття та основні компоненти соціальної структури
- •Часть II - Харьков, 1997. - с. 130 134.
- •17.3.2. Проблема бідності. Майнові групи й соціальна політика
- •17.3.3. Особливості соціальної політики стосовно соціально-демографічних груп
- •18. Демократія і багатоманітність національного
- •18.2.1. Нація, і народ. Різновиди та основні функції націй
- •18.2.2. Становлення української нації
- •18.2.3. Нація та держава
- •1 8.2.4. Національне самовизначення і національна самосвідомість
- •18.2.5. Феномен націоналізму. Український націоналізм
- •18.2.6. Проблема сумісності націоналізму і демократії
- •18.2. 7. Мовна проблема
- •18.3.1. Державно-політичне оперування
- •18.3.3. Толерантність як демократичний принцип оперування з багатоманітністю
- •Захистити їхні права
16.4.4. Перспективи трансформації тіньової економіки й подолання її негативних наслідків в Україні
Ще в середині 80-их років ООН вказала, що злочинність у господарській сфері набула масштабів, які загрожують функціонуванню багатьох національних економік. Справа в тому, що ескалація тіньової економіки на певному етапі призводить до того, що економічні закони перестають діяти і у
2 1 Handelman S. Thieves in Power: The New Challenge of Corruption // In: Nations in Transit. — Wosh., 2001. - P. 46.
Частина четверта. ДЕМОКРАТІЯ І ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА
сфері легальної економіки. Нічого не можна вчинити за допомогою економічних важелів, і економіка виходить з-під контролю. Отже, надмірна експансія тіньової економіки в Україні вимагає термінових та ефективних заходів протидії цьому процесові. Насамперед, мова йде про розробку та реалізацію програми економічної безпеки. її магістральний напрям — боротьба з економічною злочинністю методом її локалізації. Саме на це вказує досвід західних країн. Проте в Україні є й свої особливості тіньової злочинності, які вимагають деякого коригування західних варіантів боротьби з нею.
Можна загалом визнати правильність західного підходу до «неформальної» економіки, який пропонує пріоритет моніторингу в соціально-економічних цілях перед радикальними заходами боротьби з нею. На додачу до цього, в Україні було б добре провести декриміналізацію ряду дій, розширивши сферу легального підприємництва. Що ж стосується «підпільного» сектора, то тут необхідний диференційований підхід. Якщо підприємець-тіньовик не сплачував значні суми податків, але при цьому створив рентабельне виробництво, до нього необхідно застосувати амністію із залученням його в офіційну економіку. Якщо ж капітал нажитий кримінальним шляхом та пов'язаний з галузями для задоволення деструктивних потреб (нарко- та порнобізнес, проституція), то ні про яку амністію не може бути мови. Навіть більше, зважаючи на особливу небезпеку окремих, не передбачених законодавством дій, їх необхідно навпаки — криміналізувати. Наприклад, використання фіктивних грошових мас для надання кредитів, навмисне банкрутство з метою неповернення боргів, комп'ютерний економічний шпіонаж і розголошення відомостей з обмеженим доступом та багато інших дій, наслідки яких досить руйнівні для економіки.
Потужний сплеск тіньової діяльності в пострадянських державах викликаний резонансним накладанням факторів, властивих перехідному періоду, а тому і сам є перехідним. Це зло можна подолати за умови комплексних заходів боротьби з ним. Тіньова економіка наявна в різних соціально-економічних системах, проте їй найменшою мірою сприяє економічна система, в якій добре налагоджені ринкові механізми і панує закон.
Висновки
В рамках декількох шкіл і напрямів можна виділити два протилежні підходи до ролі держави в економіці. Класичний, а в даний час і неокласичний напрями обґрунтовують здатність ринку забезпечити високу ефективність національної економіки без втручання держави. Інший, представлений кей-нсіанством та його сучасними модифікаціями, проповідує активну роль держави в регулюванні економіки. Незважаючи на принципові розбіжності в підходах, основна частина економістів визнає необхідність економічної ролі держави в перехідний період.
539
В умовах ринку існує свобода вибору для підприємців та споживачів. Підприємці вільні у виборі економічних ресурсів, виду діяльності, створення підприємств. Споживачі в межах своїх грошових доходів користуються правом вибору товарів та послуг. Головним критерієм вибору є особистий інтерес, який задає напрямок та впорядкованість функціонуванню економічної системи.
Економічна діяльність має деякі обмеження, які на неї накладає суспільство. Вони обумовлені соціально-економічною системою та наявністю суперечностей між особистим інтересом та інтересами суспільства в цілому. З метою їх усунення держава бере на себе контролюючі функції.
Державний контроль над економічною діяльністю здійснюється за наступними напрямками: розміщення та будівництво підприємств, екологічні та санітарні норми, якість та безпека продукції, трудове та соціальне законодавство, а також антимонопольна діяльність.
Економічна діяльність держави в Україні після здобуття незалежності має два основні напрями: І) реформування власності (перехід від одержав-леної до різних форм приватної й колективної власності); 2) запровадження ринкових відносин із збереженням певних форм їх державного регулювання.
Відчуження державної власності в Україні проводилося як у вигляді продажу об'єктів власності, так і у вигляді безкоштовної передачі новим володарям, з переважанням другого способу.
Формування ринку в Україні відбувалося за надто несприятливих умов — теоретичної непідготовленості до реформ, відсутності підтримки серед основної частини населення, непослідовності дій уряду.
До початку XXI століття приватизовані підприємства пройшли період «дозрівання» і показують тепер кращу ефективність, ніж державні. З 2000 р. розпочалось зростання української економіки та деяке покращення рівня життя народу.
Важливою соціальною й економічною проблемою є зайнятість та безробіття. В умовах становлення ринкових відносин і демократизації суспільства сформувалась нова концепція зайнятості. її принципами є добровільна праця та відповідальність держави за створення умов для реалізації прав громадян на працю.
Вибір стратегії в боротьбі з безробіттям визначається її типом. Деякі види безробіття (фрикційне, сезонне) є природними і не вимагають спеціальних заходів. Структурне, циклічне та приховане безробіття потребують активних заходів з боку держави. Українське законодавство на даний час не сприяє вирішенню проблем зайнятості в цілому і безробіття зокрема.
Частина четверга. ДЕМОКРАТІЯ /ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА
Д обрі соціальні наслідки приносить система соціального партнерства. Вона передбачає спільну діяльність уряду, підприємців та профспілок з приводу узгодження інтересів та вирішення соціальних та виробничих проблем. Основні принципи соціального партнерства розроблені Міжнародною організацією праці.
В Україні процес формування системи соціального партнерства тільки розпочався і має певні суперечності, зумовлені перенесенням із комуністичного минулого певних стереотипів у ставленні держави до своїх партнерів. Гальмування вказаного процесу викликане відсутністю єдності профспілкових та підприємницьких структур, недосконалістю правової бази та обмеженістю функцій Національної Ради соціального партнерства.
Поняття «тіньова економіка» охоплює всю ту економічну діяльність, яка з якихось причин не враховується статистикою й не потрапляє у валовий національний продукт. її структура включає в себе «неформальний» та «підпільний» сегменти.
Феномен тіньової економіки існує в державах з різними суспільно-економічними системами. В західних країнах пріоритетним напрямом визнається боротьба з підпільним сектором, а щодо неформального проводиться лише підрахунок та моніторинг для коригування соціально-економічної політики.
Виникнення тіньової економіки в Україні пов'язане з надзвичайним одержавленням соціально-економічного життя у попередню епоху — за командно-адміністративної системи — й низкою чинників перехідного періоду, які сприяли активізації та розширенню тіньового сектора. Головною причиною було різке ослаблення державного контролю й неправильна державна політика обмежень у галузі підприємництва. Масштаби тіньової економіки набули загрозливого характеру.
Із зростанням тіньової економіки відбулося оформлення організованої злочинності та їх зрощення. Поряд з використанням загальнокримінальної злочинності для «прикриття» своєї діяльності, тіньовики звернулися за «послугами» до осіб у владних структурах, що істотно розширило масштаби корупції. В Україні цьому сприяла також слабкість державних структур в умовах становлення державності.
На сьогодні масштаби тіньового сектору загрожують нормальному функціонуванню національної економіки. У зв'язку з цим намічена розробка та реалізація програми економічної безпеки. її магістральним напрямком повинна стати локшизація тіньової злочинності й легалізація та залучення в офіційну економіку тіньовиків, не пов'язаних з кримінальним бізнесом. Правильна стратегія боротьби з тіньовою економікою, поряд з економічною стабілізацією, здатна забезпечити локалізацію тіньової діяльності.
541
К онтрольні запитання
Я
ка з форм власності найбільшою мірою сприяє розвитку демократич ної організації суспільства?
Чому ринкова економіка є складовою частиною демократичної систе ми?
Вкажіть два протилежних підходи вчених-економістів до питання про економічну роль держави.
Які ідеї лежать в основі кейнсіанства?
В чому суть концепції монетаристів?
Чому обмежується свобода економічної діяльності? Назвіть основні напрями державного контролю.
Охарактеризуйте особливості приватизації в Україні.
В чому суть розбіжностей у поглядах щодо шляхів реформування еконо міки в Україні? В якому питанні думки економістів збігаються?
Назвіть найбільш типові моделі переходу до ринку. Яка з них, на вашу думку, найбільше відповідає потребам України? Чому?
Що таке «соціальне партнерство»?
Яку користь може принести запровадження механізму соціального партнерства в Україні?
Які причини та особливості виникнення і функціонування тіньової економіки в Україні?
Як тіньова економіка співвідноситься з організованою злочинністю та корупцією?
Що складає стратегію боротьби з тіньовим сектором в західних держа вах та Україні?
Література
Авхледиани А.А., Ковалев A.M. Собственность. Власть. Политика. - Москва, 1996.
Бурбело О.А., Тисунова В.Н., Недодаева Н.Л. Преобразование отноше- ний собственности в Украине. — Луганск, 1998.
Ван дер Bee Г. История мировой зкономики. 1945-1990. - Москва, 1994.
Гальчинський А. Кінець тоталітарного соціалізму. Що далі? — Київ, 1996.
Частина четверта. ДЕМОКРАТІЯ /ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА
З адоя А.А., Петруня Ю.Е. Основьі зкономики: Учеб. пособие. - Київ, 1998.
Обратного хода нет. Перестройка в народном хозяйстве: Общие проб леми, практика, истоки / Под общ. ред. Г.Х. Попова. — Москва, 1989.
Основи економічної теорії / За ред. С. В. Мочерного. — Київ, 1997.
Пахомов Ю. Посткомуністична «буржуазія» як загроза цивілізованого ринку// Політична думка. — 1995. — № 1.
Петрова І. Загострення проблеми прихованого безробіття // Економіка України.- 1997. - № 3.
Підприємництво в Україні: Проблеми становлення і розвитку / М.І. Долішній, М.А. Козоріз, В.П. Мікловда, А.С. Даниленко. — Ужгород, 1997.
Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної криміноло гії. - Київ, 1998.
Рибак А.Я. Социальное партнерство в Украине: современное положе- ние и перспективи // Соціальна політика України в контексті економічних реформ: Міжнародна конференція 2-3 березня 1995. — Київ, 1995.
Самузльсон П.З., Нордхаус В.Д. Зкономика. — Москва; Санкт-Петер бург; Киев, 2000.
Теневая зкономика (опьіт криминологического исследования). — Лу- ганск, 1997.
Турчинов О. Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження. — Київ, 1995.
Хайек Ф.А. Познание, конкуренция и свобода. — Москва, 1999.
Черняк В. Модель економіки: вибір України // Економіка України. — 1995.-№ 9.
Шніцер М. Порівняння економічних систем. - Київ, 1997.
Зклунд А. Зффективная зкономика — шведская модель. — Москва, 1991.
Kubicek P. Unbroken Ties: The State, Interest Associations, and Corporatism in Post-Soviet Ukraine. - Ann Arbor, 2000.
Siedenberg A., Hoffman L, eds. Ukraine at the Crossroads. Economic Reforms in International Perspective. - Heidelberg, Germany, 1999.
Ukraine: Restoring Growth with Equity: A Participatory Country Economic Memorandum. - World Bank Country Studies. - 2000.
543