КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФАКУЛЬТЕТ КІБЕРНЕТИКИ

Кафедра теорії та технології програмування

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана/директора

З навчальної роботи

__________ Кашпур О.Ф.

«____»____________2013 року

Робоча програма навчальної дисципліни1

ФОРМАЛЬНІ МЕТОДИ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ

для студентів денної форми навчання

напрям підготовки: 6.040302 «Інформатика»

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність: 8.04030201 «Інформатика»

шифр і назва спеціальності)

спеціалізація: Технології програмування

(назва спеціалізації)

КИЇВ – 2013

Робоча програма «Формальні методи розробки програмних систем»

для студентів спеціальності 8.04030201 «Інформатика»

«____» ______________ 2013 року - ___с.

Розробники: доктор фіз.-мат. наук, професор Нікітченко М.С.

Робоча програма дисципліни «Формальні методи розробки програмних систем» затверджена на засіданні кафедри теорії та технології програмування

Протокол № 11 від «25» червня 2013 року

Завідувач кафедри _____________________ Нікітченко М.С.

(підпис)

«_____» _________________2013 року

Схвалено науково - методичною комісією факультету кібернетики

Протокол від «____» _____________ 2013 року №___

Голова науково-методичної комісії ____________________ Хусаїнов Д.Я.

(підпис)

«_____» _________________ 2013 року

© Нікітченко М.С., 2013 рік

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Формальні методи розробки програмних систем» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» галузі знань 0403 «СИСТЕМНІ НАУКИ ТА КІБЕРНЕТИКА» (розділ «ПРИРОДНИЧІ НАУКИ») з напряму підготовки 6.040302 «Інформатика».

Дана дисципліна нормативна з спеціальності 8.04030201 «Інформатика».

Викладається в 2 семестрі 1 курсу в магістратури в обсязі 108 годин.

(3 кредити ECTS²) зокрема: лекції – 51 год., самостійна робота – 57 год. У курсі передбачено 3 змістових модулі та 3 модульних контрольних роботи. Завершується дисципліна – іспитом.

Метою і завданням навчальної дисципліни "Формальні методи розробки програмних систем" є засвоєння основних концепцій, принципів та понять сучасних методів розробки програмних систем. В загально світоглядному аспекті, такі поняття і методи необхідні для обґрунтування та формалізації способів розробки правильних та ефективних програм. В прикладному аспекті, такий апарат необхідний для адекватного моделювання мов специфікацій і програмування та використання побудованих моделей для створення сучасних програмних та інформаційних систем високої якості.

Завдання – Набуття компетенцій, знань, умінь та навиків на рівні новітніх досягнень у методах розробки програмних систем відповідно до кваліфікації магістра з «Інформатики».

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні поняття програмування, методи формалізації мов програмування та мов специфікацій, методи моделювання предметних областей; логічні числення.

вміти: формалізувати мові специфікацій та програм, моделювати предметні області за допомогою відповідних мов, застосувати програмні засоби аналізу специфікацій.

Місце дисципліни. Спеціальна навчальна дисципліна "Формальні методи розробки програмних систем " є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр". Курс «Формальні методи розробки програмних систем» потрібен для поглиблення знань з математичної логіки, баз даних та знань, інформаційних систем, інтелектуальних систем, теорії програмування, прикладної логіки, низки спецкурсів відповідного напряму.

Зв’язок з іншими дисциплінами. Дисципліна “Формальні методи розробки програмних систем” надає логіко-алгебраїчні методи дослідження систем різного типу, тому вона пов’язана з такими дисциплінами як «Композиційні логіки», «Програмна інженерія».

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 7, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 8 - 14, а у змістовий модуль 3 (ЗМ2) – теми 15 - 26. Обов’язковим для іспиту в 5 семестрі є отримання студентом протягом 3 семестру не менше 21 балу.

Оцінювання за формами контролю³: (як приклад)

	ЗМ1		ЗМ2		ЗМ3
	Min. – 7 балів	Max. – 19 бали	Min. – 7 балів	Max. – 20 балів	Min. – 7 балів	Max. – 20 балів
Модульна контрольна робота	2	7	2	7	2	7
Робота на практичних	5	9	5	10	5	10
Активна робота	0	3	0	3	0	3
„3” – мінімальна/максимальна оцінку, яку може отримати студент. 1 – мінімальна/максимальна залікова кількість робіт чи завдань.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 21 балів для допуску до іспиту обов’язково повинні перескласти контрольні роботи та здати заплановані лабораторні роботи. Студент має право на одне перескладання контрольної роботи із можливістю отримання максимально 5 балів за кожну. Термін перескладання визначається викладачем.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до «Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу» від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

	Змістовий модуль1	Змістовий модуль2	Змістовий модуль3	Іспит	Підсумкова оцінка
Мінімум	7	7	7	22	60
Максимум	19	20	20	40	99

При цьому, кількість балів:

• 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

• 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

• 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

• 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

• 75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

• 85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

• 90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності (за умови іспиту) Шкала відповідності (за умови заліку)

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100	Зараховано
85 – 89
75 – 84
65 – 74
60 – 64
1 – 59	не зараховано

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100	5	відмінно
85 – 89	4	добре
75 – 84
65 – 74	3	задовільно
60 – 64
35 – 59	2	не задовільно
1 – 34