2. Моделювання

Моделюючі вправи надають учням можливість взяти участь у таких видах діяльності, які спрощено представляють процеси, що дійсно мають місце в реальному світі та в реальному суспільстві.

Моделюючі вправи – це комплексний вид пізнавальної діяльності. Успіх залежить від того, наскільки грамотно побудована вправа, а також від відношення вчителя та від його готовності допомогти класу розіграти ролі та зрозуміти зміст гри.

Головна перевага моделюючих вправ полягає в тому, що вони здатні викликати зміну внутрішніх установок учнів. Прихильники моделі моделювання часто стверджують, що їхні учні, взявши участь у моделюючій вправі, повністю змінюють свої погляди. Дослідження свідчать, що моделюючі вправи більшою мірою, ніж традиційні методи викладання, сприяють формуванню позитивного відношення учнів до предмету, який вивчається.

Моделюючі вправи є корисними і з точки зору мотивації. Учні часто висловлюють задоволення від участі у такого роду вправах та з ентузіазмом сприймають нові знання. Моделюючі вправи забезпечують активне залучення учнів у процес навчання.

Ретельно розроблені моделюючі вправи дають учням можливість опановувати процес прийняття рішень з важливих проблем. Вони допомагають учням набути більшої впевненості у власних здібностях приймати рішення.

Моделюючі вправи дозволяють вчителю та учням змінити темп роботи, що само по собі підвищує мотивацію. Використання моделюючих вправ дозволяє вчителю варіювати методи викладання.

Але, як і будь-яка інша модель викладання, моделюючі вправи мають свої вади. Щоб моделюючу вправу можна було виконати в класі, вона повинна подати реальні процеси у спрощеному вигляді. Та якщо занадто спростити реальні процеси, то моделююча вправа може стати джерелом спотворення економічних знань. Обираючи моделюючу вправу, варто пам’ятати, що вона повинна бути досить простою, щоб її можна було виконати, але водночас – достатньо наближеною до реальності, щоб адекватно відбивати реальні процеси і, внаслідок цього, давати цінний досвід під час навчання.

Моделюючі вправи вимагають від вчителя більш ретельної підготовки, ніж, скажімо, традиційні уроки. Часто моделююча вправа – це “кульмінація навчання”, досвід, що передається дітям лише у певні ключові моменти вивчення дисципліни.

Ще одне суттєве обмеження при використанні моделюючих вправ – це стиль, притаманний кожному вчителю. Моделюючі вправи вимагають від вчителя начебто відійти на другий план: із важливої фігури на уроці, що знаходиться в центрі загальної уваги, він перетворюється на непомітного помічника, провідника.

Розглянемо основні елементи уроку з економіки, який базується на принципах моделювання:

1) урок починається з орієнтації, в ході якої учнів знайомлять з поняттями, що будуть використовуватися під час гри, та з її метою;

2) правильно написана моделююча вправа повинна містити опис підготовки до проведення гри, а саме: рекомендації для вчителя, настанови для учнів, які треба зіграти певні ролі, правила для всіх учасників гри, детальні (крок за кроком) інструкції по її проведенню. В умовах повинно бути чітко визначено, якої мети прагне досягти кожен із виконавців ролей і яким чином цієї мети можна досягти.

3) під час проведення моделюючої вправи треба передбачити можливості для виправлення помилок, що викликані нерозумінням цілей заняття, а також для встановлення зворотного зв’язку;

4) отримання знань в процесі моделюючої вправи відбувається в процесі аналізу. Питання для аналізу повинні допомогти учням узагальнити події, що відбулися під час гри, проаналізувати основний економічний зміст уроку, обговорити зроблені ними відкриття та ті труднощі, що спіткали їх під час проведення вправи, порівняти моделюючу вправу з реальними процесами економічного життя, співвіднести зміст моделюючої вправи із змістом всього курсу економіки та прийти до певних висновків, усвідомивши основні економічні поняття, проілюстровані за допомогою даної моделюючої вправи.