
- •1. Характеристика буксового вузла на гарячій посадці
- •2. Технічне обслуговування буксового вузла на гарячій посадці в експлуатації
- •3. Основні несправнсті роликової букси причини їх виникнення та способи виявлення
- •4. Діагностування буксового вузла
- •5. Демонтаж, послідовність розбирання букс
- •6. Технологія миття роликових букс
- •7. Технологічний процес дефектації деталей буксового вузла
- •9. Розрахунок режимів обробки і норм часу
- •10.Технологія ремонту деталей буксового вузла
- •11. Проектування технологічного процесу складання буксового вузла
- •12.Перевірка, випробування буксового вузла при випуску із ремонту
- •13. Засоби механізації, що застосовуються при ремонті, складанні та випробуванні буксового вузла
- •14. Техніка безпеки ,протипожежні заходи і охорона довкілля при ремонті буксового вузла
- •1.Характеристика буксового вузла на гарячій посадці. 5
- •Перелік використаної літератури
- •15. Висновок
11. Проектування технологічного процесу складання буксового вузла
11.1 Складання букс з роликовими підшипниками на гарячій посадці виконують за допомогою механічних пристроїв на напівавтоматичній поточній лінії.
Збирання букс мажна виконувати лише при умові, якщо колісні пари і
підшипники мають температурунавколишнього середовища.
11.2 Лабіринтне кільце нагрівають до 125…1500С і надівають на ось до упору в торець предступінчастої частини. При монтажі букси з циліндричними підшипниками на гарячій посадці або після демонтажа зі зняттям внутррішніх
кілець закріплення останніх виконується нахилом. Нагріте до 100…1200С кільце заднього підшипника бортом вперед надівають через випрамляючий станок на шийку осі і за допомого монтажної втулки здвигають до лабіринтного кільця.
11.3 Целіндрині підшипники по різності радіальних зазорів і вісьовому зазору. Потім в отворі корпуса букси, заздалегідь покритою в середині ніонним шаром
мастила, послідовно встановляють блок заднього і переднього підшипників так щоб шарніровка на кільці першого блоку була повернута до лабіринтної частини, на кільце другого –до передньої частини. Блоки підшипників заповнюють мастилом і виготовляють корпус букси на внутрішні кільця,розташовані на шийці осі. Потім на шийку надівають плоске упорне кільце переднього підшипника і нагвинчують торцеву гайку до доторкання упорним кільцем бо закріпляють гвинтами торінчату шайбу.
11.4 Правельність складання букси контролюють по наявності зазору між
фланцем крипільної кришки і торцем корпусу. Допускається нерівномірний зазор по периметру, при цьому мінімально допустимий (не більше 0,3мм) повинен знаходитисьв зоні розшатування вушок.
Після демонтажу букси красять вчорною фарбою, уважно викрашуючи місця зєднання лабіринтного кільця з предступінчатою сі, а також предступінчату частину між лабіринтним кільцем, диском колеса.
12.Перевірка, випробування буксового вузла при випуску із ремонту
12.1 Відремонтовані підшипники оглядають і перевіряють по радіальному зазору. Середне пріорітичне число радіального зазору повинно бути 0,12…0,25мм при втулочній, при гаячій 0,09…0,20 для підшипників діаметром зазору при трьох вимірів щупів не повинно перевищувати 30мм в кожному ряду, у сореричного підшипника, 20мм у циліндричного. Підшипник повинен мати рівний без завдання хід. Циліндричний підшипник при провірці на легкість обертання установлюють на столі в робочому положенні потім від руки повертають внутрішне кільце.
12.2 На відремонтовані підшипники наносять наступні написи: на внутрішньому кільці у підшипника на внутрішній посадціі на завнішньому кільці у підшипника на гарячій посадці після номера ставити букви Рі і Рп в залежності
від виду ремонту (місяць римськими цифрами і дві останні цифри року) і умовні номера вагоноремонтної дільниці, яка робила ремонти .
Надпис на кільцях виконують електрографом. Після написання надписів і перевірки підшипників, усі результати записують в журнал форми ВУ-93.