
Питання для самоперевірки
Обґрунтуйте необхідність громадського екологічного контролю.
Яким чином і хто здійснює призначення громадських екологічних інспекторів.
Основні права і обов’язки громадського екологічного інспектора.
Охарактеризуйте поле діяльності громадського екологічного інспектора.
ЛЕКЦІЯ 4
Види інспекторських перевірок
Види інспекторських перевірок та їх планування.
Головна мета інспекторських перевірок – визначення екологічного стану об’єкту, ступінь і характер його впливу на навколишнє природне середовище, дотримання вимог законодавства, норм і правил в галузі охорони природи для своєчасного застосування (у межах наданих інспектору законом прав) заходів з усунення та попередження негативного впливу об’єкту на навколишнє середовище.
Всі перевірки з обсягу висвітлення питань поділяються на наступні види:
Повні перевірки в ході яких висвітлюються всі питання природоохоронної діяльності (повітрянооохоронної, водоохоронної, з питань утворення, розміщення та знешкодження відходів) об’єкту ;
Цільові перевірки – в ході яких висвітлюються тільки окремі напрямки природоохоронної діяльності об’єкту, а саме виконання заходів з охорони навколишнього природного середовища, приписів контролюючих органів, стан експлуатації очисного обладнання, стан обліку викидів і скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, розміщення відходів;
Оперативні (спеціальні) перевірки – в ході яких висвітлюється тільки ті питання, з яких отримані завдання від керівництва інспекції або вищих органів, перевірки аварійних ситуацій, а також ті, що проводяться за сигналами і скаргами населення.
Комплексні перевірки природоохоронної діяльності проводять із залученням спеціалістів інших міністерств і відомств, науково-дослідних установ, представників місцевих органів влади і громадськості.
Перевірки здійснюються на основі календарного графіку, який є складовою частиною річного (піврічного, квартального) плану робіт інспекційних підрозділів. Частота перевірок залежить від екологічної обстановки в районі розташування об’єкту, а також ступені і характера його впливу на навколишнє середовище.
Місцеві органи Державної екологічної інспекції Міністерства екології і природних ресурсів зобов’язані визначити перелік об’єктів – основних забруднювачів довкілля, які повинні бути на постійному контролі і включені в план (графік щорічних перевірок).
Промислові об’єкти підлягають перевірці не менше 2 рази на рік, решта об’єктів 1 раз в два, три роки.
Підготовка та проведення інспекторських перевірок
При підготовці до перевірки інспектор зобов’язаний ознайомитися із:
Постановами і рішеннями вищих і місцевих органів влади, наказами, рішеннями комісій і розпорядженнями Міністерства екології і природних ресурсів, галузевих відомств, що стосується природоохоронної діяльності даного об’єкта.
Технологічними процесами.
Методами очистки газів, пиловловлення, очищення стічних вод, що можуть застосовуватися при даних технологічних процесах і які застосовуються на об’єкті.
Новими розробками мало-безвідходних технологій при даних виробництвах.
Матеріалами і актами попередніх перевірок та іншими документами, що стосуються природоохоронної діяльності.
При собі інспектор повинен мати службове посвідчення при необхідності допуск встановленого зразка і пред’являти ці документи по вимозі контрольно-пропускних пунктів або адміністрації об’єкту.
Керівництво (адміністрація) об’єкту зобов’язано надати всю необхідну інформацію, статистичну звітність, фінансові та облікові документи, результати відомчих лабораторних спостережень, проектні матеріали , акти прийняття об’єкту в експлуатацію тощо, всіляко сприяти проведенню перевірок, надаючи допомогу транспортом і при необхідності спецодягом, спец спорядженням.
Перевірка об’єкту розпочинаються зустріччю екологічного інспектора з керівництвом (адміністрацією) підприємства, установи, де перевіряючи особа пояснює мету, завдання і обсяги перевірки. Після чого робота інспектора продовжується з особою яка відповідає за проведення робіт по охороні навколишнього середовища на об’єкті.
Інспектор вході перевірки повинен розглянути цілий ряд питань.
І – наявність законодавчо-нормативних документів та відповідних підрозділів з охорони довкілля:
законодавчі, нормативні, методичні документи з питань охорони навколишнього природного середовища, накази і розпорядження по організації природоохоронних робіт на об’єкті і призначення відповідальних посадових за їх проведення;
підрозділи з охорони навколишнього природного середовища, положення про них, посадових інструкцій, укомплектованість цих підрозділів кадрами відповідної кваліфікації.
ІІ – повинен розглянути питання пов’язані з безпосередньою діяльністю підприємства:
структуру виробництва і його склад;
асортимент і обсяги продукції;
витрати основної і допоміжної сировини і матеріалів, в тому числі і палива, відповідність їх вимогам технологічних регламентів, ГОСТів та іншим стандартам;
проектну і технічну документацію виробництв;
звітну документацію з питань охорони навколишнього природного середовища;
матеріалами дозволів і лімітів викидів, скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище та розміщення відходів;
матеріали плати за забруднення навколишнього природного середовища;
дані відомчого лабораторного контролю джерел викидів та скидів;
відомчі нормативні і методичні документи з питань охорони навколишнього природного середовища, утворення і розміщення відходів виробництва, тощо;
стан виконання заходів з виявлених порушеннь під час попередніх перевірок;
основні правила техніки безпеки і промислової санітарії, дотримання яких при огляді виробництв об’єктів дозволить уникнути нещасних випадків і травматизму.
У кінці перевірки інспектор повинен скласти акт перевірки.
Оформлення результатів перевірки.
Інспекторська перевірка закінчується складанням серії документів і, насамперед, «Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства»
За своєю суттю цей документ повинен бути відображенням стану природоохоронної роботи на об'єкті і впливу останнього на навколишнє природне середовище.
У вступній частині акту приводяться місце і дата його складання, відомча підпорядкованість об'єкту, його поштова адреса, банківські реквізити, прізвища керівників і їх службові телефони, а також прізвища і посади осіб, які проводили перевірку. В констатуючій частині (графа « перевіркою встановлено...») в стислій формі викладаються результати перевірки об'єкту по всіх питаннях, природоохоронної діяльності. Викладений матеріал повинен підкріплюватись кількісними показниками, які приводяться як окремо, так і в формі порівняльних таблиць. Довідки, копії звітів, результати аналізів, графіки, схеми і та ін., що за необхідністю додаються до акту перевірки, повинні підписуватись офіційними особами і належним чином оформлятись.
Окремим розділом акту за результатами перевірки за виявленими порушеннями природоохоронного законодавства державним інспектором видаються обов'язкові до виконання приписи з вказівкою термінів їх виконання і посиланням на статті або пункти законодавчих чи нормативних документів.
Акт перевірки обговорюється у керівника об'єкта, а за необхідності - в присутності відповідальних працівників.
Складання акту перевірки як первинного документу є обов'язковим практично при всіх видах інспекторських перевірок за винятком тих випадків, коли розслідуються очевидні протизаконні дії окремих осіб (миття транспорту у непередбачених для цього місцях, розлив нафтопродуктів, вивантаження сміття в забороненому місці тощо), які безпосередньо призвели до забруднення природного середовища, і коли інспектор може обмежитися складанням протоколу про порушення природоохоронного законодавства та вжиттям адміністративних заходів.
Акт перевірки підписується інспектором, який проводив перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилась комісійне). Складається він в необхідній кількості примірників.
Після цього акт перевірки вручається керівнику об'єкта для виконання. Керівник об'єкта зобов'язаний підписати його, а за наявності зауважень та протиріч – викласти окрему думку до акту. При відмові керівника підписувати акт перевірки ці матеріали передаються через канцелярію об'єкта або направляються поштою рекомендованим листом.