2. 2. Розрахунок теплоприпливів від вантажів

ПРИ ЇХ ХОЛОДИЛЬНІЙ ОБРОБЦІ

Розрізняють два види холодильної обробки вантажів: охолодження і заморожування.

Якщо вантаж не містить вологи, то його можна остудити до досить низьких температур. Продукти, що містять вологу, наприклад, харчові продукти, можна остудити до криоскопічної температури, після чого відбувається їхнє заморожування, що супроводжується перетворенням рідкої фази в лід. Повне виморожування вологи в продуктах досягається лише при –(55...60) С. Окремий випадок заморожування – доморожування, при якому температуру замороженого продукту, що надходить у камеру, знижують до температури збереження.

При усіх видах холодильної обробки вантажів, теплоприпливи можна розрахувати по формулі:

(34)

де G – добове надходження вантажу на холодильну обробку,

т доб;

h₁ – ентальпія вантажу (кдж  кг), що надходить на холодильну

обробку, при початковій температурі t₁;

h₂ – ентальпія вантажу (кдж  кг) при середній по його

об'єму кінцевій температурі t₂;

_ц – тривалість циклу холодильної обробки, з урахуванням

завантаження і вивантаження продукту (годин);

_р  тривалість робочого періоду (годин), тобто фактичний

час, протягом якого споживається холод. Для пристроїв

холодильної обробки безперервної дії _р = _ц.

Температуру охолоджених продуктів, що надходять у камери схову промислових багатоцільових холодильників, приймають рівною (5...6) С.

Температуру продуктів, що надходять у холодильники і плодоовочесховища без попереднього охолодження, приймають на

(5...8) С нижче літньої розрахункової температури зовнішнього повітря.

Температуру плодів і овочів, що надходять у плодоовочесховища з рефрижераторів, приймають рівною 8 С.

Температуру продуктів, що надходять у камери доморожування, приймають рівною -6 С, а в камери схову заморожених продуктів – (-8...-10) С. Температуру вантажів наприкінці холодильної обробки приймають рівній температурі збереження.

Значення ентальпій деяких харчових продуктів при температурах (-25...30) С дані в таблиці 10.

Добове надходження вантажу на холодильну обробку в камери схову приймають у відсотках від місткості камер:

 для промислових багатоцільових холодильників: 8 % – для камер,

місткістю не більш 200 т. і 6 % – для камер, місткість яких

перевищує 200 т;

 для перевалочних холодильників – 20 %;

 для плодоовочесховищ – (7...10) %;

 для камер з регульованим газовим середовищем – (10...20)%;

 для підприємств торгівлі і суспільного харчування – 100 % при

1...2^х добовому збереженні продуктів, 50 % – при 3...4^х добовому

збереженні і 30 % - при збереженні продуктів понад 4^х діб.

Якщо охолоджуються або заморожуються харчові продукти, що перебувають в тарі, то обчислюють додатковий теплоприплив Q_2Т при охолодженні тари від температури t₁ до t₂.

(35)

де G_т – добове надходження тари на холодильну обробку

(т  доб);

с₁ і з₂ – питомі теплоємності тари при температурах t₁ і t₂

(кДж  (кг.К)).

Таблиця 10. Ентальпії харчових продуктів при різних

температурах, кдж  кг.

Продукти \ C	-25	-20	-15	-10	-5	-3	-2	-1
М'ясо яловиче, птах Свинина Субпродукти м'ясні Риба худа Риба жирна Олія вершкова Молоко цільне Сир Виноград, абри- коси, вишня Фрукти і плоди інших видів Морозиво вершкове	-10,8 -10,5 -11,7 -12,2 -12,2 -9,2 -12,6 - -17,2 -14,2 -16,2	0 0 0 0 0 0 0 - 0 0 0	13,0 12,2 13,8 14,3 14,3 10,1 14,3 - 20,6 17,2 19,7	30,2 28,9 33,2 33,6 32,7 23,5 32,7 - 49,8 38,5 46,9	57,3 54,4 62,8 64,0 62,5 40,6 62,8 5,5 116,0 82,9 105,3	75,3 73,3 87,9 88,4 85,5 50,5 88,7 11,3 202,2 139,0 178,8	98,8 91,6 109,6 111,9 106,2 60,4 111,2 14,3 229,0 211,0 221,0	185,5 170,0 204,0 212,2 199,8 91,6 184,2 16,7 232,6 267,9 224,4

Продовження таблиці 10

Продукти \ С	0	1	2	4	8	10	15	20
М'ясо яловиче, птах Свинина Субпродукти м'ясні Риба худа Риба жирна Олія вершкова Молоко цільне Сир Виноград, абри- коси, вишня Фрукти і плоди інших видів Морозиво вершкове	235,5 211,8 261,0 265,8 249,0 95,0 317,8 19,7 235,8 271,7 227,4	235,5 314,7 264,5 269,5 252,8 98,0 322,3 22,2 239,5 274,7 230,8	238,2 217,8 268,3 272,9 256,0 101,4 326,0 25,2 242,9 279,0 234,0	245,5 224,0 274,3 280,0 262,6 106,5 334,4 31,0 250,2 286,7 240,9	248,2 235,8 289,2 293,9 277,0 121,4 350,7 42,3 264,5 302,0 254,4	264,5 241,7 296,2 301,3 283,0 129,8 358,5 47,7 271,8 308,8 264,0	280,4 256,8 312,8 314,4 300,4 155,3 378,0 61,5 289,6 328,0 277,8	296,8 272,5 330,6 336,0 317,4 182,8 398,0 75,7 307,0 346,5 294,3

Величину G_т приймають рівною: для дерев'яної і сталевої тари – 20 %, для картонної – 10 %, для скляної – 100 % від добового надходження продуктів.

Питома теплоємність дерев'яної тари дорівнює 2,5, картонної – 1,46, сталевої – 0,46 і скляної – 0,85 (кДж  (кг.К) .

Теплопрплив Q_2Т підсумовують з теплоприпливом Q₂, обчисленим за допомогою вираження (34).