2. 2. 3. Теплоприплив через підлогу, розташовану на ґрунті

Теплоприплив, що надходить в охолоджуваний об'єкт через підлогу, розташовану на ґрунті (Q_1П), розраховують у залежності від конструкції підлоги. Якщо під ізоляційними шарами підлоги перебуває система обігріву, що запобігає промерзанню ґрунту, то

(31)

де k  коефіцієнт теплопередачі для підлоги, що враховує всі

термічні опори, що перебувають між шаром, що обігрівається

і повітрям охолоджуваного приміщення;

t_п – температура шару, що обігрівається, залежна від способу

обігріву. При електрообігріванні, або обігріві за принципом

теплової труби t_п =1С, при рідинному обігріві t_п =3С,

при повітряному  t_п = 10С.

Враховуючи, що теплоприпливи через підлогу безупинно надходять в охолоджуваний об'єкт навіть у холодний час року, значення k доцільно приймати рівним значенню коефіцієнта теплопередачі для зовнішніх стін.

Основний теплоприплив, що проникає в охолоджуваний об'єкт, лежачий на ґрунті, через підлогу що необігрівається, виникає через різницю температур (t_н - t_к). Передача теплоти від зовнішнього повітря йде через ґрунт по кривих, близьким до дуг окружностей. При цьому кількість теплоти, що надходить у холодильну камеру через підлогу, що необігрівається, зворотно пропорційна квадратові відстані від зовнішньої стіни.

Геотермічний тепловий потік через підлогу враховується лише на відстані від зовнішніх стін не менш 6 м.

Для спрощення розрахунку спільного теплоприплива Q_1П через підлогу, що необігрівається, усю площу підлоги охолоджуваного об'єкта поділяють на 4 концентричні зони. У межах кожної з них тепловий потік вважають постійним.

Перша зона являє собою замкнуту смугу підлоги шириною 2м., що примикає до зовнішніх стін охолоджуваного об'єкта. За нею ідуть зони друга і третя, шириною кожна в 2 м. Четвертою зоною є частина підлоги, що залишилася у центрі охолоджуваного об'єкта, найбільш віддалена від зовнішніх стін.

Для кожної зони неізольованої підлоги було визначене значення умовного коефіцієнта теплопередачі (k_ум, див. табл. 9), віднесеного до різниці температур (t_н - t_к).

Таблиця 9. Умовні коефіцієнти теплопередачі для

неізольованої підлоги, розташованої на ґрунті

Зона підлоги	1	2	3	4
kум, Вт (м2К)	0,48	0,24	0,12	0,07

Тоді теплопрплив Q_1П через неізольовану підлогу, що лежить на ґрунті, обчислюється підсумовуванням теплових потоків для кожної зони:

, (32)

де F_i – площі відповідних зон підлоги охолоджуваного об'єкта.

Для компенсації збільшення щільності теплового потоку через підлогу у кутах, утворених зовнішніми стінами, площу підлоги першої зони умовно збільшують на 4 м² для кожного зовнішнього кута охолоджуваного об'єкта.

Як видно з таблиці 9, чисельне значення k_ум для першої зони високе. Тому, для зменшення теплоприпливів, підлоги камер у межах першої зони (і, частково,  другої) ізолюють.

Задаючись необхідним коефіцієнтом теплопередачі (k_ум.из) у межах заданої зони підлоги і коефіцієнтом теплопровідності ізоляційного матеріалу (_из) можна знайти потрібну для неї товщину ізоляційного

шару (_из):

(33)

Розрахунок теплоприпливів через частково ізольовану підлогу ведуть по формулі (32), у яку підставляють значення k_ум.из для зон підлоги, що мають теплову ізоляцію.

Слід зазначити, що якщо охолоджуваний об'єкт із підлогами, що необігріваються, наприклад, одноповерховий холодильник, має кілька камер, то при розрахунку теплоприпливів через підлогу для окремих камер враховуються площі ділянок зон, що виявилися в межах кожної камери.

Підлоги невеликих по розмірах охолоджуваних об'єктів можуть цілком розташовуватися в межах першої і другої зон, а іноді – тільки в першій. У таких випадках підлоги теплоізолюють по всій площі. Теплоприпливи через заглиблені ділянки стін підвальних охолоджуваних приміщень визначають як для підлог, розташованих на ґрунті, а відповідні зони відраховують від поверхні землі донизу по стінах і далі по підлозі підвалу.