2. 2. Розрахунок теплоприпливів через

ОГОРОДЖЕННЯ

Теплоприпливи через огородження охолоджуваного об'єкта

, (25)

де Q_1Т  теплопрплив від різниці температур по обох боках

огороджень;

Q_1С  теплоприплив від сонячного опромінення зовнішніх

огороджень.

2. 2. 1. Теплоприплив від різниці температур зовні й усередині

Основним джерелом теплоти, що проникає в охолоджувані об'єкти через їхні огородження, є теплоприплив Q_1Т, що залежить від різниці між температурами зовнішнього навколишнього середовища й усередині камери (апарату).

Ще одним джерелом зовнішніх теплоприпливів може бути геотермічний тепловий потік, що проникає в охолоджувані об'єкти, що стоять на ґрунті і не мають захисту від його промерзання. Величина цього теплового потоку невелика.

Як видно з мал. 1, щільність глибинного теплового потоку на поверхні земної кулі змінюється в межах (0,03...0,1) Вт  м².

З мал. 1 видно, що територія України розташовується між ізолініями щільності глибинного теплового потоку (0,05...0,06) Вт  м².

Рис. 1. Розподіл ізоліній глибинного теплового потоку по поверхні земної кулі (у міліватах на квадратний метр).

Наявність геотермічного теплового потоку враховують при розрахунку теплоприпливів від різниці температур через підлоги холодильників, що необігріваються.

Розрахунок теплоприпливів через кожне огородження споживача холоду (крім підлог, що необігріваються, розташованих на ґрунті) роблять по формулі

(26)

де k – розрахунковий коефіцієнт теплопередачі для даного

огородження;

F – площа поверхні даного огородження;

t_н – температура зовнішнього середовища або сусіднього, більш

теплого приміщення;

t_к – температура охолоджуваного об'єкта.

Розміри огороджень камер холодильників, необхідні для обчислення F, прийнято визначати в такий спосіб:

 довжину зовнішніх стін вимірюють між осями внутрішніх стін

(перегородок), а для кутових камер – від зовнішньої поверхні до

осі внутрішніх стін; для однокамерних об'єктів використовують

довжини стін, обмірювані по їхній зовнішній поверхні;

 довжину внутрішніх стін, а також довжину і ширину підлог і стель

камер вимірюють між осями внутрішніх стін або від внутрішньої

поверхні зовнішніх стін до осі внутрішніх; для однокамерних

об'єктів використовують внутрішні довжини стін;

 висоту стін камер проміжних поверхів і перших поверхів,

розташованих на ґрунті, вимірюють від рівня чистої підлоги

даного поверху до рівня чистої підлоги вищерозташованого;

 висоту стін одноповерхових холодильників без підвалів, а також

верхніх поверхів багатоповерхових, вимірюють від рівня чистої

підлоги поверху до верха засипання покриття, а в першому поверсі,

розташованому над неохолоджуваним підвалом – від рівня стелі

підвалу до рівня чистої підлоги другого поверху або верха

засипання покриття.

Розрахунок теплоприпливів через огородження малих споживачів холоду (побутових і торговельних холодильних шаф, термокамер і т.п.), у яких зовнішні і внутрішні геометричні форми не цілком відповідають один одному, провадять з використанням коефіцієнта теплопрохідності kF.

Чисельне значення kF визначають шляхом тарировки дослідного зразка корпуса виробу.

У якості t_н для камерних зовнішніх огороджень, підданих атмосферним впливам, або межуючим з опалювальними приміщеннями, що не мають кондиціонування повітря, приймають літню розрахункову температуру зовнішнього повітря. Значення цих температур для міст України можна знайти в таблиці 6.

Для інших населених пунктів значення t_н можна визначити, як середньозважену величину

, (27)

де t_ср – середньомісячна температура в 13 годин самого жаркого

місяця року;

t_а.м – температура абсолютного максимуму для населеного

пункту.

Значення t_ср і t_а.м знаходять у кліматологічних довідниках.

Розрахункові різниці температур для стін і перегородок, що відокремлюють холодильні камери від неохолоджуваних, але неопалюваних приміщень, приблизно приймають у відсотках від розрахункової різниці температур (t_н – t_к) у такий спосіб: для приміщень, що зєднуються з зовнішнім повітрям (коридори, тамбури, вестибулі) – 70 %, для не сполучених – 60 %. При необхідності температуру неохолоджуваного приміщення можна визначити, склавши для нього рівняння теплового балансу.

При розрахунку теплоприпливів через огородження холодильної камери прийнято не враховувати втрати теплоти через стіни, підлоги і стелі, що межують з камерами, у яких підтримуються більш низькі температури. Цим передбачається можливість тимчасового відключення більш холодних камер з роботи.

Якщо технологічна температура в камері дається у визначених межах, наприклад, для охолоджених продуктів t_к = (-1...4) С, то при розрахунку теплоприпливів приймають нижнє значення температурного інтервалу, а у випадку розрахунку опалення (зимовий період) – верхнє.

Таблиця 6. Розрахункові параметри зовнішнього повітря

Місто	Геогра-фічна широта, град.	Розрахункова температура, С			Відносна влажн., %
		середньо-річна	літня	зимова	літня	зимова
Вінниця Дніпропетровськ Донецьк Житомир Запоріжжя Івано-Франківськ Київ Керч Кіровоград Кривій Ріг Луганськ Луцьк Львів Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Севастополь Сімферополь Суми Тернопіль Ужгород Харків Херсон Хмельницький Черкаси Чернігів Чернівці Ялта	49 48,5 48 50 48 49 50,5 48,5 48 47,5 50.5 50 47 47 46,5 49,5 50,5 44 45 51 49,5 48,5 50 46,5 49,5 49,5 49,5 51.5 48 44	6,7 8,5 7,5 6,8 9,0 7,3 7,2 11,1 7,5 8,5 8,0 7,2 6,7 9,4 9,6 9,9 7,0 6,9 12,0 10,2 6,0 6,9 9,6 6,9 9,8 6,8 7,2 6,5 7,8 13,0	30 33 33 30 34 30 31 32 32 33 34 30 29 34 33 32 31 30 32 31 31 30 32 32 33 29 31 31 31 33	- 21 -24 -24 -21 -23 -20 -21 -15 -21 -32 -25 -20 -20 -19 -19 -18 -22 -21 -11 -16 -24 -21 -18 -23 -18 -21 -21 -22 -20 -6	70 60 57 70 56 73 66 68 63 59 55 72 74 56 60 60 63 72 69 62 70 73 66 62 59 71 66 68 71 56	86 89 90 86 89 84 86 86 88 87 86 86 84 87 87 86 87 87 79 86 86 85 81 86 88 86 88 87 84 72