Будівельних та ізоляційних матеріалів

Матеріал	 1012; кг  (мсПа)
Бетон, залізобетон Цегла Пінобетон будівельний Пінобетон ізоляційний Штукатурка цементна Штукатурка вапняна Торфоплита Мінераловатна плита Піноскло Пінополістирол ПСБ-С Пінополівінілхлорид ПХВ-1 Пінополіуретан «РИПОР» Бітум Руберойд Гідроізол Поліетиленова плівка Алюмінієва фольга	8,33 2,92 48,1 66,2 20,8 37,6 52,2 94,1 6,39 6,39 16,7 5,7 0,24 0,376 0,345 0,0056 0,0015

Таблиця 5. Значення коефіцієнтів b, c, m, n у формулі (21)

Коефіцієнти	b	c	m	n
tин = (-30...0) С	0,0930		640
tин = (0...30) С	0,0646		630
tик = (-30...0) С		0,0930		640
tик = (0...30) С		0,0646		630

Конструкція зовнішньої стіни: силовий шар виконаний з цегли,

як теплоізоляцію використані плити тверді мінераловатні, _из= 0,08 Вт /(мК), _из= 94,110^-12 кг/(мсПа). Як пароізоляцію прийнятий руберойд, _п= 0,37610^-12 кг/(мсПа). Розрахункова товщина теплоізоляційного шару огородження _из= 0,325 м. Огородження з боку камери облицьовано шаром штукатурки (_вн= 0,02 м, _вн= 0,98 Вт /(мК)). Коефіцієнт теплопередачі огородження к = 0,21 Вт / (м²К); коефіцієнти тепловіддачі з боку повітря _н= 23,3 Вт /(м²К), _к= 8 Вт /(м²К).

Температури зовнішньої та внутрішньої поверхонь шару теплової ізоляції визначаємо з виразів (22) і (23):

С,

С.

Товщину пароізоляційного шару розраховуємо по формулі (21):

.

2. Розрахунок теплоприпливів

2. 1. Мета розрахунку і його особливості.

ОСНОВНІ ТЕПЛОПРИПЛИВИ

Теплове навантаження є основною величиною, по якій ведуть розрахунок і добір холодильного устаткування.

Для добору батарей і повітроохолоджувачів необхідно знати теплові навантаження кожної камери, де вони будуть установлені.

Для виконання розрахунків циклів холодильних машин і добору компресорів необхідно знати сумарні теплові навантаження всіх споживачів холоду при різних температурах випаровування холодоагенту.

Знайти згадані вище теплові навантаження є метою розрахунку теплоприпливів (стара назва розрахунку – калоріческій).

Розрахунок теплоприпливів роблять при проектуванні будь-яких холодильних установок. У залежності від призначення холодильної установки, для неї попередньо вибирають найбільш важкі, несприятливі умови (період часу або режим роботи), при яких може здійснюватися її експлуатація. Для цих умов послідовно розраховують усі зовнішні теплоприпливи і внутрішні тепловиділення, що можуть бути в цьому розрахунковому режимі.

Звичайно теплоприпливи поділяють на наступні групи:

Q₁ – теплоприпливи через огородження охолоджуваних об'єктів;

Q₂ – теплоприпливи від холодильної обробки вантажів, що

перебувають в охолоджуваному об'єкті;

Q₃ – теплоприпливи, що надходять із зовнішнім повітрям при

вентиляції охолоджуваних об'єктів (у тих випадках, якщо вона

передбачена);

Q₄ – теплоприпливи від різних джерел, що з'являються при

експлуатації охолоджуваних об'єктів;

Q₅ – теплоприпливи від подиху охолоджених плодів і овочів при

їхній холодильній обробці і збереженні (для плодоовочевих

холодильників), або теплоприпливи від інших хімічних

реакцій усередині охолоджуваного об'єкта.

Загальне теплове навантаження на холодильне устаткування (Q₀) визначають підсумовуванням усіх теплоприпливів

(24)

Відзначимо деякі особливості розрахунку теплоприпливів, які варто враховувати при його виконанні.

 Розрахунок провадять по окремих споживачах холоду (по

кожній камері, морозильному апаратові і т.п.).

 Для кожного споживача холоду вибирають розрахунковий

режим, при якому витрата холоду буде максимальним.

При цьому найбільше холодоспоживання всієї холодильної

установки часто не збігається з максимумами холодоспоживання

окремих камер або технологічних апаратів.

 Теплові потоки, що розраховуються, як правило, непостійні в

часу і про їхній розмір і характер зміни часто можна

судити лише орієнтовно. Це робить розрахунок теплоприпливів

наближеним. Тому доцільно одержувані результати

обчислень округляти з точністю не більш чотирьох значущих

цифр.

 Через наближеність розрахунку, теплоприпливи визначають для

умов стаціонарного теплового режиму. Це створює невеликий

запас теплового навантаження, однак в окремих випадках

нестаціонарність теплових потоків враховують у розрахунку

коригувальними коефіцієнтами.