1. 3. Визначення основних розмірів охолоджуваних приміщень холодильників

До визначення основних розмірів приміщень холодильника приступають після того, як у результаті техніко-економічних розрахунків або іншим шляхом отримані дані про масу усіх видів продуктів, що підлягають одноразовому збереженню.

Розрахунок розмірів камер схову виконують по кожному виду збережених продуктів за наступною схемою.

1. Вантажний обсяг камери (тобто обсяг, зайнятий вантажем)

(1)

де G – маса збереженого продукту, т.;

g_v – норма завантаження одиниці вантажного обсягу, т  м³.

Розмір g_v різний для різних продуктів і перебуває в межах (0,2...0,8) т  м³.

Значення g_v для найбільш розповсюджених продуктів приведені в таблиці 1.

2. Вантажна площа камери (тобто площа підлоги, зайнята вантажем)

(2)

де h_гр – висота складування продукту.

При виборі h_гр варто враховувати:

 прийняту будівельну висоту камери;

 прийняті камерні охолодні прилади, а також системи

повітророзподілу;

 необхідні мінімальні технологічні відступи по висоті

(0,2 м.) від стелі, батарей, повітроводів; при безканальному

повітророзподілу найменший відступ від стелі дорівнює 1 м.;

 розміри тари;

 міцність тари;

 діючих правил техніки безпеки;

 припустиме навантаження на 1 м² підлоги [g], яке дорівнює

(2...2,5) т  м² для сучасних багатоповерхових і 4 т  м² для

одноповерхових холодильників.

Необхідно, щоб g_v  h_гр  [g].

3. Будівельна площа камери включає вантажну площу, а також ділянки підлоги камери, не зайняті вантажем. До них відносять:

 необхідні мінімальні технологічні відступи від стін і

пристінних охолодних приладів (0,3 м.);

 мінімальні проходи для огляду збережених продуктів (0,8 м.);

 проходи для проведення вантажних робіт вручну (1,2 м.);

 проїзди для штабелеукладачів, якщо передбачено механізацію

вантажних робіт (2,2 м.);

 вільні площадки біля дверей ((5...6) м²).

Спочатку будівельну площу камери визначають приблизно

(3)

де   коефіцієнт використання будівельної площі камери,

залежний від величини F_гр. Для малих камер (F_гр 50 м²)

 = 0,7, для середніх (F_гр= (50…300) м²)  = 0,75...0,8;

для великих камер (F_гр300 м²)  = 0,85.

Для вантажів, що знаходяться на підвісних шляхах

(4)

Таблиця 1. Норми завантаження вантажного обсягу камер холодильників

Продукти	Упакування	gv, т/м3
Яловичина, заморожена в четвертинах Яловичина, заморожена в напівтушах Баранина заморожена Свинина заморожена М'ясо і субпродукти в блоках Птах заморожений Ковбасні вироби Риба заморожена Олія вершкова Жири тваринні, маргарин Сири Яйця Яєчний меланж Молоко згущене Консерви Морозиво (на стелажах) Яблука і груші Цибуля ріпчаста Морква Цитрусові Банани Картопля Картопля	без упакування -- // -- -- // -- -- // -- шухляди, коробки -- // -- -- // -- -- // -- -- // -- -- // -- -- // -- -- // -- -- // -- -- // -- -- // -- -- // -- -- // -- -- // -- -- // -- -- // -- мішки без упакування	400 300 280 450 600 380 300…400 400…550 700 650 400…500 240…320 550…700 470 600…650 230 340…360 340…380 320…360 320…400 250 400 700

де g – норма навантаження на 1 м² будівельній площі камери;

для м'яса g = (0,2...0,25) т  м² .

Для камер холодильної обробки продуктів

(5)

де G  продуктивність камери, т  добу;

  час циклу холодильної обробки продукту (із завантаженням

і вивантаженням камери), годин.

4. Після обчислення будівельних площ камер для усіх видів

продуктів, що не допускають спільного збереження, приблизно визначаємо будівельну площу всього холодного контуру

(6)

де _х – коефіцієнт використання будівельної площі

холодильника. Для холодильників малої місткості

_х = 0,7...0,75; для середніх  _х = 0,75...0,85,

для великих холодильників _х = 0,85...0,9.

Якщо холодильники будують індустріальним методом, то дійсна сумарна будівельна площа холодного контуру (F_хол) повинна бути пропорційна цілому числу будівельних прямокутників.

Площа будівельного прямокутника (F_бп) визначається прийнятим кроком колон. Наприклад, при кроці колон 66 м., F_бп = 36 м².

Тоді (7)

де n_бп – округлене до цілої величини число будівельних

прямокутників.

Уточнена сумарна будівельна площа холодного контуру

(8)

Потім переходять до складання планування холодильника.

Вимоги, пропоновані до планувань, а також приклади планувань різних холодильників можна знайти в рекомендованій літературі [2 ÷ 5].

Якщо відомо планування, основні будівельні розміри камери й охолодні прилади, встановлені в ній, то можна визначити уточнене значення місткості камери для конкретного виду продуктів. Для цього на плані камери наносять схему розміщення продуктів, що зберігаються, з урахуванням тари і всіх необхідних бічних відступів, а потім підраховують обсяг отриманого штабеля (V_гр^*) з урахуванням відступів по висоті. Тоді

(9)

Наближене значення місткості камери, якщо відомо її будівельну площу, можна визначити за допомогою приведених вище формул. Наприклад, для камер схову заморожених продуктів

(10)

Місткість холодильників вимірюють у тоннах умовного вантажу, для якого питома норма завантаження вантажного об'єму камери g_усл = 0,35 т  м³. Місткість камери в тоннах умовного вантажу

(11)

Загальну місткість холодильника визначають підсумовуванням величин G_усл для всіх камер схову.

Місткість камер холодильної обробки продуктів, а також місткість допоміжних охолоджуваних приміщень при цих камерах не враховують при визначенні місткості холодильника.