
- •Формулювання та обґрунтування бізнес-ідеї Методичні рекомендації
- •Структура, логіка розробки та оформлення бізнес-плану
- •Характеристика підприємницької діяльності та її можливостей
- •Оцінка ринку збуту
- •Конкуренція
- •Порівняльний аналіз (купівельні переваги)
- •План маркетингу
- •Витрати на рекламу
- •Виробничий план
- •Прогноз обсягу продажу на перший рік діяльності
- •Організаційно-юридичний план
- •Оцінка ризиків
- •Фінансовий план
Структура, логіка розробки та оформлення бізнес-плану
У сучасній практиці планування на підприємстві чільне місце займає бізнес-план. Його поява пов'язана зі зміною економічних умов функціонування підприємств в Україні за останнє десятиріччя. Необхідність у підготовці такого документа обумовлена потребою в розкритті всіх сторін будь-якої започаткованої-справи.
Бізнес-план – це документ, який містить систему ув'язаних в часі і просторі, узгоджених з метою і ресурсами заходів та дій, спрямованих на отримання максимального прибутку внаслідок реалізації підприємницької ідеї.
Бізнес-план є відображенням стратегії підприємства, одним з кроків її реалізації.
Стратегія підприємства – це складова частина управління, його вища сфера, що охоплює питання визначення напрямів розвитку підприємства і здійснення його довгострокових планів, які дають змогу реалізувати основне призначення підприємства.
Якщо розглядати бізнес-план у системі планування на сільськогосподар-ському підприємстві, то його можна одночасно віднести до поточних, середньострокових, а в деяких випадках і до перспективних планів.
До поточних планів його відносять тому, то в ньому дуже детально складається план першого року реалізації проекту (як правило, помісячно). Зв'язок із середньостроковими планами зумовлений тим, то він охоплює не менше трьох-п'яти років діяльності підприємства по реалізації бізнес-плану. Особливо це стосується випадків із значним обсягом інвестицій та тривалим терміном окупності. У випадках, коли згідно з бізнес-планом проводиться реструктуризація підприємства, міняється напрям його діяльності й спектр планування значно розширюється, бізнес-план виконує функції стратегічного плану.
Бізнес-план найчастіше складається в таких випадках:
при створенні нового підприємства чи зміні власника існуючого, оскільки є необхідність у розробці стратегії діяльності підприємства, визначенні мети та шляхів її досягнення;
при проведенні реорганізації діючого підприємства;
при створенні нового виробництва або при переході до виробництва нових видів продукції (послуг) у рамках діючого підприємства.
Основні етапи розробки бізнес-плану
етап – вибір продукції (послуги) яка буде запропонована на ринок.
етап – дослідження ринку продукції (послуг).
етап – вибір місця виробництва, організаційно-правової форми підприємства.
етап – прогнозування обсягів та доходів від продажу продукції (надання
послуг).
етап – визначення параметрів виробництва (забезпечення ресурсами, обсяги, врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин, собівартість продукції тощо).
етап – опрацювання цінової та торгівельної політики, вибір видів реклами та
товарообороту (обсягу послуг).
етап – обґрунтування форми організації виробництва і праці, фахового рівня
робочої сили, мотивації і оплати праці.
етап – оцінка можливих прибутків та збитків.
етап – оцінка майбутнього потенційного ризику.
етап – підготовка висновків (короткий опис проекту).
Виробництво сільськогосподарської продукції має властиві лише йому особливості, які необхідно враховувати при складанні бізнес-плану для сільськогосподарських підприємств. Як відомо, основними особливостями сільськогосподарського виробництва є:
сезонність виробництва і залежність від природних умов (температура, вологість, світло);
виконання робіт у певний період вегетаційного розвитку культури (обробіток ґрунту, посівна, догляд за рослинами, збирання врожаю);
різна тривалість виробничого циклу:
кілька років (при вирощуванні багаторічних насаджень, продуктивної худоби);
лише в певні проміжки часу (зерно, фрукти, мед, вовна);
щодня (молоко, яйця);
організація обліку витрат на виробництво продукції не лише по культурах чи окремих групах, а й по окремих процесах і, навіть, видах робіт (передпосівний обробіток ґрунту, сівба, догляд та посівами, збирання врожаю);
відтворення в господарствах своїми силами і засобами частин потрібних їм засобів виробництва (корови, сад, хміль - витрати на капітальні вкладення);
витрачання частини своєї продукції на поновлення процесу виробництва (зерно для сівби, молоко для випоювання телят, сіно для годівлі худоби);
неоднакова потреба в оборотних коштах протягом року (у періоди року, не пов'язані з виконанням сільськогосподарських робіт, вони потрібні лише на утримати робочої, продуктивної худоби та приміщень, а під час сівби і виконання літніх польових робіт потреба в них (пальному, запчастинах, добривах, пестицидах) різко зростає.
У зв'язку з вищенаведеним структура бізнес-плану має враховувати особливості сільськогосподарського виробництва.
Структура бізнес-плану залежить від особливостей підприємницького проекту та від вимог потенційного партнера, до якого він подається. Якщо відомо, для кого розробляється бізнес-план, то перед початком робіт необхідно звернутися в цю організацію та попросити дати додаткові рекомендації щодо його написання. Проте існують певні загальноприйняті правила, які передбачають обов'язкове відображення в бізнес-плані певної інформації.
Загалом структура бізнес-плану має наступний вигляд:
Титульна сторінка
Резюме (короткий опис проекту).
Характеристика підприємницької діяльності та її можливостей.
Оцінка ринку збуту.
Конкуренція.
План маркетингу.
План виробництва.
Організаційно-юридичний план.
Оцінка ризиків.
Фінансовий план.
Додатки (при необхідності).
Резюме
У резюме необхідно вказати:
назву проекту;
повну назву та юридичну адресу підприємства;
прізвище, ім'я, та по батькові власника підприємства;
залучені до проекту;
мета проекту;
доцільність проекту;
ринкові можливості;
основні фінансові показники (прибуток, рентабельність виробництва, термін окупності);
загальна потреба в коштах;
забезпечення кредиту (застава, гарантії, поручництво);
інформацію про те, що відомості, розміщені в документі, не підлягають розголошенню.