Екологічна безпека
Незалежна Україна розпочала свою історію як держава з новою екологічною політикою і чітким розумінням того, що екологічна рівновага країни є важливою складовою національної безпеки та стабільності на європейському континенті. Це значною мірою було обумовлено тим, що з перших днів державності Україна залишилась фактично наодинці з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Висока концентрація підприємств чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості, важкого машинобудування на Донеччині, Луганщині, Дніпропетровщині та інших регіонах зумовили майже катастрофічний стан екології в них.
За цих непростих умов молода держава розпочала створення власної екологічної політики, інституційних засад регулювання сфери охорони довкілля. На базі основоположного Закону про охорону навколишнього середовища Верховною Радою України було ухвалено понад 15 природоохоронних законодавчих актів і ратифіковано цілу низку міжнародних конвенцій з цих питань.
За 10 років незалежності подвоїлась площа природно-заповідного фонду України. Зараз вона наближається до рівня провідних європейських держав. За цей період створена значна кількість біосферних заповідників, національних природних парків, які забезпечують збереження природного різноманіття, умови для оздоровлення мільйонів громадян, охорону історико-культурної спадщини.
Протягом останніх років поліпшився стан навколишнього середовища Чорного і Азовського морів. Спостерігається стійка тенденція до очищення Азовського моря від нафтопродуктів.
Без перебільшення епохальною подією стало закриття у грудні 2000 року 11 орнобильської АЕС. Наша держава, добровільно відмовившись від експлуатації ЧАЕС, ще раз підтвердила свій намір будувати майбутнє виважено, керуючись турботою про нащадків і все людство.
Значних здобутків за десятирічний період незалежності досягнуто Україною у галузі співпраці з міжнародними екологічними організаціями. Вагомих результатів одержано завдяки спільній з Всесвітнім екологічним центром реалізації низки проектів збереження енергії та мінімізації відходів.
Створення у 1999 році Міністерства екології і природних ресурсів вперше в історії України дозволило запровадити цілісну інтегровану систему регулювання взаємин людини з довкіллям в усій їх повноті.
Завдяки цьому налагоджується надійний моніторинг використання землі, мінеральних ресурсів, вод, атмосфери, флори та фауни тощо. Про успіхи України в екологічній сфері свідчить також активна діяльність у державі близько 100 неурядових екологічних організацій.
За роки незалежності Україна встановила міцні зв'язки в екологічній сфері і багатьма країнами Європи і світу. Наша держава є учасницею близько 26 і лобальних і регіональних конвенцій та угод у галузі охорони довкілля і ядерної безпеки. Україною підписано і розглядається питання ратифікації ще 20 міжнародних і регіональних конвенцій, протоколів і угод.
Нині в Україні розробляється також Концепція сталого розвитку, одними і найважливіших пріоритетів якої є впровадження ефективних правових та економічних механізмів охорони довкілля, запровадження енергозберігаючих тех-мологій, раціональне використання природних ресурсів, поглиблення міжнародного співробітництва у цій сфері екологічної безпеки.
Запитання для самоконтролю
Загальний соціально-економічний стан на середину 80-х рр.
Спроби реформ та поглиблення деструктивних процесів у другій половині 80-х рр.
Причини труднощів ринкового старту.
Труднощі перших років незалежності. Поглиблення економічної кризи.
Новий виток ринкових реформ у середині – другій половині 90-х рр. Перші позитивні зрушення.
Соціально-економічне становище України на сучасному етапі.
Список рекомендованих джерел
1.Арцишевський Р.А. Особа і суспільство 10клас.К.1997.
2. Арцишевський Р.А. Людина в сучасному світі 11клас.К.1997.
3. Арцишевський Р.А. Людина і суспільство11клас. К.1992.
4.Грабовський С.Нариси з історії українського державотворення.1995.
5. Черепенова С.О. Українська культура.Історія і сучасність.К.1994.
6. Смолій. Історія України.К.2000.
7. Слюсаренко А.Г. Новітня історія України ХХ ст. К.2000.
8.Слюсаренко А.Г. Україна в ХХ ст.Збірник документів і матеріалів. К.2000.
9. Макарчук С.А. Етнографія України Львів.1994.
10.Пономарьов А.П. Українська етнографія.Курс лекцій.К.1994.
11. Яртись А.В. Шендрик С.М.Лекції з історії світової та вітчизняної культури.К.19
12.Правознавство М.Настюк Львів1994.
13.Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
