Розвиток підприємництва, конкуренції
У якісному наповненні радикальних економічних реформ важлива роль належить підприємництву.
Малий і середній бізнес в Україні характеризується сьогодні своєю самостійністю, самодостатністю та ініціативою. За останнє десятиріччя розрізнені паростки приватної ініціативи у вигляді кооперативів міцно укорінилися згодом в економічному грунті як малі та середні підприємства.
Дедалі відчутнішою стає участь малого і середнього бізнесу в доходах місцевих бюджетів. Сьогодні в деяких областях внески підприємців, зайнятих у малому бізнесі, вже складають 20 і більше відсотків надходжень до бюджетів, а в окремих районах - перевищують третину податкових надходжень.
В Україні створено умови для формування сучасної системи інститутів підтримки підприємництва, яка, з урахуванням потреб його розвитку, постійно удосконалюється і розширюється.
Довідково: Сьогодні в Україні діють понад 650 інвестиційних компаній і фондів, 280 бірж, 1600 аудиторських фірм, 270 страхових організацій, 70 лізингових компаній. Практичну допомогу підприємцям надають 127 бізнес-центрів, 46 бізнес-інкубаторів, мережа яких стабільно зростає. Фінансова підтримка підприємницьких структур та підприємців здійснюється через мережу з 75 регіональних фондів підтримки підприємництва, понад 300 кредитних спілок.
Набувають розвитку нові структури - інформаційно-консультативні центри, агентства розвитку бізнесу, науково-консультативні центри інвестицій та міжнародного бізнесу, інноваційні бізнес-центри, центри підтримки жіночого та молодіжного бізнесу тощо.
Разом з тим непослідовність політики у цій сфері у перші роки незалежності, втрата темпів розвитку, надмірна бюрократизація і податковий тиск залишаються стримуючими факторами розвитку підприємництва. Відповідно ці напрями мають стати пріоритетними сьогодні для органів державної влади усіх рівнів.
Поступальний розвиток підприємництва неможливий без формування сприятливого конкурентного середовища і реалізації ефективної антимонопольної політики. На сьогодні основним її підсумком стало утвердження реальних конкурентних відносин на більшості товарних ринках України.
Це важливе досягнення з урахуванням того, що економіка тоталітарного суспільства не знала феномена антимонопольного регулювання. Навпаки, прагнення монополізувати всі сфери суспільного життя було однією з визначальних рис тієї системи. Тож антимонопольна політика на теренах України виникла і почала формуватися лише в умовах незалежності, з початком трансформації економіки.
Саме протягом цього незначного періоду стався докорінний злам у суспільній свідомості. Сьогодні добросовісна економічна конкуренція природно сприймається суспільством як один із визначальних аспектів творення соціально орієнтованої ринкової економіки.
У стислі терміни було розв'язано питання глибокої реструктуризації монопольних об'єднань старого типу в процесі підготовки підприємств до приватизації.
Широкого розмаху набула комерціалізація сфери торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, внаслідок чого замість монопольних структур місцевого і загальнодержавного рівня в цих галузях були створені сотні тисяч самостійних суб'єктів господарювання.
За якістю законодавчого забезпечення сфери антимонопольного регулювання Україна вже набула усіх ознак сучасної цивілізованої держави. Міжнародні експерти визнають, що відповідні норми і положення законодавства України належать до найдосконаліших у світі.
Реальністю є авторитет нашого Антимонопольного комітету на міжнародному рівні і його вплив на діяльність, зокрема, Міждержавної Ради країн СНД з а нтимонопольної політики, Міжурядової групи експертів з питань конкурентної політики і законодавства при ООН.
На часі - створення комплексної системи моніторингу монополізації економіки як у національному, так і в регіональному масштабі, забезпечення чіткого контролю за зниженням рівня монополізації економіки, постійне оприлюднення інформації про частку монопольного сектору. Головна мета тут - до кінця 2004 року скоротити загальний рівень монополізації національної економіки до 10-12%, що буде відповідати умовам розвинутої ринкової економіки.