Тестові питання для самоконтролю:

1.Гроші або якась інша компенсація, що її пропонують за право власності або користування товарами чи послугами:

а) плата; б) собівартість продукції; в) ціна з точки зору маркетингу; г) дивіденди .

2. Комплекс заходів, до якого належать визначення ціни, знижок, умов оплати з метою задоволення потреб споживачів і забезпечення прибутку фірми, – це:

а) маркетинг; б) збутова політика;в) планування ціни на товар; г) цінова політика.

3. Політика щодо знижок на ціни, умов оплати та торговельного кредитування:

а) опосередкована ціна; б) гнучка ціна в) пряма ціна; г) маркетингова ціна.

4. Безпосередній розрахунок цін і їх регулювання залежно від змін ринкової кон'юнктури :

а) опосередкована ціна; б) гнучка ціна; в) пряма ціна; г) маркетингова ціна.

5. Першим кроком алгоритму ціноутворення є :

а) визначення попиту та пропозиції; б) вибір методу ціноутворення

в) визначення цілей та мети ціноутворення; г) визначення витрат ціноутворення

6. До етапів ціноутворення не відносять :

а) визначення попиту та пропозиції; б) вибір методу ціноутворення

в) визначення цілей та мети ціноутворення; г) перемогу у конкурентній боротьбі

7. Високі ціни на продукти справді високої якості :

а) премійована ціна; б) акційна ціна; в) еластична ціна; г) престижна ціна

8.До мети ціноутворення не відносять :

а) перемогу в конкурентній боротьбі; в) соціальну відповідальність;

б) юридичну відповідальність; г) отримання фірмою прибутку.

9.Головна мета залишитись у бізнесі, а тому товар продають за низькими цінами зізбитками, це політика

а) проникнення; б) виживання; в)стабільних цін; г)престижних цін.

10. Загальні правила, якими керується фірма, приймаючи рішення, щодо цінової політики відповідно до стратегії і тактики своєї діяльності, це:

а)управління цінами; б)визначення цін; в)розрахунок цін; г)витрати ціноутворення

Тема 6 : Маркетингова політика розподілу.

1.Суть та функції політики розподілу.

2.Фактори та функції каналів розподілу.

3.Використання посередників у каналах розподілу.

4. Управління товарорухом товарів

1.Політика розподілу це діяльність фірми щодо планування, реалізації та контролю руху товарів від виробника до кінцевого споживача з метою задоволення потреб споживачів та отримання фірмою прибутку.

Основна мета політики розподілу організація ефективного збуту виготовленої продукції.

Стратегічні завдання розподілу:

• прогноз планування перспективних каналів збуту;

• вибір прямого чи опосередкованого каналу збуту;

• вибір оптимальних каналів збуту, розміщення складів.

Тактичні завдання розподілу включають:

• роботу з наявними клієнтами та залучення нових;

• пошук і відбір комерційних пропозицій на поставку товарів (визначення маршрутів збуту, перевірку наявності товарних запасів, заходи стимулювання збуту тощо).

Ефективність політики розподілу багато в чому залежить від вибору ефективного каналу розподілу.

Канал розподілу –це сукупність фірми чи окремих осіб, які беруть на себе право власності на товар чи послуги або сприяють передачі цього права іншим фірмам чи особам на шляху руху товарів від виробника до споживача .

Канали розподілу мають дві характеристики: рівень каналу та ширина.

Рівень каналу розподілу – це будь який посередник, якій виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача .

Кількість рівнів визначає довжина каналу.

Ширина каналу – кількість посередників на кожному рівні каналу розділу.

Якщо фірма використовує пряму систему розподілу “виробник – споживач ”, то це так званий “канал нульового рівня”, що отримав свою назву через відсутність посередницької ланки в ланцюгу товароруху.

Однорівневий канал виключає одного посередника (“виробник – роздрібна торгівля-споживач”).

Дворівневий канал представлений двома посередниками (“виробник – оптовик – роздрібний торгівець – споживач”).

Кількість рівнів каналу розподілу визначається видом товару, галузевою належністю, розмірами ринку тощо.