1. Принципово новий товар, що задовольняє ті потреби, які раніше не задовольнялись.

2. Товар принципової новизни відносно наявних товарів-аналогів, задовольняє потреби, які задовольнялись раніше, але здійснює це принципово новим чином.

3. Оновлений товар має покращені характеристики, ніж традиційний, але принципової новизни не має.

4. Товар новий для певного ринку.

5. Товар нової сфери використання.

Процес розробки нового товару включає вісім основних етапів (рис.4.2.)

Рис.4.2. Процес планування нової продукції

Ключовими факторами успіху нових товарів можна визначити:

1. Перевага товару, тобто наявність у нього властивостей, що сприяють кращому сприйняттю споживачами.

2. Маркетингове ноу-хау, тобто краще розуміння ринку.

3. Технологічне ноу-хау.

Основні причини невдач:

• "проштовхування" своїх ідей високопоставленими керівниками;

• переоцінка обсягу ринку для нового товару;

• невдала конструкція нового товару;

• неправильне позиціювання й рекламування;

• поверхневий аналіз ринку, (недооцінка затримки поширення товару на ринку);

• виробничі проблеми;

• недостача фінансових ресурсів;

• проблеми комерціалізації .

Існує великий ризик провалу нових ідей (40 % – товарів широкого вжитку, 20 % – від усіх нових товарів промислового призначення, 18 % – нових послуг).

2. Асортимент товарів - сукупність видів товарів, різновидів і сортів, об'єднаних по визначеній ознаці. Розрізняють виробничий і торговий асортимент товарів :

• виробничий асортимент - номенклатура товарів, що випускається промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, а також іншими виробниками.

• торговий асортимент - номенклатура товарів, предметів продажу в роздрібній торговій мережі. Він підрозділяється на дві галузі:

а) торговий ассортимент продовольчих товарів;

б) торговий ассортимент непродовольчих товарів.

Важливу роль у товарній політиці відіграє управління асортиментом, головною метою якого є його оптимізація. У процесі оптимізації здійснюється вплив на основні характеристики асортименту: широта, насиченість, глибина та гармонійність.

Широта – це кількість асортиментних груп.

Насиченість – загальна кількість усіх запропонованих товарів.

Глибина – кількість позицій в кожній асортиментній групі.

Гармонійність – характеризує ступінь однорідності ассортименту відносно до вподобань кінцевих споживачів, торговельних посередників, каналів розподілу, характеру виробничого процессу тощо.

Оптимізація асортименту – безперервний процесс реалізації товарної політики.

Формування асортименту - це процес добору груп, видів і різновидів товарів у відповідності з попитом населення з метою більш повного його задоволення.

Формування ассортименту здійснюється постійно у всіх ланках товаропостачання – від виробництва до споживання. У кожному з них ассортимент товарів розрізнений. При цьому в якості цільової настанови формування асортименту у всіх ланках товаропостачання виступає торговий ассортимент роздрібних торгових підприємств.

Формування ассортименту товарів на оптових підприємствах здійснюється у два етапи:

1.Встановлюєтьсягруповийасортименттоварів. Основою дляйоговизначення є маркетинговідослідження в областіцільового ринку, щоподанийоптовимипокупцями - магазинами й іншимипідприємствамироздрібноїторгівлі.

2.Розраховується число різновидів кожного виду товару ассортиментного переліку, тобтовизначаєтьсякількістьрізновидівтоварів,надходженняякихобов'язково в зв'язку з заявками оптових покупців, що надходять.

Головна ціль створення обов'язкових асортиментних переліків для оптових торгових баз полягає з необхідності здійснення контролю за повнотою і стабільністю асортименту товарів на складах.

Формування асортименту товарів у магазинах орієнтовано на максимальне задоволення попиту населення, що є основою прибуткової діяльності. На формування асортименту впливають чинники, які умовно можна поділити на загальні (не зале­жать від умов роботи магазину) і специфічні (пов'язані з умовами функці­онування, організацією і технологією торгівлі в кожному конкретному магазині).

Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі потребує не тільки встановлення магазинам групового і видового асортименту, раціонального розміщення його в окремих магазинах, але і постійного регулювання і систематичного контролю за дотриманням його повноти і стабільності. Це досягається шляхом розробки і впрова­дження в практику роботи магазинів обов'язкових асортиментних перелі­ків товарів.

Процес розробки асортиментних переліків відбувається у три етапи:

1.Затверджуються приблизні асортиментні переліки.

2.Розробляються типові асортиментні переліки. В них відображаються тип підприємства, торговельна площа, перелік споживчих комплексів, мі­крокомплексів, товарних груп, а також найменувань товарів і кількість їх різновидів.

3.На базі типових переліків розробляються і затверджуються для кожного конкретного магазину обов'язкові асортиментні переліки.

3. Якість – все те цінне , що закладено в товарах.

Якість – це сукупність властивостей і характеристик товару, які мають здатність задовольняти певну потребу.

Якість є функцією часу, а тому її потрібно постійно співвідносити зі змінами технології виробництва і вимогами споживачів.

Категорії якості :

1. Внутрішня якість, що непомітна для споживача.

2. Матеріальна якість,яка помітна для споживача:

а) оздоблення інтер’єру;

б) строк служби запасних частин;

3. Нематеріальна якість, що помітна для споживача.

4. Час обслуговування.

5. Психологічна якість обслуговування.

Система якості - це сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, що забезпечують загальне управління якістю.

Політику в цій сфері можна реалізувати в таких напрямах:

• поліпшення економічного стану внаслідок підвищення якості товару;

• розширення або вихід на нові ринки збуту;

• досягнення технологічного рівня продукції;

• задоволення вимог споживачів;

• збільшення терміну гарантій на продукцію.

Конкурентоспроможність— це комплексна характеристика товарів, яка визначає його переваги на ринку у порівнянні з ана­логічними товарами-конкурентами за ступенем задоволення по­треби та затратами на це задоволення.

Для визначення рівня конкурентоспроможності товарів та послуг здійснюють маркетинговий аналіз, який повинен виявити параметри товарів для задоволення зацікавленості у придбанні. Ці параметри відображають якість і корисність товарів і послуг з врахуванням функ­ціональних, естетичних, екологічних та інших споживчих властивостей.

Згідно з маркетинговою концепцією особливе значення має не просто набір споживчих властивостей і характеристик товарів, але і розуміння таких ознак як сприйняття товару, його технічних харак­теристик, умови використання, гарантійні строки, затрати, які по­в'язані з придбанням, використанням та утилізацією товарів.

З цього випливає, що конкурентоспроможність виражається че­рез систему показників: якісних та економічних.

Якісні показники конкурентоспроможності характеризують властивості товару, завдяки яким він задовольняє конкретну потребу. Якісні показники поділяються на:

• класифікаційні — це такі показники, які характеризують належність виробів до визначеної групи і визначають призначення, сферу застосування і умови використання, наприклад, автомобілі малого та середнього класів, спортивні, престижні;

• оціночні — це показники, які кількісно характеризують властивості якості товарів, порівняння з аналогічними товарами, тощо.

Економічні показникиконкурентоспроможності характеризують загальні витрати покупців та споживачів на задоволення їхніх потреб даним товаром або послугою. Ці витрати складаються з витрат на купівлю і витрат, які пов'язані з затратами при встановленні та експлуатацію в термінах його використання (ремонт, нагляд, тех­нічне обслуговування, закупівля запчастин, енергоспоживання т. д.). Усі ці витрати складають ціну споживання. Вона є складо­вою частиною конкурентоспроможності товарів і послуг.

Кожна фірма розробляє маркетингові за­ходи з метою закріплення власних позицій в умовах гострої товарної конкуренції.

З точки зору конкретного споживача дуже важливе значення у комплексі конкурентоспроможності товарів відіграють порівняльні ознаки та параметри якісних показників (таблиця 4.1.)

Таблиця 4.1.

Порівняльні ознаки якісних показників конкурентоспроможності товарів

Група показників	Конкретні показники (значення)
Функціональні	Універсальність застосування. Досконалість виконання основних функцій. Досконалість виконання допоміжних функцій.
Надійності у спожи­ванні та використанні	Безвідмовність, довго тривалість застосування, ремонтоздатність, збереженість.
Ергономічні	Гігієнічні, фізіологічні, психологічні психофізіологічні
Естетичні	Художня виразність, раціональність форми, цілісність компози­ції, досконалість виконання, стабільність товарною вигляду.
Екологічні	Рівень забрудненості у місцях застосування, перевищення забруд­неності над відтворенням чистоти середовища.
Безпеки	Рівень травматизму і негласних випадків, динаміка випадків пору­шення норм безпеки, попередження виробничого травматизму.
Патентно-правові	Наявність авторських прав. Нормативно-правова документація.
Взаємозалежності	Контрактні угоди, їх кількість та якісне оформлення, програми спільних дій.

В зв'язку з тим, що всі фірми постійно намагаються утриматись на високих позиціях ринкової конкуренції, їм необхідно розробля­ти заходи та перетворювати в життя основні важелі стабілізації ви­браних ринкових позицій.

До таких важелів та ознак відносяться:

• функціональні особливості товарів— універсальність засто­сування;

• надійність у споживанні та застосуванні - при­датність до ремонту, збереженість, безвідмовність у використанні;

• ергономічні особливості — гігієнічні, фізіологічні та психологічні;

• естетичні особливості товарів і послуг — раціональність форми, цілісність композиції, художнє оформлення зовнішнього вигляду, дос­коналість виробничого виконання, стабільність товарного вигляду з постійним вдосконаленням.

4. Під життєвим циклом товару в маркетингу розуміють особливості його реалізації і просування на ринку з моменту надходження виробу, або послуги до їх зняття з виробництва або реалізації.

Класичний маркетинг розглядає чотири етапи ЖЦТ(рис. 4.3):

• Етап впровадження на ринок;

• Етап зростання;

• Етап зрілості;

• Е тап спаду.