Вибір вимикача qf5

,

А.

Вибираємо вимикач типу ВА 96-29, який має наступні дані:

номінальний струм І_н = 5 А;

струм розчеплювача І_розч = 20 А;

струм комутаційної здатності І_ком.зд. = 4,5 кА;

Перевірка здатності відключення за граничного струму

,

4,5 > 0,836 кА.

Умова перевірки виконується.

Перевірка за струмом уставки максимального розчеплювача

1,1∙I_max ≤ I_{max розч},

I _maх= 2,2 ,

7,19 А,

1,1 ∙ 7,19≤ 20,

7,91 ≤ 20 А.

Умова перевірки виконується.

Вибір вимикача qf6

,

А.

Вибираємо вимикач типу ВА 96-100, який має наступні дані:

номінальний струм І_н = 16 А;

струм розчеплювача І_розч = 25 А;

струм комутаційної здатності І_ком.зд. = 10 кА;

Перевірка здатності відключення за граничного струму

,

10 > 2,1 кА.

Умова перевірки виконується.

Перевірка за струмом уставки максимального розчеплювача

1,1∙I_max ≤ I_{max розч},

,

6,79 А,

1,1 ∙ 6,79 ≤ 25,

7,46 ≤ 25 А.

Умова перевірки виконується.

Вибір вимикача qf7

,

А.

Вибираємо автоматичний вимикач типу ВА 51-35, який має наступні дані:

I_н = 31,5 А;

I_розч = 250 А;

U_ном = 380 В;

= 18 кА

,

10 > 0,109 кА.

Умова перевірки виконується.

Перевірка за струмом уставки максимального розчеплювача

1,1∙I_max ≤ I_{max розч},

,

60,67 А,

1,1 ∙ 60,67 ≤ 250,

66,84 ≤ 250 А.

Умова перевірки виконується.

Вибір пускачів

Пускачі КМ 1.1 та КМ 1.2

I _н= I_дв.в = 2,99 А.

Вибираємо пускач типу ПМЛ-11000 У,

I _н=10 А.

Пускачі КМ 2.1 та КМ 2.2

I _н= I_{н дв.п} = 14,517 А.

Вибираємо пускач типу ПМЛ-31000 У,

I _н=40 А.

Пускачі КМ 3.1 та КМ3.2

I _н= I_{н дв.м} = 5,799 А.

Вибираємо пускач типу ПМЛ-11000 У,

I _н=10 А

10 Вибір схем управління механізмами крану, опис їх дії

10.1 Схема управління

Схема управління зображена на рисунку 10.1

Рисунок 10.1- Схема управління двигуном крану

Коло управління двигуном крану зображено на рисунку 10.2

Рис. 10.2 - Коло управління двигуном крану

Для опису дії схеми управління скористаємось механічними характеристиками асинхронного двигуна з фазним ротором при пуску і при динамічному гальмуванні. Розглянемо рисунок 10.3

Рис. 10.3 - Механічні характеристики асинхронного двигуна.

10.2 Принцип роботи схеми управління

Для підготовки до пуску двигуна, замикається рубільник QF в колі управління. В результаті включення QF замикаються кола реле часу КТ1, КТ2, КТ3 і кола котушок контурів КМ3, КМ4, КМ5. Через те, що швидкість спрацювання реле часу значно менше, ніж катушок контакторів, реле спрацьовують і розмикають нормально замкнені контакти КТ1.1, КТ2.1, КТ3.1 відповідно у колі контурів КМ3, КМ4, КМ5.

Схема управління підготовлена до пуску двигуна (рисунок 10.2).

Пуск здійснюється наявністю кнопочного вимикача SB1, що викликає замикання коло котушок контактора КМ1. Спрацювавши, контактор, замикає силові контакти КМ1.1 кола живлення двигуна і двигун починає обертатися. Одночасно контактор своїм допоміжним контактом КМ1.2 шунтує кнопочний вимикач SB1, контактором КМ1.4 розриває коло живлення реле часу КТ1, контактом КМ 1.3 розриває коло живлення контактора КМ2, заважаючи одночасному включенню контактора КМ2 і КМ5, при цьому блокуючи кнопку SB2, а також контактом КМ1.5 розмикається коло контактора КМ6.

Розгін двигуна здійснюється по штучній характеристиці R1 від точки “а” до точки “b”. В точці “b” після витримки часу, реле КТ1 замикає свій контакт КТ1.1 і кола котушки контактора КМ3 і КМ3.1 шунтують ступінь опора R1 кола ротора (рисунок 10.2 і 10.3).

Двигун переходить у точку “с” штучної характеристики R2 і на цій характеристиці продовжується розгін, одночасно і замиканням КМ3.1 розмикається допоміжний контакт КМ3.2, розривається коло живлення реле часу КТ2 з витримкою часу, що відповідає розгону двигуна до точки “d” реле часу КТ2 замикає свій контакт КТ2.1 у колі котушки контактора КМ4 з наступним замиканням контакту КМ4.1. Зашунтував другу ступінь опору R2 і контактор КМ4 переводить двигун у точку “е” штучної характеристики 3. По характеристиці двигун доходить до точки “n”, у якій відбувається спрацювання реле часу КТ3. При цьому КТ3.1 замикає коло котушки КМ5, що в свою чергу призводить до замкнення контактів КМ5.1, що шунтують ступінь з опором R3. Двигун переходить до точки “k”, де вже по природній характеристиці 4 продовжує розгін до точки “f”, що є точкою устленої роботи (до точки перетину зі статичною характеристикою) – що зображено на рисунку

10.3. Для переводу двигуна у гальмівний режим натискається SB3, що викликає відключення двигуна від мережі змінного струму і підключається на постійну напругу (дві фази статора) – рисунок 10.1. Після цьго натискається SB4, що замикає коло живлення котушок контактора КМ6 і КМ6.1 підключає дві фази статора до джерела постійного струму (рисунок 10.1). Також своїми котушками КМ6.2 і КМ6.3 блокуються кнопки SB1 і SB2. Двигун переходить із точки “f” до точки “р” на характеристиці R5 динамічного гальмування і двигун зменшує свою швидкість при підході до нульової швидкості спрацьовує контакт центрального регулятора швидкості SR1.1 і розмикає коло живлення контактів КМ6. В схемі управління також передбачена система граничності переміщення (вантажу, візка, крана).

При досягненні механізмом останньої точки спрацьовує кнопочний вимикач КУ1 і при цьому він розмикає контактом КУ1.1 коло вимикача SB1 і одночасно замикає коло реле часу КТ4. Після витримки часу, яка необхідна для контакта реле часу КТ4.1 і замикають коло динамічного гальмування. При досягненні нульової швидкості спрацьовує контакт центробіжного регулятора швидкості SR1.2 і тим самим розмикає контакти КТ4.1. схема повертається до початкового стану до пуску.

При динамічному гальмуванні при розмиканні замкнених контактів КМ3.1, КМ1.1 і КМ5.1 одночасно з ними розмикаються нормально замкнені контакти КМ6.4 і у коло якоря вводиться додатковий опір R_доб.