IV стадія- пухлина займає цілі відділи шлунка. В цей період можливі метастази раку в регіонарні лімфатичні вузли, а в окремих випадках, і в деякі органи- дифузна форма раку шлунка.

Диференційна діагностика ранніх форм раку шлунка.

Необхідність диференційної діагностики раку шлунка з гіпертрофічним гастритом, надмірною слизовою, ригідним гастритом та набряком слизової шлунка при виразці луковиці, яка протікає безсимптомно в немолодому віці, диктується самим життям, бо велика схожість рентенологічної картини цих хвороб призводить до частих помилок як в той, так і в іншій бік, а поміж тим у кожної з цих хвороб є свої особливості, за якими в більшості випадків можна розрізнитиїх одну від одної.

В останні роки багато рентгенологів почали захоплюватися діагностикою надмірної слизової, що привело до виникнення ряду помилок, небажаних і для хворого, і для лікаря. Надмірна слизова є захворюванням, яке потрибує особливого лікування, тим більше оперативного, і прогноз його достатньо сприятливий.

Велика подібність рентгенологічних симптомів раку шлунка, гіпертрофічного гастриту, надмірної слизової, ригідного гастритута, набряку луковиці антрального відділу шлунка призводить до діагностичних помилок. Тому диференційна діагностика вказаних захворювань має велике практичне значення.

Які ж рентенологічні симптоми вказаних вище захворювань мають велику схожість між собою?

Для всіх цих захворювань притаманні:

1. припіднятість та утовщення складок слизової шлунка (іноді вони утовщені нерівномірно і створюють місцями дефекти наповнення);

2. зосередження між складками контрасної суміші барію та типом невеликих депо;

3. звуження шлунка на окремих ділянках і нерівність його контурів.

Однак є і відмінності.

Головною відмінністю раку шлунка від гіпертрофічного гастриту є те, що при раковому процесі складки не такі високі, як при гастриті, вони приплющені, випрямлені, іноді мають гребні, борозди між ними звужені, мілкі, мають лінійний вигляд; по ходу їх місцями визначаються кратероподібні або нішеподібні загглиблення, складки та борозди змінюють свій напрямок. При гіпертрофічному гастриті складки округлі, високі, часом можуть бути бугристими, звивисими, паралельно розташованними, іноді вони мають петлисте розташування, борозни між ними широкі, глибокі та розташовані паралельно по відношенню до складок. Контури шлунка при раці, згідно до патологічного процесу, нерівні, мілкозвивісті, стінки цих відділів дещо ригідні. Ці зміни добре видно при піднятті шлунка доверху. При ціому уражена частина стінки вдавлюється в просвіт шлунка, причьому зберігається деяка її випрямленість. На відміну від раку, при гастриті стінки шлунка при піднятті його доверху вигинаються назовні. Нерівність контурів великої кривини при раці є доволі характерною; це можна бачити на рентгенограмах. Зубці в таких випадках мають неоднакову висоту, вони гострокінцеві, розташовані на різних відстанях одне від одного і не відповідають виходу на контур складок та борозн. Велика кривизна, частіше на рівні ураження, буває випрамленою, з наявністю описаної вище форми зубців, але в деяких випадках вона може бути зовсім гладкою або злегка хвилястою.

Розпізнавання раку шлунка в теперішній час здійснюється головним чином в амбулаторіях, медсанчастинах та поліклініках рентгенологичним методом при проведенні диспансерізації певним віковим групам населення та при обстеженні хворих. Найбільш складні методи діагностики раку шлунка застосовуються в основному в лікарнях, інститутах та інших лікувальних закладах, при обстеженні вже виявлених хворих. Тому відповідальність за виявлення раку шлунка полягає в першу чергу на амбулаторії, медсанчастини, поліклініки та інші лікувально-профілактичні заклади, де поки що застосовуються більш прості методи обстеження.

Ракова пухлина в 97-98 % випадків тривалий час розвивається без клінічних симптомів, лише при великому її розповсюдженні, коли вимикається значна частина шлунка з функції травлення, виникають такі ознаки, як: болі та важкість в епігастральній області, відринування, нудота, печія, блювання, дисфагія, відсутність апетиту, відраза до м’ясних страв, шлункова кровотеча, схуднення та проноси. Виникнення цих симптомів, видно, пов’язане з перерозтягненням залишившихся здорових тканини при прийманні їжі та з непереварюванням їжі, затримкою її в шлунку, а також з раковою інтонксикацією.

Але в 2-3 % всіх випадків захворювання раком шлунка клінічні симптоми виникають в раньому періоді розвитку пухлини. Це зумовлено таким першопочатковим розташуванням її у шлунку, яке викликає порушення травлення. Так, при ураженні кардії виникає дисфагія, при розташуванні пухлини поблизу крупних судин виникає їх ерозія та кровотеча.

Окрім диспептиних симптомів, які зустрічаються при раці шлунка, раніше за інші ознаки з’являються болі та важкість в підложечній області, зниження апутиту, загальна слабкість, швидка втома, роздратованість, а потім вже і блювання, нудота, схуднення, шлункова кровотеча, дисфагія, відсутність апетиту, температура, болі в області серця та проноси.

При виявленні рентгенограм шлунка за минулі роки виявлено низку морфологічних симптомів, які спостерігались при всіх просвітлюваннях, причому відзначалось поступове збільшення виразу цих змін в процесі розвитку раку шлунка. До цих ознак належить:

а) мілка спіралеподібна нерівність внутрішнього контуру шлунка на невеликому протязі;

б) нерівномірне або веретеноподібне утовщення складок на окремій ділянці слизової або

їх розширення;

в) звуження та зменшення глибини борозн між складками;

г) наявність в борознах і на внутрішньому контурі шлунка мілких кратероподібних або

гострокінцевих нішеподібних утворень;

д) ригідність стінки шлунка на невиликій ділянці;

е) лінійність внутрішнього контура;

є) припіднятість слизової (висота цих ділянок не перевищує 1-2 мм);

ж) невеликі шаровидної форми дефекти наповнення, з перебудованим рельєфом слизової

навколо;

з) неправильної форми невеликі виразки слизової, розташовані на незміненому рельєфі та

ригідній стінці.