30

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………....3

РОЗДІЛ 1. ЗАСАДИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ЙОГО ОСНОВОПОЛОЖНІ ІДЕЇ………………………………………………………..5

1.1. Поняття та ознаки засади кримінального процесу…………………..5

1.2. Система та класифікація засад кримінального процесу……………8

РОЗДІЛ 2. ГЛАСНІСТЬ І ВІДКРИТІСТЬ ЯК ЗАСАДА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗГІДНО НОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА…..11

2.1. Поняття гласності та відкритості як засади кримінального процесу: вітчизняна та європейська практика……………………………………………11

2.2. Обмеження застосування гласності в кримінальному процесі……18

РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІКСУВАННЯ ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ……………………22

ВИСНОВКИ…………………………………………………………...…..25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….....27

ВСТУП

Особливе місце в захисті прав і свобод громадян посідає інститут гласності. На сьогоднішній день гласність є однією з найбільш помітних ознак реформування життя нашого суспільства, його найбільш необхідною частиною. Це та конструктивна деталь демократії, без якої сама демократія неможлива, так само як гласність неможлива без демократії. Подальше розширення гласності розглядається як необхідна умова вияву демократичної сутності цивілізованого суспільства, його звернення до людини, залучення особи до всіх справ суспільства, держави, колективу, як гарантія проти деформації, яка реалізується силами громадського контролю за діяльністю всіх соціальних інститутів. Особливої актуальності набуває проблема відображення засади гласності у КПК України від 13.04.2012 р., положення якого активно обговорюються як на законодавчому рівні, так і серед науковців та практиків.

Попри значний ступінь наукової розробки питань гласності і відкритості кримінального судочинства з огляду на положення нового КПК України, досить суперечливими залишаються поняття та зміст гласності і відкритості кримінального провадження, зокрема щодо поділу гласності судового процесу на «внутрішню» і «зовнішню» та включення до її змісту інститутів участі громадськості у здійсненні правосуддя.

У теорії кримінального процесу питанням поняття та системи принципів кримінального процесу присвячені праці Ю.М. Грошевого, Т.М. Добровольської, А.Я. Дубинського, В.Т. Маляренка, М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, М.С. Строговича, І.В. Тирічева, В.М. Тертишника, та ін.

Мета: охарактеризувати засаду гласності та відкритості судового провадження та його повне фіксування технічними засобами згідно нового кримінально-процесуального законодавства.

Об’єкт: суспільні відносини, щодо супроводжують реалізацію засади гласності та відкритості судового провадження та його повне фіксування технічними засобами у кримінальному провадженні.

Предмет: міжнародне та законодавче регулювання засади гласності і відкритості судового провадження та його повне фіксування технічними засобами у кримінальному провадженні

Методи дослідження. У процесі дослідження мною були використані загальнонаукові методи (діалектичний, історичний, системний, аналіз, синтез, індукція, дедукція) та спеціальні (порівняльно-правовий, метод тлумачення правових норм).

Структура роботи. Робота складається з вступу, трьох взаємопов’язаних розділів, кожний з яких поділяється на відповідні підрозділи, висновків та списку використаної літератури.

У розділі 1 досліджено засади кримінального процесу як його основоположні ідеї.

У розділі 2 розглядається гласність і відкритість як засада кримінального процесу згідно нового законодавства.

У розділі 3 дана загальна характеристика фіксування технічними засобами кримінальних справ.

Розділ 1. Засади кримінального процесу як його основоположні ідеї

1.1. Поняття та ознаки засади кримінального процесу

Досліджуючи питання співвідношення термінів “принципи” та “засади”, О.З.Хотинська наголошує, що в науковій літературі немає однозначного підходу до цих визначень ¹. Говорячи про поняття зазначених термінів, автор статті цілком розділяє думку В.В.Навроцької про те, що терміни “принципи” та “засади” за лексичним значенням є дуже близькими (так, під “засадами” розуміють вихідне, головне положення, принцип, основу світогляду, правило поведінки), а етимологічно вони ідентичні ².

Конституція України в ст. 129 вживає термін “основні засади” судочинства, визначаючи, що основними засадами є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов’язковість рішень суду.

В.Т. Маляренко, даючи визначення засадам кримінального процесу, під ними розуміє фундаментальні ідеї і положення, які визначають спрямованість і побудову процесу, форму і зміст його стадій та інститутів ³. В той час, такі науковці як М.М. Михеєнко, В.П. Шибіко визначають принципами кримінального процесу закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань, способу формування й здійснення правосуддя в кримінальних справах, які визначають спрямованість і побудову кримінального процесу в цілому, форму і зміст його стадій та інститутів ⁴.

Одне з найдискусійніших питань, пов’язаних з ознаками принципів (засад), стосується закріплення таких ідей у правових нормах. У літературі з цього приводу висловлені три погляди:

1) Одна з них полягає у тому, що принципами можуть бути визнані лише ті положення та керівні ідеї, закріплені в конкретних правових нормах ^{5 6 7}.

2) Прибічники іншого погляду стверджують, що закріплення певних положень в нормах чинного законодавства не є необхідною умовою для визнання їх правовими принципами. У зв’язку з цим вказується, що не нормативність робить певне положення принципом, а ідея, що становить справжню природу, суть правового явища; що принципи як загальні керівні ідеї, зазвичай, значно випереджають в часі факт свого законодавчого закріплення, що сфера життя таких ідей не обмежується правом ^{8 9 10}.

3) Суть третьої позиції полягає у тому, що принципами права визнаються положення, які з погляду юридичної техніки можуть бути виражені по-різному: одні з них сформульовані у певних статтях закону, інші ж виводяться зі змісту окремих норм та інститутів шляхом теоретичного аналізу та узагальнення ^{11 12 13}. Однак імовірно, що різні особи одні й ті ж норми тлумачитимуть неоднаково. У зв’язку з цим справедливим є твердження Т.Н. Добровольської про те, що принципи процесу “не з’являються, не зникають і не змінюють свого змісту залежно від суб’єктивного розсуду та бажання окремих осіб” ¹⁴.

Отож, принципами кримінального процесу як галузі права є тільки ті

фундаментальні ідеї та положення, які закріплені в законі.

Наступною ознакою принципів, щодо якої немає одностайності, є твердження про те, що будь-яке порушення принципу тягне скасування рішення по справі ^{15 16 17}. Юридичні наслідки порушення принципів (засад) процесу можуть полягати не тільки у цьому. Вони залежать від того, якими саме були ці порушення: істотними чи ні. Однак визнання процесуального порушення несуттєвим не означає, що воно має залишитися без наслідків. Але форми реагування на несуттєві порушення повинні бути іншими, ніж на суттєві.

Викликає заперечення також твердження про те, що ознакою принципу (засади) є поширення його (її) на весь процес ^{18 19 20}. Не всі принципи реалізуються на всіх стадіях провадження у кримінальній справі.

В юридичній літературі справедливо зазначають, що ознакою принципів є системність ^{21 22 23}. Принципи не існують відокремлено один від одного, а тісно пов’язані між собою, з огляду на що виникає особливе правове утворення – система принципів Всі принципи тісно пов’язані між собою. Варто підтримати тезу про те, що в разі об’єднання принципів (засад) кримінального процесу в систему виникає якісно нове утворення, в якому його складові елементи, перебуваючи в постійній взаємодії, створюють взаємозумовлену цілісну основу для нормального регулювання всіх процесуальних правовідносин ²⁴. Водночас, кожен із принципів володіє власним змістом, що відрізняє його від інших.

Однією з найсуттєвіших ознак засад кримінального процесу, є також їх стабільність, особлива постійність ²⁵. Принципи кримінального процесу до конкретних норм кримінально-процесуального законодавства не прив’язані. Зміна норм КПК, зазвичай, не тягне за собою перегляду принципів застосування цих норм (хіба суттєво змінюється кримінально-процесуальна політика держави і в країні провадяться масштабні правові реформи, що трапляється вкрай рідко). Навпаки, з правовими принципами порівнюються, “звіряються” всі норми, що підлягають застосуванню.