Технологічна послідовність обробки виробу

№ з/п н.о.	Стадія, вузол обробки, зміст неподільної операції	Вид роботи	Розряд	Норма часу, с	Тип, марка обладнання, підприємство-виготовлювач
1	2	3	4	5	6

2.3 Нормування витрат матеріалів на виріб, який проектується

На даному етапі необхідно виконати аналіз витрат основних, прокладкових, підкладкових, оздоблювальних і з’єднувальних матеріалів, фурнітури, а також розробити рекомендації для виробництва.

Необхідно обґрунтувати вид розкладки лекал, врахувати норматив міжлекальних випадів, вид тканини (із ворсом чи без нього, з малюнком чи без нього); діапазон ширин, спосіб настилання.

Експериментальні розкладки лекал основних, підкладкових та прокладкових матеріалів (не менше трьох, якщо виріб виготовляється в умовах масового або серійного виробництва) виконують в масштабі 1:10 або 1:4 на різних значеннях ширини рамки із дотриманням технічних умов на виконання розкладок лекал (додаток 4).

По кожній з виконаних розкладок визначають величину міжлекальних випадів і порівнюють їх економічність.

Результати експериментальних розкладок заносять до таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1

Норми витрат матеріалів

Ширина тканини, см	Довжина розкладки см	Площа розкладки см2	Площа лекал, см2	Норматив міжлекальних випадів Вн, %	Значення міжлекальних випадів Вф, %	Середня зважена величина випадів, Вср, %
1	2	3	4	5	6	7

У паспорті розкладки вказують зміст усіх технічних показників і подають в додатку 4.

Витрати ниток на строчки необхідно знати для економічної оцінки строчки та встановлення норм витрат ниток для виготовлення одягу. Їх визначають експериментально, шляхом розпуску строчки та вимірювання довжини її ниток. Витрати ниток на однолінійну строчку можна визначити і розрахунковим шляхом.

Для човникового переплетення довжину нитки для утворення строчки L (витрати ниток на строчку) визначають за формулою:

L=2•1•(1+k•m•h) (2.3.1)

Для однониткового ланцюгового стібка

L=l•(3+2•k•m•h) (2.3.2)

Для двониткового ланцюгового стібка

L=1•(4+2•k•m•h) (2.3.3)

де L – загальні витрати ниток, мм;

l – довжина строчки, мм;

k – коефіцієнт стискання тканини (для білизняних, підкладкових та сукняних тканин k = 0,6; для костюмних та пальтових k = 0,5; м’яких k = 0,4);

m – кількість стібків в 10 мм строчки;

h – товщина тканини в мм.

Порівняння витрат ниток, одержаних експериментальним та розрахунковим методами дозволяє перевірити правильність регулювання натягу верхньої та нижньої ниток. Крім того, можна встановити для якої нитки слід підвищити чи послабити натяг, щоб витрати ниток були наближеними до розрахункових показників, що підтверджує їх наукову обґрунтованість і економічність. Це дає можливість знизити собівартість продукції і сприяє її швидкій реалізації.

На завершення технологічного розділу студент повинен зробити короткі висновки і подати пропозиції щодо використання сучасних технологій виготовлення швейних виробів і раціонального використання текстильних матеріалів.