4. Виконання курсової роботи

Після обрання теми дослідження й узгодження з науковим керівником категоріального апарату роботи та її структурних складників, розробляється календарний план, у якому зазначаються зміст, результати і термін виконання кожного окремого її етапу.

Такий план допомагає студентові в організації й плануванні самостійної навчальної діяльності, оцінці власних можливостей у масштабуванні теми педагогічного дослідження, доборі й свідомому опрацюванні навчальних і науково-педагогічних джерел, організації практичних заходів виховного спрямування тощо.

Календарний план призначається також і для контролю кафедри за ходом підготовки курсової роботи та управління цим процесом для забезпечення своєчасного й успішного завершення студентом обраної теми педагогічного дослідження.

Терміни реалізації окремих позицій календарного плану прив’язуються до чинного робочого плану спеціальності та графіка навчального процесу, який щорічно затверджується керівництвом академії і визначає періоди (у тижнях), що плануються для проведення учбових занять, сесій, навчальних практик, а також самостійної роботи студентів протягом навчального року.

З урахуванням зазначеного можна спроектувати узагальнений календарний план, який може слугувати основою для складання індивідуальних календарних планів роботи студентів над конкретними темами в період вивчення дисципліни «Теорія та методика виховної роботи».

Узагальнений календарний план підготовки курсової роботи

№	Зміст роботи	Результати	Терміни	Організаційно-методичне забезпечення
1.	Розподіл тем курсових робіт серед студентів, що вивчають дисципліну «Теорія та методика виховної роботи»	Наказ по інституту про закріплення тем	визначається графіком навчального процесу	Тематика курсових робіт, затверджена кафедрою на поточ­ний навчальний рік
2.	Консультування керівни­ками курсових робіт сту­дентів-виконавців щодо загальних змістово-орга­нізаційних питань, пов’я­заних із підготовкою курсової роботи та її захистом.	План-графік виконання курсової роботи	протягом першого тижня після розподілу тем
3.	Підготовка студентами-виконавцями категоріаль­ного апарату (проблема, об’єкт, предмет, мета, завдання дослідження) та проекту змісту курсової роботи. Пошук і первинне ознайомлення з джерела­ми за темою курсової роботи.	Зміст і катего­ріальний апарат курсової роботи, бібліографічний опис джерел, які плануються до опрацю­вання	протягом першого місяця після розподілу тем	Навчальна, науково-педагогічна і спеціа­льна література, пері­одичні видання педа­гогічного спряму­вання
4.	Опрацювання студентами-виконавцями відібраних джерел і чорнове написання тексту основної частини роботи	Чорновий варіант основ­ної частини курсової роботи	протягом трьох місяців після розподілу тем	Навчальна, науково-педагогічна і спеціа­льна література, пері­одичні видання педа­гогічного спряму­вання
5.	Звітування студентів про отримані результати та консультування керівни­ком щодо завершального оформлення курсової роботи	Чорновий варіант курсової роботи	через три місяці після розподілу тем
6.	Усунення недоліків, чис­тове оформлення курсової роботи	Курсова робота	не пізніше трьох тижнів до захисту роботи
7.	Рецензування курсової роботи за узагальненими параметрами	Рецензія на курсову роботу з висновком про доцільність її захисту	не пізніше одного тижня до захисту роботи
8.	Захист курсової роботи	Оцінки у відо­мостях конт­ролю та зага­льна оцінка за курсову роботу	визначається графіком навчального процесу

Працюючи над темою курсової роботи, студент має користуватися загальноприйнятими методами наукового дослідження:

• порівнянням – методом, покликаним встановлювати спільні й відмінні ознаки між процесами, явищами, об’єктами;

• аналізом – методом, який включає вивчення предмету за допомогою уявного або реального розчленування його на складники (частини об’єкту, його ознаки, властивості, відношення);

• синтезом – методом вивчення об’єкта у його цілісності, єдиному й взаємному зв’язку його частин;

• абстрагуванням – методом, що дає змогу переходити від конкретних предметів і явищ до загальних понять і законів розвитку;

• узагальненням – методом отримання нового знання шляхом мисленного переходу від часткового до загального, що зазвичай тлумачиться як перехід на більш високий рівень абстракції;

• моделюванням – методом, що ґрунтується на заміні конкретного об’єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього – моделлю;

• вимірюванням – методом визначення кількісного значення чи якісної характеристики вимірюваної величини дослідним шляхом.

При опрацюванні літературних джерел за темою курсової роботи, особливу увагу слід звертати на:

• факти, отримані шляхом спостережень і експериментів;

• гіпотези і концепції, що ґрунтуються на відомих у педагогічній науці фактах;

• емпіричні наукові дані, зокрема висновки, що випливають з гіпотез і концепцій;

• закономірності як об’єктивно існуючий та істотний для педагогічної науки факт.