О. В. Кобець, ї. Г. Пивовар, Г. Т. Тимофссва, JI. М. Беспалова

Самостійна робота №1

Тема: Правові засади діяльності залізничного транспорту

Укрзалізниця була створена в 1991 році після проголошення незалежності України. Усі шість залізниць України: Донецька, Львівська, Одеська, Придніпровська, Південна і Південно-Захід­на, що утворювали одне ціле в радянській залізничній мережі, після серпня 1991 року опинилися у вкрай важкій ситуації: вони залишилися без централізованого керування, їхня економіка не контролювалася державою, були відсутні нормативні акти, пра­вила і корми діяльності залізниць у рамках нової держави.

Становлення Укрзалізниці як державної структури управлін­ня залізничним транспортом припадає, на 1992 1993 рр. Саме в цей період не тільки розгортається повномасштабна робота з формування організаційної системи управління залізничною галуззю, а й відбувається становлення державної адміністрації залізничного транспорту України як повноправного і надійного партнера н міжнародному транспортному бізнесі. У 1992 році за поданням уряду України Державна адміністрація залізничного транспорту України була прийнята в члени Організації співробіт­ництва залізниць, а на сесії Генеральної асамблеї Міжнародного союзу залізниць (ШС) Укрзалізниця стала дійсним членом ШС.

У той же час Укрзалізницею були підписані угоди про співробіт­ництво з міжнародними організаціями «Інтеркоитейнер» (Берн), «Інтерфриго» (Париж), «Центральна Європейська ініціатива» (Відень), «ФТТ» (Німеччина) тощо.

З 1994 року Укрзалізниця повністю перейшла на самостійне планування техніко-економічних показників роботи залізнично­го транспорту.

На урядовому рівні були прийняті акти, що визначають повно­важення і функції Укрзалізниці як державного органу управлін­ня залізничним транспортом, урегульований порядок взаємовід­носин з іншими органами виконавчої й законодавчої влади, порядок формування тарифів на транспортні послуги в усіх ви­дах сполучення, створена галузева система стандартизації, сер­тифікації й ліцензування діяльності учасників ринку транспорт­них послуг тощо.

Одночасно Укрзалізниця за підтримки уряду і парламенту Ук­раїни, розробляла і закладала основи правового поля діяльності залізничної галузі.

У липні 1996 року Верховною Радою України було прийнято Закон «Про залізничний транспорт». Залізничний транспорт як складова частина транспортної системи України повинен своє­часно та якісно забезпечувати потреби населення у перевезеннях, сприяти нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвиткові та зміцнен­ню обороноспроможності держави, міжнародному співробіт­ництву України. Ця норма, зафіксована в Законі «Про залізнич­ний транспорт», визначає роль і місце залізничного транспорту в економіці й соціальній сфері України. Цей Закон визначає ос­новні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту, регламентує, його відносини з органа­ми державної виконавчої влади, органами місцевого самовряду­вання, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з ура­хуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу.

Залізничний транспорт функціонує в ринкових умовах як га­лузь матеріального виробництва. Тому, звичайно, як суб’єкт рин­кових відносин він має діяти в межах цивільного права.

Пункт перший статті 908 Цивільного кодексу України підкрес­лює, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійс­нюється за договором перевезення, а пункт другий встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), інши­ми нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Отже, цивільно-правові акти, що стосуються взаємовідносин перевізника і замовника, містять лише принци­пові окремі положення, а детальне регулювання взаємовідносин відправників, перевізників й одержувачів здійснюється транс­портними кодексами (статутами).

Одним з найважливіших правових документів у галузі взаємо­відносин зі споживачами залізничних транспортних послуг є Ста­тут залізниць України, введений в дію у квітні 1998 року. Цей Статут визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. У ньому регламентуються. Експлуатаційна робота залізничного транспорту регламентується також і рядом важливих документів, що мають єдине для всієї залізничної мережі значення. До цих документів належать: - правила технічної експлуатації (ПТЕ) залізниць України, які встановлюють основні положення та порядок роботи залізниць і працівників залізничного транспорту, системи організації руху поїздів, вимог до найважливіших споруд, пристроїв та рухомого складу; - графік руху поїздів, який встановлює роботу та визначає завантаження усіх підрозділів на залізничному транспорті і тощо.