Методичні вказівки з виконання роботи.

На практичних заняттях з міології виконують препарування м’язів на трупному матеріалі. Краще використовувати трупи дрібних тварин (собак), на яких швидше можна відпрепарувати потрібні м’язи.

Доцільно мати заздалегідь відпрепаровані й висушені препарати м’язів. Це особливо стосується мускулатури кінцівок.

Кожен учень повинен мати і використовувати на практичних заняттях схеми розміщення м’язів і робити в них відповідні позначення.

Хід роботи.

Робота № 1. Мускулатура тулуба.

Препарати та матеріали: труп тварини, препарати м’язів тулуба, пінцети, скальпелі, ножиці, муляжі, таблиці й схеми мускулатури тулуба.

Після зняття шкіри в трупа тварини оглядають і досліджують фасцію тулуба, що вкриває всі групи м’язів. Особливу увагу звертають на найбільш розвинену жовту оболонку живота. Досліджують білу лінію черева. Відтягнувши пінцетом, надрізають поверхневу фасцію тулуба і вивчають її товщину та міцність.

Після зовнішнього огляду мускулатури тулуба і вивчення фасцій знімають поверхневу фасцію тулуба разом з підшкірним м’язом. Потім звільняють поверхню м’язів від глибоких фасцій і оглядають м’язи тулуба. Спочатку відпрепаровують на одному боці трупа такі поверхневі м’язи ділянки холки:

1. трапецієподібний м’яз – розміщений в ділянці холки безпосередньо під шкірою. Знаходять його грудну й шийну частини;

2. найширший м’яз спини – оглядають і відпрепаровують верхній його кінець;

3. груднино - плечоголовний м’яз – досліджують на шиї. Знаходять дві його частини: плечоголовну і груднино - головну, між якими лежить яремний жолоб;

4. ромбоподібний м’яз – знаходять його грудну й шийну частини. Переконуються, що нижній кінець обох частин м’яза закріплюється на проксимальному кінці медіальної поверхні лопатки;

5. вентральний зубчастий м’яз – оглядають його пучки на середині ребер і на внутрішній поверхні лопатки;

6) грудні м’язи – рельєфно виступають на нижній (зовнішній) поверхні грудної кістки. Їх добре видно, якщо труп покласти на спину, а передні кінцівки розвести в боки. Треба знайти два шари цього м’яза: поверхневий і глибокий.

Необхідно також відпрепарувати й вивчити розміщення м’язів грудних стінок: інспіраторів і експіраторів.

Знаходять і відпрепаровують:

1. зубчасті верхні м’язи (вдихальний і видихальний);

2. міжреберні м’язи (зовнішні і внутрішні). Для цього потрібно з допомогою кісткових щипців видалити кусок грудної стінки (2-3 ребра) і оглянути зовнішню й внутрішню поверхні міжреберних просторів. Звернути увагу на розміщення волокон обох м’язів та визначити їх напрямок.

Знаходять і відпрепаровують піднімачі ребер, попереково-реберний і драбинчастий м’язи.

Потім оглядають і досліджують м’язи хребетного стовпа: найдовший м’яз спини, остисто - напівостистий і багатороздільний м’язи.

Окремо відпрепаровують і вивчають м’язи черевних стінок: зовнішній косий черевний м’яз; внутрішній косий черевний м’яз; поперечний черевний м’яз; прямий черевний м’яз. Це м’язи пластинчастої форми з добре розвиненими апоневрозами. Препарування їх слід проводити обережно, пошарово. Після вивчення м’язів черевних стінок розтинають черевну порожнину та вивчають будову і топографію діафрагми. Знаходять сухожильну і м’язову її частини. Оглядають лінію закріплення діафрагми на кістках. Визначають форму й товщину діафрагми в різних її ділянках. Досліджують ніжки діафрагми (праву й ліву).

Після вивчення розміщення всіх груп м’язів тулуба обов’язково знаходять зображення їх на моделях та муляжах тварини і роблять відповідні позначення та малюнки в своїх зошитах.

Робота № 2. Мускулатура голови.

Препарати та обладнання: сухі або вологі препарати м’язів голови, моделі і муляжі, таблиці.

Під час огляду м’язів голови можна переконатися, що більшість з них має форму стрічок або пластинок. М’язи, розміщені навколо природних отворів, мають кільцеподібну форму.

Вивчають жувальну групу м’язів, знаходять і досліджують великий жувальний м’яз. Він добре розвинений, що можна встановити прощупуванням. Розсікаючи поверхневі пучки цього м’яза, виявляють глибше розміщені пучки, що йдуть у різних напрямках.

На внутрішній поверхні нижньої щелепи розміщений внутрішній жувальний (крилоподібний) м’яз. Верхнім кінцем він починається від крилоподібних кісток, а нижнім закріплюється на внутрішній поверхні щелепи.

Знаходять також скроневий, двочеревцевий і яремнощелепний м’язи, визначають їх форму, ступінь розвитку й топографію.

При вивченні лицьової (мімічної) групи м’язів звертають увагу на їх особливість: одним кінцем вони закріплюються на виступах і шорсткостях кісток черепа, а другим вростають у шкіру. Тому при їх скороченні спостерігається зміщення певних ділянок шкіри і створюється певна міміка.

Робота № 3. Мускулатура кінцівок.

На кінцівках м’язи мають переважно видовжену форму і закріплюються на кістках довгими добре розвиненими сухожилками.

Препарування м’язів кінцівок дає можливість вивчити їх топографію і дію на суглоби. Однак, щоб це можна було вивчити, необхідно відпрепарувати лише середню частину м’яза, тобто його черевце. Кінці ж м’яза (верхній і нижній) слід залишити закріпленими на кістках.

Препарування м’язів здійснюють "тупим" шляхом (ручкою скальпеля або пінцета) в напрямку згори вниз.

На практичних заняттях поряд з препаруванням використовують також готові вологі й сухі препарати кінцівок з відпрепарованими м’язами та моделі м’язів кінцівок і відповідні таблиці.

Мускулатура грудних кінцівок. Препарати та обладнання: сухі та вологі препарати м’язів грудних кінцівок, інструменти, моделі, таблиці.

Мускулатуру грудних кінцівок вивчають на трупному матеріалі та на сухих і вологих препаратах. При вивченні топографії м’язів слід користуватися схемою розміщення м’язів на грудних кінцівках. Спочатку на готових препаратах знаходять основні групи м’язів за їх дією на суглоби. Знаючи точки закріплення м’язів на кістках кінцівок, визначають назви м’язів та їх функцію.

Найкраще вивчати м’язи послідовно за їх дією на окремі суглоби грудної кінцівки. Щоб визначити, які групи м’язів діють на той чи інший суглоб, потрібно пригадати будову й функцію самого суглоба. Наприклад, відомо, що ліктьовий суглоб одновісний. Отже, на нього можуть діяти лише дві групи м’язів: згиначі і розгиначі.

Спочатку визначають розміщення груп м’язів, а потім їх препаровують. Препарування і вивчення розпочинають з плечового суглоба.

Плечовий суглоб. Знімають поверхневу фасцію і відпрепаровують м’язи, що діють на суглоб. Насамперед досліджують м’язи-фіксатори суглоба: заостний м’яз, розміщений на латеральній поверхні лопатки, і підлопатковий м’яз, що лежить у підлопатковій ямці на медіальний поверхні лопатки. Обидва вони своїми нижніми сухожилками закріплюються на проксимальному кінці плечової кістки. Слід звернути увагу на те, що ці м’язи мають слабко розвинені черевця і виконують роль бокових зв’язок плечового суглоба, перешкоджаючи бічним рухам.

Потім відпрепаровують м’язи-згиначі (дельтоподібний, круглий великий і круглий малий) і м’язи-розгиначі плечового суглоба (передостний і коракоїдно-плечовий).

М’язи-згиначі починаються на задньому краї лопатки, а дельтоподібний однією голівкою і на ості лопатки, ідуть униз і закріплюються на проксимальному кінці плечової кістки, заповнюючи собою кут, що утворюється лопаткою і плечовою кісткою.

М’язи-розгиначі розміщені на передній поверхні плечового суглоба. Так, передостний м’яз лежить у передостній ямці на латеральній поверхні лопатки. Коракоїдно-плечовий – слабко розвинений, міститься на медіальній поверхні плечолопаткового суглоба.

Ліктьовий суглоб. Знаходять і вивчають згиначі та розгиначі суглоба.

М’язи-згиначі такі: двоголовий плеча і плечовий. Відшукують голівки і черевце двоголового м’яза. Звертають увагу на те, що черевце його добре розвинене. Це основний згинач ліктьового суглоба.

Плечовий м’яз має характерну спіралеподібну форму. Він лежить у спеціальному спіралеподібному блоці плечової кістки. За формою цей м’яз легко знайти на препараті. Оглядають блок плечової кістки, в якому лежить плечовий м’яз.

Зап’ястний суглоб – одновісний, на нього діють дві групи м’язів: згиначі і розгиначі.

Згиначі знаходять і вивчають на волярній поверхні кінцівки. До них відносять променевий згинач зап’ястя, ліктьовий згинач зап’ястя та ліктьовий боковий згинач зап’ястя.

Розгиначі зап’ястя розміщені на дорсальній поверхні кінцівки. До розгиначів відносять променевий розгинач зап’ястя та довгий абдуктор великого пальця. Останній має спіралеподібну форму, і тому його легко знайти на препараті.

Суглоби пальців. М’язи, що діють на суглоби пальців, мають довгі сухожильні тяжі, якими вони закріплюються на кістках пальців. Згиначі (поверхневий і глибокий) ідуть по волярній поверхні кінцівки, а розгиначі (загальний і боковий) – по дорсальній. У ділянці карпального суглоба і суглобів пальців сухожилки м’язів вкриті синовіальними піхвами і сумками. На свіжому препараті знаходять і вивчають їх будову.

Мускулатура тазових кінцівок. Препарати та обладнання: вологі й сухі препарати м’язів тазових кінцівок, трупний матеріал, інструменти, моделі, таблиці.

Мускулатуру тазових кінцівок вивчають за їх дією на суглоби по групах. При цьому використовують схему розміщення м’язів. Особливо добре розвинені м’язи тазостегнового суглоба. Цей суглоб багатовісний, і на нього діють чотири групи м’язів, а саме:

1. згиначі – клубово-поперековий, гребінчастий, кравецький і напружувач широкої фасції стегна;

2. розгинач – задньостегнова і сіднична групи. До задньостегнових м’язів відносять двоголовий м’яз стегна, напівсухожильний, напівперетинчастий і квадратний м’язи. Сіднична мускулатура розміщена на кістках таза в три шари (поверхневий, середній і глибокий сідничні м’язи);

3. відвідні – сіднична група м’язів;

4. привідні – стрункий і привідний м’язи.

Препаруванням трупного матеріалу та на готових препаратах знаходять усі м’язи кульшового суглоба.

Колінний суглоб. Цей суглоб одновісний. На нього діють дві групи м’язів: згиначі та розгиначі. Відпрепаровують та знаходять на готових анатомічних препаратах ці м’язи. Вивчають їх будову, форму і топографію. До згиначів колінного суглоба відносять один м’яз – підколінний. Він слабко розвинений, розміщений під коліном. Знаходять і оглядають його.

Розгиначем колінного суглоба є чотириголовий м’яз стегна. У нього чотири голівки, якими він починається на кістках таза та на проксимальному кінці стегнової кістки. Знаходять усі голівки цього м’яза. Нижнім кінцем він прикріплюється до колінної чашечки. Діє чотириголовий м’яз стегна на колінний суглоб через пряму зв’язку. Знаходять пряму зв’язку колінного суглоба і вивчають механізм дії суглоба і роль колінної чашечки.

Заплесновий, або скакальний, суглоб. Згиначі цього суглоба – великогомілковий передній і малогомілковий третій м’язи. Розгиначі – триголовий гомілковий м’яз. Знаходять ці м’язи на препараті і вивчають їх топографію та функцію. Згиначі розміщені на дорсальній поверхні задньої кінцівки, а розгиначі – на плантарній.

Особливу увагу слід звернути на ахіловий сухожилок, яким триголовий гомілковий м’яз закріплюється на п’ятковому горбі.

Суглоби пальців. На суглоби пальців діють дві групи м’язів: згиначі та розгиначі. До згиначів відносять глибокий і поверхневий згиначі пальців, до розгиначів – довгий і боковий. Знаходять м’язові черевця і сухожилки цих м’язів.

Після виконання роботи студенти повинні:

знати будову та топографію м’язів голови, тулубу, кінцівок, техніку препарування;

вміти препарувати м’язи, користуватись анатомічними інструментами.

Завдання додому: оформити звіт з практичної роботи.

ІНСТРУКТИВНА КАРТКА № 6

для проведення практичного заняття

з навчальної дисципліни

«анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин»

Тема: Вивчення на вологих та сухих препаратах будови шкіри і похідних шкіри: волосу, копита, ратиць, вимені корови, рогів. Вивчення будови шкіри, вим'я, копит, ратиць, рогів волосяного покриву на живих тваринах.

Робоче місце: лабораторія анатомії.

Тривалість заняття: 2 години.

Мета заняття: використовуючи таблиці, плакати, атласи, сухі і вологі препарати ознайомитися з будовою шкіри та її похідних.

Правила охорони праці та особистої гігієни: працювати в спецодязі, дотримуючись чистоти і порядку на робочому місці, після роботи руки вимити з милом і продезинфікувати.

Порядок виконання роботи:

1. Ознайомитися з будовою шкіри та її похідних по таблицях, плакатах, атласах, сухих і вологих препаратах.

2. Оформити звіт після виконання роботи.