Короткі відомості з теоретичної частини:

Рефлекс – це основна форма діяльності центральної нервової системи. Для здійснення рефлексу необхідна рефлекторна дуга. Рефлекси виникають при подразненні не одного, а декількох рецепторів, які називаються рецепторним полем. При подразненні рецепторів шкіри, зовнішніх слизових оболонок збудження надходить в центральну нервову систему і здійснюється відповідна реакція усунення подразника. Біль викликає зміни в роботі серця, органів дихання, іншими реакціями вегетативної нервової системи.

Методичні вказівки з виконання роботи

Робота № 1. Дослідження рефлексів у сільськогосподарських тварин.

Прилади та препарати: перкусійний молоточок, фонендоскоп, секундомір, вата, тонкий пензлик, голка; кінь, корова.

Досліджувати рефлекси краще на конях. Підходять до тварини з лівого боку, додержуючи правил безпеки.

Корнеальний, або рогівковий, рефлекс. Маленьким жмутиком вати доторкаються до рогівки і спостерігають, чи мигає тварина, чи стуляє повіки.

Рефлекс холки. Злегка доторкаються до шкіри холки і спостерігають, чи скорочується підшкірний м’яз.

Рефлекс спини. Натискають пальцями в ділянці поперека або пощипують шкіру по ходу сагітальної лінії хребта. Спостерігають, чи скорочуються черевні м’язи.

Рефлекс хвоста. Доторкаються перкусійним молоточком до шкіри внутрішньої поверхні хвоста і спостерігають чи підтягується хвіст до промежини.

Анальний рефлекс. Доторкаються перкусійним молоточком до шкіри в ділянці ануса і спостерігають, чи скорочується зовнішній анальний сфінктер.

Колінний рефлекс. У тварини трохи піднімають кінцівку, добиваючись розслаблення м’язів. Злегка ударяють перкусійним молоточком трохи нижче від колінної чашечки по прямій її зв’язці. Спостерігають, чи відбуваються розгинальні рухи колінного суглоба у відповідь на постукування молоточком.

Ахіллів рефлекс. Щоб викликати рефлекс, піднімають кінцівку і ударяють її в трохи відведеному назад положенні (як під час підковування), добиваючись розслаблення м’язів. Потім перкусійним молоточком роблять короткий удар по ахілловому сухожилку на 10–15 см вище від п’яткового горба. Спостерігають, чи розгинається скакальний суглоб і чи згинаються путовий і вінцевий суглоби в момент ударів по ахіллову сухожилку.

Робота № 2. Рефлекси вегетативної нервової системи.

Окосерцевий рефлекс. У тварин підраховують за допомогою фонендоскопа частоту серцевих скорочень. Двома пальцями натискують на бічну поверхню очного яблука спочатку слабко, а потім дедалі сильніше. При цьому знову підраховують пульс, але через кожні 5 с. Визначають, у які п’ятисекундні проміжки сповільнюються скорочення серця. Рефлекс вважається нормальним, якщо пульс сповільнюється на ¼ початкової кількості ударів. Рідший пульс свідчить про підвищену збудливість блукаючого нерва.

Вушно-серцевий рефлекс. Накладають закрутку на корінь вуха. Підраховують за допомогою фонендоскопа частоту серцевих скорочень до накладання закрутки і після її накладання через п’ятисекундні проміжки. Визначають, чи сповільнюються серцеві скорочення.

Губосерцевий рефлекс. Накладають закрутку на верхню губу. Підраховують за допомогою фонендоскопа частоту серцевих скорочень до і після накладання закрутки через п’ятисекундні проміжки. Визначають, чи сповільнюються серцеві скорочення.

Гальмування рефлексів у коня. Підходять до коня з лівого боку, додержуючи правил безпеки, і досліджують рефлекс холки. Тонким пензликом доторкаються до шкіри холки і спостерігають за скороченням підшкірного м’яза. За секундоміром визначають час рефлексу. На верхню губу коня накладають закрутку і визначають рефлекс холки; встановлюють чи він є, якщо легко доторкнутися до шкіри, і через який час настає. Якщо рефлексу на доторкання пензликом немає, то голкою вколюють шкіру і визначають, за якої сили подразнення він спостерігається.

Досліджують до накладання закрутки рефлекси: черевні, хвостовий, анальний, колінний і ахіллів. Потім накладають коневі закрутку на верхню губу і досліджують ці рефлекси. Визначають, чи спричинює початкова сила подразнення рефлекс і через який час він настає. Якщо рефлексу немає, то якої сили має бути подразнення, щоб він настав.

Після виконання роботи студенти повинні:

знати фізіологічні властивості центральної нервової системи;

вміти досліджувати рефлекси у тварин.

Завдання додому: дослідити рефлекси у домашніх тварин, висновки оформити в робочі зошити.

ІНСТРУКТИВНА КАРТКА № 29

для проведення лабораторного заняття

з навчальної дисципліни

«анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин»

Тема: Вивчення властивостей аналізаторів.

Робоче місце: лабораторія анатомії або ТОВ "Поліс".

Тривалість заняття: 2 години.

Мета заняття: ознайомитися з фізіологічними властивостями зорового та слухового аналізаторів.

Правила охорони праці та особистої гігієни: роботу виконувати в спецодязі, дотримуючись порядку і чистоти на робочих місцях, при роботі з тваринами виконувати правила фіксації та техніку безпеки.

Порядок виконання роботи:

1. Вивчити реакцію зіниці ока на світло.

2. Дослідити дно очного яблука.

3. Вивчити акомодацію очей.

4. Дослідити провідність звуку.

5. Вивчити локалізацію звуку.

6. Висновки оформити в робочих зошитах.