Методичні вказівки з виконання роботи

Найчастіше кількість дихальних рухів у тварин визначають за коливанням грудних або черевних стінок. При цьому підраховують один вид рухів (вдих або видих). Проте у дорослих і здорових (не хворих) тварин у стані спокою рухи грудної клітки і черевних стінок виявлені слабко, інколи вони непомітні. Тому частоту дихань доводиться визначати іншими методами. У коней спостерігають за рухами крил носа. У холодну пору підраховують кількість видихів за струменем теплого видихуваного повітря. Коли і ці методи не дають результатів, кількість дихань визначають аускультацією за дихальними шумами. Вони легко прослуховуються в трахеї (бронхіальні шуми) або в грудній клітці (везикулярні шуми). Визначають тип і ритм дихання в стані спокою і після прогону тварини.

Аускультація і перкусія легень. Під час вислуховування легень у здорової тварини чути м’які, присмоктувальні, дмухаючи звуки, які нагадують м’яку вимову звука “Ф”, утворюються ці звуки під час руху повітря з бронхіол в альвеоли і розширення останніх; це везикулярні шуми. Під час вислуховування нижньої поверхні шиї чути сильні і різкі звуки, які нагадують вимову звука “Х”. Виникають вони внаслідок вихрового руху повітря в гортані за голосовими зв’язками; це бронхіальні шуми.

Перкусією грудної клітки визначають задні межі легень та їхній стан. У великої рогатої худоби і коней перкусію здійснюють спеціальними інструментами – плесиметром і перкусійним молоточком (інструментальна перкусія). У дрібних тварин легені перкутують пальцями (рухова перкусія). Під час перкусії в ділянці легень у здорової тварини чути тривалий низький звук.

Після виконання роботи студенти повинні:

знати фізіологію дихання;

вміти визначати тип дихання, його частоту, проводити аускультацію і перкусію легень.

Завдання додому: повторити розділ 2.5 “Фізіологія травлення”, Лисенко М.В. “Анатомія і фізіологія с/г тварин”, ст. 257 – 276.

ІНСТРУКТИВНА КАРТКА № 23

для проведення практичного заняття

з навчальної дисципліни

«анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин»

Тема: Вимірювання температури тіла в тварин.

Робоче місце: ТОВ “Поліс” або лабораторія анатомії.

Тривалість заняття: 2 години.

Мета заняття: набуття навичок вимірювання температури тіла у тварин.

Прилади та препарати: ртутні термометри, етиловий спирт, вата, вазелін, вода; кінь, корова, свиня.

Правила охорони праці та техніки безпеки: роботу виконувати в спецодязі, дотримуватись правил безпеки при роботі з тваринами, після роботи руки вимити з милом і обробити дезрозчином.

Короткі відомості з теоретичної частини:

У ссавців і птахів підтримується відносно стала температура тіла, яка є необхідною умовою для обміну речовин і енергії. У той час рівень обміну речовин і енергії визначає сталість температури тіла.

Температура тіла тварин (у прямій кишці).

Тварина	Температура, ˚С	Тварина	Температура, ˚С
Кінь	37,5 – 38,5	Собака	37,5 – 39,5
Корова	37,5 – 39,0	Кріль	38,5 – 39,5
Свиня	38,0 – 40,0	Курка	41,0 – 43,0
Вівця	38,5 – 40,0	Качка	41,0 – 43,0
Коза	38,5 – 40,0	Гуска	40,0 – 41,0
Верблюд	37,5 – 38,5	Індик	40,0 – 41,5
Буйвол	37,0 – 38,5	Олень	38,0 – 38,5

Порядок виконання роботи:

1. Виміряти температуру тіла у тварин.

2. Висновки оформити в робочі зошити.