Методичні вказівки з виконання роботи

Робота № 1. Спостереження і реєстрація діяльності серця.

Прилади та матеріали: реєструвальний важелець, м’язовий столик, скальпелі, пінцети, серфіни, ножиці, нитки, коркова пластинка, шпильки, розчин Рінгера для холоднокровних, жаби.

У жаби руйнують головний і спинний мозок і кладуть її в препарувальну ванночку або на коркову пластинку черевцем догори. Захоплюють пінцетом шкіру черевця позаду мечоподібного відростка груднини і роблять у цьому місці ножицями розріз, який доводять до зовнішніх країв нижньої щелепи з обох боків. Відтягують пінцетом м’язи черевної стінки вгору і ножицями перерізують їх. В утворений отвір вводять один кінець ножиць. Обережно розрізують м’язовий шар і ключиці з обох боків від середньої лінії. Підіймають злегка шкірно-м’язовий клаптик пінцетом, відокремлюють його від серця і відрізують від голови. Відкривається працююче серце. Якщо серцева сумка лишилася неушкодженою, її надрізують ножицями. Серце періодично змочують розчином Рінгера для холоднокровних, не даючи йому висохнути. Спостерігають послідовність скорочень венозного синуса, передсердь і шлуночка. Звертають увагу на паузи після кожного скорочення серця, підраховують кількість скорочень за хвилину. Роботу серця жаби демонструють на м’язовому столику.

Вивчення провідної системи серця. Для вивчення провідної системи серця на нього накладають лігатуру Станніуса.

Перша лігатура Станніуса. У жаби оголюють серце. Накладають лігатуру на вуздечку серця і, розрізавши вуздечку, відокремлюють її від сумки, для того щоб було зручно піднімати серце. Пінцетом або голкою з вушком підводять нитку під обидві гілки аорти. Перевернувши серце, повільно і обережно затягують нитку на межі між передсердям і венозним синусом. Якщо лігатуру накладено правильно, передсердя і шлуночок зупиняються в діастолі, а синус продовжує скорочуватись у попередньому ритмі. Зробивши легкий укол голкою в стінку шлуночка, можна спостерігати скорочення шлуночка, а потім передсердь. Зробивши укол у стінку передсердь, спостерігають поодинокі скорочення передсердь, а потім шлуночка. Якщо зробити укол голкою в ділянці атріовентрикулярної борозни, передсердя і шлуночок відповідають серією скорочень, ритм яких поступово сповільнюється, і вони знову зупиняються в діастолі.

Друга лігатура Станніуса. Не знімаючи лігатури, накладають другу між передсердям і шлуночком, тобто по атріовентрикулярній борозні. При цьому шлуночок починає скорочуватись, але ритм його поступово сповільнюється і скорочення припиняються. Незабаром скорочення шлуночка відновлюються, частота їх зростає, і встановлюється властивий йому атріовентрикулярний ритм.

Третя лігатура Станніуса. Накладають лігатуру на нижню третину шлуночка і відрізують верхівку серця на 1/3 довжини шлуночка. Відрізок самостійно не скорочується, але відповідає на кожне подразнення скороченням.

Робота № 2. Спостереження кровообігу в капілярах.

Прилади та препарати: пінцети, скальпелі, коркова пластинка з отвором, ножиці, шпильки, нитки, фізіологічний мікроскоп, окуляри-покажчики, жаби.

Кровообіг у жаби можна спостерігати в плавальній перетинці, брижі та язиці під мікроскопом.

Слабкопігментовану жабу знерухомлюють і фіксують на корковій пластинці або фанерній дощечці з отвором у центрі. Плавальну перетинку натягують над отвором і закріплюють. Пластинку з жабою вміщують на предметний столик мікроскопа. У розтягнутій (не дуже сильно) перетинці за малого збільшення (об’єктив 8) спостерігають рух крові в кровоносних судинах (артеріях, венах і капілярах). Під час спостереження треба час від часу змочувати плавальну перетинку розчином Рінгера. У полі зору мікроскопа видно густу сітку кровоносних судин неоднакового діаметра. У них безперервно рухається кров у різних напрямках. Вивчивши напрям, швидкість і характер руху крові, можна відрізнити артерії від вен. Артерії меншого діаметра. У них помітна пульсація, кров світла. Вени – товщі судини, у них кров темніша, тече рівномірно і повільно. А просвіт капілярів настільки малий, що еритроцити ледь протискуються крізь них, витягуючись і змінюючи форму. Рух крові в них повільний.

Після виконання роботи студенти повинні:

знати фізіологічні властивості серцевого м’яза на рух крові кровоносними судинами;

вміти препарувати жаб, досліджувати роботу серця та користуватись мікроскопом.

Завдання додому: підготуватись до практичного заняття по темі “Вивчення роботи серця у тварин”, Лисенко М.В. “Анатомія і фізіологія с/г тварин”, ст. 307-309.

ІНСТРУКТИВНА КАРТКА № 21

для проведення практичного заняття

з навчальної дисципліни

«анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин»

Тема: Прослуховування тонів серця в тварин. Дослідження пульсу. Вимірювання тиску крові.

Робоче місце: манеж або підприємство “Поліс”.

Тривалість заняття: 2 години.

Мета заняття: ознайомитися з фізіологією крово- та лімфообігу на тваринах.

Правила охорони праці та техніки безпеки: роботу виконувати в спецодязі, дотримуючись правил фіксації тварин та техніки безпеки при роботі з ними, після роботи руки вимити з милом і продезинфікувати.

Порядок виконання роботи:

1. Вивчення роботи серця у тварин.

2. Спостереження серцевого поштовху.

3. Дослідження пульсу.

4. Висновки оформити в робочих зошитах.