Методичні вказівки з виконання роботи.

Робота № 1. Спостереження за прийомом корму і води тваринами.

Прилади та препарати: миска для годівлі, відро; корми: сіно, висівки, буряки, вода; живі тварини (корова, кінь, свиня).

Під час годівлі і напування тварини уважно спостерігають за нею і встановлюють час поїдання корму, час пережовування порції корму; підраховують кількість жувальних рухів у різних видів тварин. Згодовують різні корми (грубі, соковиті) і спостерігають за особливістю приймання їх тваринами.

Потім дають тваринам з відра води і звертають увагу, як вони її приймають. Зазначають кількість випитої води, підраховують ковтальні рухи. У жуйних тварин через 30-40 хв. після закінчення приймання корму починається процес відригування і ремигання. За актом відригування спостерігають з лівого боку. Неважко помітити, як тварина періодично затримує дихання, витягує шию і відригує порцію грубого корму. Звертають увагу на характер звуків, що виникають під час відригування, і простежують за рухом порції корму вздовж стравоходу в напрямі від шлунка до глотки і ротової порожнини. Записують час початку і кінця одного відригування. Підраховують кількість відригувань за весь жувальний період. Установлюють час повторного пережовування порції корму, підраховують кількість жувальних рухів.

Звертають увагу на те, що в корови одночасно з відригуванням грубого корму відригуються і гази. З’ясовують залежність тривалості і кількості жувальних періодів від характеру корму, віку та продуктивності тварини.

Робота № 2. Моторика рубця в жуйних тварин.

Прилади та препарати: румінограф, міліметрова стрічка, чорнило.

Моторику рубця (румінацію) у корів вивчають на фермі великої рогатої худоби. Рухи рубця досліджують методом пальпації черевної стінки. Для цього натискають кулаком ділянку лівої здухвини і підраховують скорочення рубця (2-3 за хвилину). Дослідження проводять у кількох тварин, різних за віком і продуктивністю.

Запис румінограми. Моторику рубця у жуйних реєструють за допомогою румінографа. Перед початком дослідження на барабані приладу прикріплюють стрічку міліметрового паперу. У перо записуючого важеля наливають з авторучки або піпетки 1-2 краплі чорнила і заводять годинниковий механізм румінографа.

Упорні фіксатори основи розводять так, щоб їхні фігурні пластинки щільно прилягали до останніх ребер тварини, а рухома пластинка - до маклака. Прилад розміщують у ділянці лівої здухвини. Загвинчують обидві половини стрижня і установлюють його в канал стояка приладу упорним диском донизу. У період розслаблення рубця стрижень румінографа притискають до лівої здухвини із зусиллям 1-1,5 кг і закріплюють його штопорним гвинтом. Тварину надійно фіксують і пускають барабан румінографа. На міліметровій стрічці утворюються зубці румінограми різних розмірів. Найменші зубці відображують дихальні рухи черевної стінки. Високі зубці відповідають перистальтичним і антиперистальтичним рухам рубця. Висота зубців у дорослих тварин досягає в середньому 1,5-2 см. Тривалість періоду перистальтики становить 12-15 с. Акт відригування і ремигання фіксується дрібними рубцями заввишки 2-3 мм.

Після виконання роботи студенти повинні:

знати фізіологічні процеси, що відбуваються в ротовій порожнині та передшлунках;

вміти досліджувати румінацію, виконувати маніпуляції з тваринами.

Завдання додому: повторити тему «Будова та функції сполучних тканин», Лисенко М.В. «Анатомія і фізіологія с/г тварин», ст. 45-49.

ІНСТРУКТИВНА КАРТКА № 19

для проведення лабораторного заняття

з навчальної дисципліни

«анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин»

Тема: Гемоліз крові, визначення осмотичної резистентності еритроцитів. Визначення кількості гемоглобіну. Добування дефібринованої, цитратної крові. Зсідання крові і фактори, що впливають на зсідання крові.

Робоче місце: лабораторія анатомії.

Тривалість заняття: 4 години.

Мета заняття: в лабораторних умовах провести лабораторні дослідження крові з метою вивчення її фізіологічних та фізико-хімічних властивостей.

Правила охорони праці та особистої гігієни: лабораторну роботу проводи в спецодязі в спеціально відведеному місці, робоче місце тримати в чистоті і порядку, після роботи руки вимити з милом і продезинфікувати.

Порядок виконання роботи:

1. Провести гемоліз крові.

2. Визначити осмотичну резистентність еритроцитів.

3. Отримати дефібриновану і цитратну кров.

4. Визначити кількість гемоглобіну.

5. Дослідити зсідання крові.

6. Висновки оформити в робочих зошитах.