З’єднуваних деталей

Діаметр різьби d, мм	Сталь, бронза L1 = 1d ГОСТ 22072-76	Чавун L1 = 1,25d ГОСТ 22034-76	Легкі сплави L1 = 2d ГОСТ 22038-76	Довжина L, мм
14	14	18	28	30
16	16	20	32	35
18	18	22	36	35
20	20	25	40	40

2.5.4. Зварні з'єднання

У сучасному машинобудуванні зварювання служить основним способом отримання нерознімних з’єднань. Вона зменшує трудомісткість виготовлення виробів і призводить до економії металу.

Зварюванням називається процес отримання нерознімного з’єднання твердих тіл шляхом місцевого їх нагрівання до розплавленого або пластичного стану (без застосування або зі застосуванням механічних зусиль).

Розрізняють зварювання плавленням і тиском. Основний вид зварювання плавленням − електродугова зварка плавким електродом. При цьому способі для розплавлення металу використовується теплова енергія електричної дуги з температурою  6000 ° С.

Розрізняють три види електродугового зварювання: ручну, напівавтоматичну і автоматичну. Ручну зварку застосовують при виготовленні конструкцій з маловуглецевих, вуглецевих і низьколегованих сталей, а також для зварювання кольорових металів і сплавів. При напівавтоматичному зварюванні механізують подачу електродного дроту і флюсу в зону дуги. При автоматичному зварюванні під шаром флюсу всі операції шва є механізовані.

Зварним з’єднанням називається сукупність виробів, з’єднаних зварним швом.

2.5.5. Класифікація зварних з’єднань

• За способом взаємного розташування виробів, що зварюються розрізняють з'єднання стикові, кутові, таврові і внапусток. Приклади виконання зварних з’єднань подані на рис. 72, а-г.

• За характером виконання шви можуть бути суцільними і переривчастими. Суцільний шов виконують без розривів по всій довжині (рис. 72, е). Переривчастим називають шов, виконаний окремими ділянками (рис. 72, ж).Такий шов буває з шаховим і ланцюговим розташуванням проварених ділянок. Довжину завареної ділянки позначають l, а крок між ділянками - Р. Різновидом переривчастого шва є шов точковий; його виконують з круглими або довгастими отворами.

• За положенням у просторі розрізняють (ГОСТ 11969-79) нижні 1, вертикальні 2, горизонтальні 3, напівстелеві і стелеві 4 шви (рис. 72, д).

• За зовнішньою формою зварні шви поділяються на опуклі, плоскі і увігнуті. Літерами а і К позначають розрахункові катети шва, q – висота посилення.

Рисунок. 72

• За кількістю проходів шви бувають однопрохідні і багатопрохідні.

• За формою підготовки кромок зварюваних частин розрізняють шви без скосу кромок, з відбортовкою, прямолінійним, криволінійним або ламаним скосом однієї чи двох крайок, двома симетричними чи несиметричними скосами однієї або двох крайок та ін.

• За характером виконаного шва розрізняють шви односторонні – односторонній провар і двосторонні – провар з двох сторін.

У табл. 9 наведено основні типи зварних швів, виконуваних ручним електродуговим зварюванням (ГОСТ 5264-80).

Умовне зображення швів зварних з’єднань. За ГОСТ 2.312-72 шви зварних з’єднань умовно зображують так: видимі – суцільною товстою основною лінією (рис. 73, а), невидимі – штриховою (рис. 73, б); видиму одиночну зварну точку – знаком «+», який виконують суцільною товстою основною лінією (рис.73, в, г); невидимі поодинокі точки не зображують.

Від зображення шва або одиночної точки проводять односторонню стрілку з лінією-виноскою, яка закінчується горизонтальною полицею (рис. 73,

а-в). Переважно проводять лінію-виноску від видимого шва. При виведенні

Рисунок 73

лінії-виноски на зворотну сторону шва – умовне позначення наносять під полицею (рис. 73, д, е).

На рис. 73, і для прикладу дано конструктивне зображення стикового двостороннього шва зі скосом двох кромок (тип С21). Межі шва зображують суцільними товстими основними лініями, а конструктивні елементи кромок в межах шва – суцільними тонкими лініями.

Структура умовного позначення:

1. Позначення стандарту на тип і метод зварювання.

2. Літерно-цифрове позначення шва, взяте з відповідного стандарту на типи зварних з’єднань.

3. Умовне позначення способу зварювання (А – автоматичне, Е – дугове електрозварювання, Ф – дугове електрозварювання під флюсом, З – дугове електрозварювання в середовищі захисних газів тощо). Дугове електрозварювання найпоширеніше. Через це літера «Е», що позначає це зварювання, не проставляється в основному позначенні.

4. З нак катета шва « » і розмір катета шва в мм. Це позначення вказують для кутових, таврових швів і для швів внапусток, виконаних без підготовки кромок. Графічний знак « » являє собою прямокутний рівнобедрений трикутник, величина катета якого дорівнює розміру шрифта, яким виконується напис на основному позначенні шва.

5. П означення стосується лише переривчастих або точкових швів. Вказується довжина проварюваної ділянки переривчастого шва (або діаметр точки), проставляється « » (шов переривчастий або точковий з ланцюговим розташуванням проварених ділянок) або знак « » (шов переривчастий або точковий з шаховим розташуванням проварених ділянок). Потім вказується розмір кроку.

6. Допоміжні знаки:

У ряді випадків пайка економічніше зварювання, оскільки вимагає меншого нагріву металу, не змінює його властивостей та не призводить до короблення. Розрізняють пайку твердими і м’якими припоями. До твердих належать, наприклад, срібні припої (ПСр 10, ПСр 25, ПСр 45 та інші за ГОСТ 19738-74), а до м’яких – олов’яно-свинцеві (ПОССу 40-2; ПОССу 25-2; ПОС 90; ПОС 61 по ГОСТ 21931-76 та ін), олов’яно-кадмієві та ін Пайку широко застосовують в електро- і радіотехніці, при виготовленні радіаторів машин, вузлів холодильників і т. п.

У мовне зображення і позначення нероз’ємних з’єднань, одержуваних паянням, склеюванням та зшиванням, виконують за ГОСТ 2.313-82. На рис. 74, а, б, д зображені шви, отримані пайкою, на рис. 74, в, г – склеюванням. Припій і клей на видах та в розрізах зображають лінією товщиною 2S. Для позначення шва проводять лінію-виноску, яка закінчується двосторонньою стрілкою, що вказує місце розташування шва. На похилій ділянці лінії-виноски проставляють знак « » або « », що позначає відповідно паяний або клеєний шов (рис.74, б, г). Якщо шов виконаний по замкнутій лінії, то лінію-виноску закінчують окружністю діаметром 3-5 мм. Якщо необхідно, на зображеннях вказують форму, розміри і шорсткість паяного шва (рис. 74, д).

Позначення марки припою або клею за відповідним стандартом вказують у технічних вимогах записом типу «ПСр 45 ГОСТ 19738-74», «Клей БФ-2 ГОСТ 12172-74» і т. д. За необхідності в цьому ж пункті викладають вимоги до якості шва. Посилання на номер пункту технічних вимог розміщують на полиці лінії-виноски.

Рисунок 74

Таблиця 9