РОЗДІЛ 2. МАШИНОБУДІВНЕ ТА БУДІВЕЛЬНЕ КРЕСЛЕННЯ

2.1. Види конструкторської документації

Кресленик деталі – документ, що містить зображення деталі та інші дані для її виготовлення та контролю.

Кресленик деталі повинен давати повне уявлення про її зовнішню та внутрішню форму.

Ескіз деталі – це кресленик, який виконують без застосування креслярських інструментів у довільному масштабі.

Виріб – це будь-який предмет або набір предметів виробництва, що підлягають виготовленню на підприємстві.

Вироби, залежно від їхнього призначення, поділяють на вироби основного виробництва – ті, що призначені для реалізації, і вироби допоміжного виробництва – для власних потреб підприємства, що виготовляє їх.

Вироби, що призначені для постачання (реалізації) і одночасного використання для власних потреб підприємством, що їх виготовляє, варто відносити до виробів основного виробництва. Встановлено такі види виробів:

а) деталі;

б) складальні одиниці;

в) комплекси;

г) комплекти.

У цьому розділі розглядається тільки характеристика деталі.

Вперше в документах ЄСКД із словом «деталь» та її стандартним визначенням інженер зустрічається в ГОСТ 2.101 – 68.

Деталь – виріб, виготовлений з однорідного за найменуванням і маркою матеріалу, без застосування складальних операцій, наприклад: валик з однорідного шматка металу, литий корпус, пластина з біметалічного листа, друкарська плата; маховичок із пластмаси (без арматури); відрізок кабелю або дроту визначеної довжини. Ці вироби, піддаються покриттям (захисним або декоративним), незалежно від виду, товщини і призначення покриття, або виготовлені із застосуванням місцевого зварювання, пайки, склейки, зшивки тощо. Наприклад, гвинт, підданий хромуванню; трубка, спаяна або зварена з одного листа листового матеріалу; коробка, склеєна з одного листа картону.

Згідно з ДСТУ 3321:2003 до конструкторських документів (КД) належать графічні і текстові документи, що окремо або в сукупності визначають склад і будову виробу і містять необхідні дані для його розробки, виготовлення, контролю, експлуатації та ремонту.

Конструкторські документи включають такі одиниці:

• кресленик загального виду, що визначає конструкцію виробу, взаємодію його складових частин та принцип роботи;

• пояснювальна записка, що дає опис побудови та принципу дії виробу, обґрунтування прийнятих при його розробці технічних та техніко-економічних розв’язків;

• кресленик деталі, що містить зображення деталі та необхідні дані про його виготовлення та контроль;

• складальний кресленик, що містить зображення складаної одиниці та інші дані, згідно з якими її складають і контролюють;

• специфікація – документ, у якому зазначають склад виробу та розробленої на нього конструкторської документації;

• схема дає умовне зображення складових частин виробу та зв’язок між ними.

2.2. Нанесення розмірів та бази

Розміри на креслениках наносять з урахуванням конструктивних особливостей, роботи деталі у виробі, технології її виготовлення та контролю. Такі вимоги визначають бази, від яких обмірюють деталь під час її виготовлення, контролю та складання. Бази поділяються на конструкторські, технологічні та вимірювальні (ДСТУ 2232-93).

Конструкторська база (рис. 53, а, б, в) – сукупність поверхонь, ліній і точок, які визначають положення деталі у виробі, тобто сукупність елементів, відносно яких орієнтують деталь у механізмі.

Рисунок 53, а Рисунок 53, б

Вимірювальна база (рис. 53, г) – сукупність поверхонь, ліній і точок, відносно яких відлічують розміри при обмірюванні виготовленої деталі.

Рисунок 53, в, г

Технологічна база – поверхня, відносно якої орієнтують деталь під час її виготовлення.

Усі розміри на робочих креслениках деталей, крім розмірів, положення спряжених поверхонь, рекомендується наносити від технологічних або вимірювальних баз. Правила нанесення розмірів визначаються ГОСТ 2.307 – 68 і були вже розглянуті у розділі 1.

Зупинимось на деяких, найбільш загальних вимогах щодо нанесення розмірів на креслениках деталі.

• При нанесенні розмірів на кресленику деталі загальна кількість розмірів має бути мінімальною, але достатньою для її виготовленні та контролю.

• Не дозволяється повторювати розміри одного і того ж самого елемента на різних зображеннях, виняток – додаткові розміри, які вказують для більшої зручності користування креслеником. Довідкові розміри на креслениках позначають знаком «*», а в технічних вимогах записують: "*Розміри для довідок".

• Не можна наносити розміри у вигляді замкнутого ланцюжка, за винятком тих випадків, коли один із цих розмірів вказаний, як довідковий.

• Розміри, що належать до одного і того ж конструктивного елемента (паза, виступу, отвору і т. ін), рекомендується групувати в одному місці, розміщуючи їх на тому зображенні, на якому форма елемента показана найбільш повно.

• Якщо однакові елементи (отвори) розміщені на різних поверхнях, і показані на різних зображеннях, кількість цих елементів записують окремо для кожної поверхні.

• Р озміри симетрично розміщених елементів (крім отворів) наносять один раз, групуючи в одному місці, без зазначення кількості елементів (рис. 54, 55)

Рисунок 54

Рисунок 55

• На креслениках кожної деталі повинні бути її габаритні розміри – найбільші виміри за кожним координатним напрямом.

• Лінійні розміри та їх граничні відхилення на креслениках вказують у міліметрах без позначення одиниці фізичної величини.

• Якщо радіуси округлень, згинів тощо на всьому кресленику однакові або один якийсь радіус переважає, то замість нанесення розмірів цих радіусів на креслениках роблять запис у технічних вимогах, наприклад: «Радіуси округлень 4 мм», «Не зазначені радіуси 8 мм» і т. ін.