
- •1. Визначення, об'єкт й предмета інженерної психології
- •2.Основні напрями інженерної психології.
- •3. Основні принципи інженерної психології
- •4. Методи інженерної психології
- •5.Апаратурні методи в інженерно – психологічних дослідженнях.
- •7.Приймання інформації оператором в системі "людина - машина".
- •Короткотривала пам'ять - зберігає інформацію упродовж кількох секунд або хвилин.
- •10. Керуючі дії оператора в системі "людина — машина".
- •11. Діяльність оператора в системі "людина – машина
- •12. Кількісні характеристики діяльності оператора в системі "людина -машина"
- •13. Напруга діяльності оператора в системі "людина - машина"
- •14. Алгоритмічний опис діяльності оператора в системі «людина - машина»
- •15. Функціональний стан оператора в системі "людина - машина".
- •16. Емоційний стан оператора в системі "людина - машина".
- •17. Втома оператора в системі "людина - машина" та її показники.
- •19. Проектування засобів відображення інформації в системі "людина -машина".
- •21. Інженерно-психологічні вимоги до окремих видів зорової індикації в системі лм
- •22. Засоби кодування інформації в системі "людина - машина".
- •24. Побудова систем відображення інформації (сві) в системі «людина – машина»
- •25. Проектування органів керування в системі «людина – машина».
- •26. Класифікація та загальні інженерно-психологічні вимоги до органів керування в слм
- •Фактори виробничого середовища
- •37. Хімічні фактори виробничого середовища.
- •38. Надійність оператора в системі "людина - машина".
- •39. Принципи визначення надійності систем "людина — машина".
- •40. Показники надійності оператора систем "людина - машина".
- •41. Методи розрахунку надійності систем "людина - машина".
- •42. Принципи проектування систем "людина - машина".
- •43. Структура інженерно-психологічного проектування систем "людина -машина".
- •44. Зміст роботи по обліку людського фактору на різних стадіях проектування слм
- •45. Загальні інженерно-психологічні вимоги до проектування слм
- •56. Групова діяльність операторів в системах «людина-машина»
- •57. Контроль стану оператора системи «людина-машина»
- •58. Контроль результатів діяльності оператора системи “людина-машина»
- •59. Загальні принципи визначення економічного ефекту систем "людина -машина".
- •60. Визначення економічної ефективності інженерно-психологічного проектування систем "людина - машина".
15. Функціональний стан оператора в системі "людина - машина".
Функціональні стани оператора - це комплекс характеристик тих функцій і якостей людини, які безпосередньо або опосеред-I ковано зумовлюють її трудову діяльність.
Визначати функціональні стани оператора можна не за окремими показниками певних фізіологічних і психологічних функцій, а враховуючи характер їхнього взаємовпливу і взаємодії у процесі діяльності. Зрушення стану характеризується будь-якими відхиленнями інтегральних або часткових характеристик від початкового їх значення.
Функціональні стани оператора залежать від сукупності специфічних властивостей у структурі особистості:
o особливостей темпераменту, які відображаються у динамічних характеристиках перебігу психічних процесів і в котрих проявляються потужність, рухливість і врівноваженість нервових процесів;
o мотивації до операторської діяльності, бажання вдосконалювати свою професійну майстерність;
o здатності до короткотривалого значного напруження при виникненні стресових ситуацій;
o емоційної стійкості, особливо емоційно-моторної і емоційно-сенсорної;
o швидкості переключення, стійкості та обсягу уваги;
o швидкості і точності складних видів рухових реакцій, координації рухів, легкості створення і перетворення рухових стереотипів;
o наполегливості і рішучості в поєднанні з ініціативністю і самокритичністю.
Зміни функціональних станів оператора у процесі виконання ним певної діяльності проходять такі фази, які характеризуються і певними змінами працездатності. Це, зокрема:
1) мобілізація;
2) первинна реакція;
3) гіперкомпенсація;
4) компенсація;
5) субкомпенсація;
6) декомпенсація;
7) зрив або перенапруження
16. Емоційний стан оператора в системі "людина - машина".
Емоційні стани це стани, що виникають через переживання людиною її відношення до зовнішнього світу, до самої себе, до характеру змін кількісних і якісних параметрів відповіді на сигнали зовнішнього середовища і пов'язані з індивідуальною семантичною значущістю інформації, яку отримує людина-оператор.
Стани людини-оператора можна класифікувати за різними ознаками
.Відносно стійкі і довготривалі стани
Ситуативні, короткочасні
Періодичні стани.
Найбільш важливою, з точки зору впливу на ефективність діяльності оператора, є класифікація станів за рівнем напруженості. Вони поділяються на:
o емоційне збудження;
o емоційну напруженість;
o стрес як стан підвищеної емоційної напруженості.
Емоційне збудження характеризується активацією різних функцій організму, підвищеною готовністю до різних неочікуваних дій у відповідь на дію емоціогенних факторів, але без застосування цілеспрямованих, вольових актів.
Емоційна напруженість характеризується активацією різних функцій організму в зв'язку з конкретними вольовими актами або виконанням цілеспрямованої діяльності, або підготовкою до неї, або очікуванням якої-небудь небезпеки.
Стрес (підвищена напруженість) характеризується частковим зниженням ефективності психічних функцій, координації рухів і працездатності. Підвищення емоційної напруженості може спричинюватись дією таких груп факторів, як:
o фізіологічний дискомфорт;
o біологічний страх;
o дефіцит часу;
o підвищена складність задач;
o значна відповідальність за правильне рішення;
o наявність релевантних перешкод;
o дефіцит інформації для прийняття адекватного рішення;
o сенсорна депривація;
o нечіткість вимог до системи.
емоційні станів визначають дві групи факторів - зовнішні і внутрішні.
Зовнішні емоціогенні фактори - це екстремальні факториВнутрішні емоціогенні ф актори надають тому чи тому зовнішньому фактору необхідний ступінь емоційностіПсихічні стани - це складні явища психічної діяльності, для вивчення яких застосовують різні методи, зокрема:
o поведінкові (поза, міміка, пантоміміка, характер рухової діяльності і мовної поведінки);
o комунікативно-поведінкові (стиль і характер спілкування з іншими людьми);
o вегетативні (реакції серцево-судинної і дихальної систем та внутрішніх органів);
o біохімічні (обмін речовин, ферментні й ендокринні реакції).
Емоції - це психофізіологічний стан організму, який має суб'єктивне забарвлення. Розрізняють два типи емоційного напруження - збудливий і гальмівний.
домінуючому об'єкті; при цьому оператори можуть не реагувати на слабкі подразники, не бачити дій людей з найближчого оточення.