59. Загальні принципи визначення економічного ефекту систем "людина -машина".

Визначення економічної ефективності інженерно-психоло­гічних розробок.Визначаються річний економічний ефект, коефіцієнт економічної ефективності і термін окупності ін­женерно-психологічних розробок (ІПР). Усі ці завдання вирішуються на різних етапах функціо­нування СЛМ — від проектування до утилізації об'єкта. Для успішного вирішення в інженерній психології розроблено ряд методологічних принципів. Виконання їх на практиці сприяє підвищенню результативності та ефективності інженерно-психологічних досліджень і розробок. Принцип гуманізації праці. При вирішенні найважливіших практичних питань, в тому числі і таких, як підвищення продуктивності, якості та ефективності праці, вітчизняна інженерна психологія виходить насамперед з вимог, що пред'являються людиною до техніки і організації праці, з його можливостей і особливостей діяльності. Принцип гуманізації підкреслює також провідну, творчу роль людини в процесі праці. Протилежним йому є принцип сімпфлікаціі (спрощення), широко поширений у закордонній інженерної психології. При реалізації цього принципу прагнуть до максимального спрощення діяльності людини, з неї вихолощуються всі творчі елементи, а сама людина зводиться до придатка машини, залишаючись виконавцем лише механічних дій і рухів. Принцип активного оператора. У загальному випадку активність людини визначено його людською природою, тим, що людина в процесі роботи обов'язково має на увазі кінцеву мету своїх взаємодій з машиною; тим, що він не просто переробляє інформацію, приймає рішення, маніпулює органами управління, але обов'язково діє, має своє особисте ставлення до виконуваних дій, активно прагне до мети. Принцип проектування діяльності. Питання про проектування діяльності був поставлений в 1967 р.. Проект діяльності повинен виступати як основа вирішення всіх інших завдань побудови СЛМ. Принцип послідовності. Згідно з ним виконання інженерно-психологічних вимог не має представляти собою одноразовий захід зі створення проекту діяльності оператора, а має бути забезпечено на всіх етапах існування СЧМ: проектування, виробництва і експлуатації. Принцип комплексності. Реалізація цього принципу означає необхідність розвитку міждисциплінарних зв'язків інженерної психології, взаємодії її з іншими науками про людину і техніці.

60. Визначення економічної ефективності інженерно-психологічного проектування систем "людина - машина".

Максимальна ефективність системи «людина—машина» може бути забезпечена за умови, коли при її проектуванні і експлуатації буде врахований людський фактор. Відомо, що внаслідок помилок з боку працівника виникає від 20 до 50 % всіх порушень технології, аварійних ситуацій в системах управління. Проектування системи «людина—машина» передбачає аналіз характеристик об’єкта керування, розподіл функцій між людиною і машиною, проектування діяльності оператора і технічних засобів його роботи, оцінку системи в цілому. Воно базується на досягненнях інженерної психології, яка вивчає об’єктивні закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і техніки з метою використання їх у практиці проектування, створення і експлуатації системи «людина—машина». Одним із напрямків інженерно-психологічної оцінки є оцінка економічної ефектив­ності від упровадження інженерно-психологічних розробок (ПІР). Економічний ефект досягається за рахунок реалізації загальних інженерно-психологічних вимог і рекомендацій до СЛМ. У таблиці 1 показано характер зв'язку між загальними інженерно-психологічними вимогами і джерела­ми економічної ефективності. Якщо характер зв'язку дуже важливий, то він позначається — ДВ, важливий — В, а неважливий — НВ. Економічна оцінка базується на грошовому вимірі витрат, які характеризують капітальні вкла­дення (К) і експлуатаційні витрати (С). Основними показниками економічної ефективності від упровадження ІПР вважаються річний економічний ефект, коефіцієнт економічної ефективності і термін окупності ви­трат па ІПР. Для визначення річного економічного ефекту викорис­товують різницю між базовим варіантом СЛМ і варіантом, що розглядається. Для визначення економічної ефективності ПІР необхід­но співвіднести отриманий ефект із суттєвими витратами. Це можна зробити за допомогою коефіцієнта економічної ефективності, який вираховується за формулою. На сьогодні розроблено широкий перелік сучасних інженерно-психологічних вимог і рекомендацій, а також ме­тодик їх реалізації. Однак ефективність їх упровадження ще не досить висока, оскільки це пов'язано з додатковими витратами, та й методики обрахування економічного ефек­ту недосконалі. Це потребує пошуку нових шляхів підви­щення ефективності розробки і здійснення інженерно-психологічних заходів. Одним із таких шляхів с застосування комп'ютерної техніки для вирішення найбільш трудоміст­ких задач, особливо на етапі інженерно-психологічного проектування.